Цiннi папери, порядок iх випуску
Информация - Банковское дело
Другие материалы по предмету Банковское дело
о батьковi:
3.2. Посада:
3.3. Документ:
3.4. Серiя:
3.5. Номер:
3.6. Ким виданий:
3.7. Дата видачi:
4. Юридична адреса
4.1. Краiна:
4.2. РЖндекс:
4.3. Область:
.4. Мiсто:
4.5. Район:
4.6. Вулиця:
4.7. Будинок:
5. Поштова адреса
5.1. Краiна:
5.2. Область:
5.3. Мiсто:
5.4. Район:
5.5. Вулиця:
5.6. Будинок:
5.7. Офiс: РЖндекс:
5.8. а/с:
6. Данi державноi реСФстрацii
6.1. Документ:
6.2. Серiя:
6.3. Номер:
6.4. Ким виданий:
6.5. Дата видачi:
7. Банкiвськi реквiзити
7.1. Назва установи банку:
.2. МФО:7.3. Рахунок:
8. Додатково
8.1. Форма одержання виписки: факс; особисто
9. Звязок
9.1. Телефон:
9.2. Факс:9.3. Е-mail:Голова ПравлiнняВАТ
3. Первинний i вторинний ринок цiнних паперiв
Сукупнiсть функцiй ринку цiнних паперiв в економiцi можна подiлити за двома групами: постiйнi, властивi стабiльнiй стацiонарнiй системi акцiонерних вiдносин господарювання, i тимчасовi, притаманнi перiоду становлення акцiонерних форм органiзацii виробництва i фондового ринку внаслiдок разових глибинних змiн у системi вiдносин власностi на капiтал.
До постiйних функцiй ринку цiнних паперiв необхiдно вiднести:
iнвестицiйну;
власницько-стимулюючу;
оперативного реагування i переливу капiталiв.
До тимчасових функцiй належать:
приватизацiйна;
антиiнфляцiйна.
Потрiбно зазначити, що як постiйнi, так i тимчасовi функцii фондового ринку послiдовно взаСФмоповязанi мiж собою i визначають роль ринку цiнних паперiв в економiцi краiни та його значення у процесi вiдтворення.
Проте в Украiнi повноцiнне виконання зазначених функцiй ускладнюСФться рядом обставин, повязаних iз сучасним етапом реформування економiчноi системи краiни. Специфiка становлення i розвитку украiнського ринку цiнних паперiв, якщо ii розглядати з точки зору динамiки вiдтворення на макроекономiчному рiвнi, проявляСФться в тому, що вони збiглися з фазою звуженого процесу вiдтворення i такого, що постiйно звужуСФться. Щодо розвитку ринку цiнних паперiв, то вiн характеризувався досить значними показниками зростання.
Деяке уповiльнення темпiв падiння виробництва все ще дозволяСФ реалiзувати програму узгодженого сягiв вiдтворення при випереджаючому зростаннi ринку цiнних паперiв загрожуСФ призвести до повного краху останнього. Адже, врештi-решт, на ринок реально надходитиме низькоякiсний товар.
Свiтова практика свiдчить, що якiсть будь-якого фiнансового товару тим вища, чим краще вiн забезпечений результатами ефективного функцiонування емiтента. Загальноприйнята схема залучення грошових коштiв юридичних i фiзичних осiб наступна: накопичення iнвестування в цiннi папери виробничих, фiнансових, мунiципальних i державних органiв. Вона успiшно функцiонуСФ лише при реальному вiдтвореннi. Тобто коли ринок цiнних паперiв повноцiнно виконуСФ одну iз своiх важливих функцiй функцiю перерозподiлу капiталiв, що забезпечуСФ безперервне переливання коштiв мiж двома пiдроздiлами виробництва, тимчасово вiльнi кошти постiйно шукають мiiя найвигiднiшого застосування. Поряд з цим, у самих пiдроздiлах вiдтворення видiляються лiдери, якi пропонують найперспективнiший i найякiснiший товар цiннi папери.
Ринок капiталу СФ iнститутом, що забезпечуСФ здiйснення довгострокових iнвестицiй фiрм, урядiв та домогосподарств. Вiн подiляСФться на кредитний ринок та ринок цiнних паперiв iз диференцiацiСФю останнього щодо того чи iншого фiнансового iнструменту.
Ринок цiнних паперiв вiдрiзняСФться вiд iнших, перш за все, специфiчним характером свого товару:
не маючи своСФi власностi, може мати високу ринкову цiну;
право на одержання доходу i зобовязання цей дохiд виплачувати;
за допомогою цiнних паперiв можна одержати доступ до реальних цiнностей або забезпечити перехiд вiд одного субСФкта до iншого;
цiннi папери це засiб, який забезпечуСФ рух капiталу вiд галузей виробництва, де СФ його надлишок до галузей, яким вiн бiльш необхiдний.
Первинним ринком цiнних паперiв СФ економiчний простiр, який цiнний папiр проходить вiд емiтента до першого покупця.
На первинному ринку будь-яка особа, що маСФ необхiдний статус, може одержати додатковий капiтал шляхом випуску своiх облiгацiй.
Акцiонернi товариства можуть випустити облiгацii не бiльше 25 % вiд розмiру статутного фонду пiдприСФмства. Рiшення про випуск облiгацiй пiдприСФмства, в якому визначаються умови випуску i порядок розмiщення облiгацiй, приймаСФться емiтентом i оформляСФться протоколом. Протокол повинен мiстити наступнi данi: назву емiтента облiгацiй; розмiр його статутного фонду; види господарськоi дiяльностi i данi службових осiб емiтента; назву аудиторськоi фiрми, що його контролюСФ; данi про розмiщення ранiше випущених цiнних паперiв; мету випуску та види облiгацiй; суму емiсii та номiнальну вартiсть облiгацii; порядок випуску облiгацiй та сплати доходiв за ними.
Рiшення про випуск облiгацiй внутрiшнiх державних та мiiевих позик приймаСФться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та мiiевими радами народних депутатiв.
Випуску акцiй повинна передувати публiкацiя спецiального проспекта емiсii, що мiстить повну i достовiрну iнформацiю про дiяльнiсть товариства.
Емiтентом цiнних паперiв може бути будь-яка юридична особа, яка вiд свого iменi випускаСФ цiннi папери i зобовязуСФться виконувати обовязки, що випливають з умов iх випуску.
Вторинний ринок цi