Цiноутворення в iнвестицiйнiй сферi будiвництва

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

ерноi пiдготовки, здачi в експлуатацiю та забезпечення iнших умов.

Накладнi витрати розподiляються на чотири групи.

  1. Адмiнiстративно-господарськi витрати:
  2. на основну й додаткову заробiтну плату, включаючи будь-якi види грошових i матерiальних доплат вiдповiдно до штатного розпису та встановлених будiвельною органiзацiСФю систем оплати працi;
  3. вiдрахування за встановленими законодавством нормами на соцiальнi заходи;
  4. витрати на транспортне обслуговування працiвникiв будiвельноi органiзацii, повязане з управлiнням будiвництвом;
  5. витрати на матерiально-технiчне забезпечення апарату управлiння будiвельноi органiзацii, на службовi вiдрядження;
  6. вiдрахування структурних пiдроздiлiв на утримання апарату управлiння будiвельноi органiзацii.
  7. Витрати на обслуговування працiвникiв будiвництва:
  8. повязанi з набором робочоi сили, пiдготовкою (навчанням) та перепiдготовкою кадрiв;
  9. витрати на дотримання технiки безпеки працi, протипожежноi та сторожовоi охорони, санiтарно-гiгiСФнiчних та iнших спецiальних вимог;
  10. вiдрахування на соцiальнi заходи вiд витрат на оплату працi робiтникiв.
  11. Витрати на органiзацiю робiт на будiвельних майданчиках:
  12. амортизацiйнi вiдрахування та витрати на поточний ремонт та перемiщення пристроiв та обладнання, що належать до складу основних заходiв i не передбаченi в прямих витратах;
  13. знос та витрати на ремонт малоцiнних i швидкозношуваних iнструментiв та виробничого iнвентарю, що використовуються пiд час виконання будiвельно-монтажних робiт i не належать до основних фондiв;
  14. знос та витрати, повязанi зi спорудженням, ремонтом, утриманням, розбиранням та перемiщенням тимчасових (не титульних) споруд, пристосувань i пристроiв;
  15. витрати на геодезичнi роботи;
  16. витрати, повязанi з винахiдництвом та рацiоналiзацiСФю;
  17. витрати некапiтального характеру, повязанi з удосконаленням технологii, органiзацii будiвельного виробництва, а також повязанi iз забезпеченням якостi будiвництва;
  18. витрати на упорядкування та утримання будiвельних майданчикiв.
  19. РЖншi накладнi витрати:
  20. платежi з обовязкового страхування майна будiвельноi органiзацii та цивiльноi вiдповiдальностi, а також окремих категорiй працiвникiв;
  21. платежi за викидання в довкiлля забруднюючих речовин;
  22. витрати на сплату процентiв за фiнансовi кредити, одержанi для поповнення власних оборотних коштiв, а також для придбання основних виробничих фондiв i нематерiальних активiв для поточноi виробничоi дiяльностi, незалежно вiд термiну кредитування;
  23. витрати на сплату процентiв (винагороди) за користування матерiальними цiнностями, взятими в оренду (лiзинг);
  24. вiдшкодування витрат на участь у виставках, ярмарках;
  25. витрати на здiйснення реклами будiвельноi продукцii.

Традицiйно накладнi витрати нормуються двома способами на будiвельнi роботи (у процентах до прямих витрат) i на монтажнi (у процентах до основноi зарплати робiтникiв). Накладнi витрати враховуються в базиснiй кошториснiй вартостi будiвельно-монтажних робiт за нормами, установленими постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни для мiнiстерств та вiдомств.

Загалом вартiсть будiвництва (обсяг iнвестицiй) пiдприСФмств, будинкiв i споруд визначаСФться замовником i охоплюСФ:

  1. договiрну цiну, що складаСФться з вартостi робiт, якi пiдлягають виконанню генеральним пiдрядчиком за контрактом;
  2. частину базисноi кошторисноi вартостi будiвництва, що належить до дiяльностi замовника;
  3. базисну кошторисну вартiсть пусконалагоджувальних робiт;
  4. додатковi витрати замовника, викликанi формуванням ринкових вiдносин;
  5. обовязковi вiдрахування, збори й платежi, передбаченi чинним законодавством;
  6. податок на додану вартiсть;
  7. премiю за введення в дiю виробничих потужностей та обСФктiв будiвництва;
  8. додатковi витрати на розвиток матерiально-технiчноi бази будiвельноi органiзацii, якщо вони передбаченi будiвельним контрактом.

За пiдсумками розрахунку вартостi будiвництва показуються зворотнi суми, тобто кошти, що повертаються замовнику пiсля введення обСФкта в експлуатацiю.

Викладена вище методика цiноутворення в iнвестицiйнiй сферi вкрай недосконала й громiздка та несе в собi рудименти командно-адмiнiстративноi системи.

Базисна вартiсть будiвництва й визначена на ii пiдставi договiрна цiна обТСрунтовуСФться на фiктивному рiвнi цiн i дезорiСФнтуСФ iнвестора, у деяких випадках ставить його у важке фiнансове становище й може призвести до банкрутства.

Пiдрядчик також маСФ великi труднощi через необхiднiсть перiодично переглядати й обТСрунтовувати прирiст цiн на iнвестицiйнi товари, що використовуються в будiвництвi (матерiали, деталi, напiвфабрикати), вартiсть робочоi сили й експлуатацii будiвельних машин та механiзмiв, а також iншi статтi витрат.

Методика визначення базисних цiн будуСФться на пiдставi нормування до прямих витрат планових нагромаджень, поточних витрат, що лiмiтуються, а також iнших, якi не залежать вiд прямих витрат.

Вартiсть будiвельно-монтажних робiт охоплюСФ витрати на монтаж технологiчного обладнання. Тобто вартiсть монтажу обладнання вiддiлена вiд вартостi самого обладнання й ураховуСФться у складi витрат на зведення будiвель, споруд.

Такий порядок цiноутворення не зацiкавлюСФ пiдрядчика в економii матерiалiв, збереженнi конструкцiй, зниженнi витрат на транспортування.

З розвитком ринко?/p>