Geum.ru

Ціни на промислову продукцію. Загальна характеристика, методи встановлення і регулювання

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

ього методу полягає в тім, що ціна визначається підсумовуванням цін на окремі конструктивні елементи товару:

 

Таблиця 7

Конструктивні елементиВартість елемента, гр.Підошва50Розпилювач10Самоочищення10Індикаторна лампочка2Електричний шнур5Електрична вилка1Пристрій для змотування шнура2Система захисту20Захист від крапель20Вартість моделі140

Ціна товару = ціна блоку + надбавки

Ціна товару = 140+40=180 (гр.)

 

Аналіз беззбитковості:

При використанні методу аналізу беззбитковості й одержання цільового прибутку компанія призначає ціну, що повинна забезпечити запланований обсяг прибутку.

Крапка беззбитковості показує обсяг виробництва, при якому дохід дорівнює витратам виробництва по формулі (2.7)

 

QP=V+QF (2.7)

Звідси Q=50 шт.

 

Даний метод - єдиний з методів, що враховує платність фінансових ресурсів, необхідних для виробництва й реалізації товару. Метод успішно підходить при прийнятті рішень про величину обсягу виробництва нового для підприємства товару з відомою ринковою ціною. Основний недолік методу - використання процентних ставок, які в умовах інфляції досить невизначені в часі.

Вибравши з перерахованих вище методик найбільш підходящий варіант, компанія може приступитися до розрахунку остаточної ціни. Ціль всіх попередніх стратегій ціноутворення - звуження діапазону цін, у рамках якого й повинна бути обрана остаточна ціна. При призначенні остаточної ціни компанія повинна розглянути додаткових факторів, такі як психологію ціносприйняття, вплив на ціну інших елементів маркетингу, політикові цін компанії й вплив ціни на інших учасників ринкової діяльності.

 

3.3 Основні рекомендації розвитку цінової політики

 

На мій погляд, ВАТ "Скарлетт" для більше успішної політики ціноутворення й успішної торгівлі необхідно зробити наступне:

 

  1. Створити на території ринку збуту свої торговельні представництва для більше успішного просування товару на ринок;
  2. Почати проводити більше широку рекламну компанію своєї торговельної марки на території не тільки основного збуту, але й почати освоєння нових ринків;
  3. У звязку з тим, що російський ринок останнім часом усе більше нестабільний, треба вивчати ринки країн Центральної Європи з подальшим орієнтуванням на ринки Східної Європи;
  4. Поставити на високий рівень маркетингові дослідження.
  5. Поступово розширювати виробничі потужності й освоювати нові види продукції супутньої основної продукції.
  6. Освоювати нові більше зроблені методи ціноутворення.

Втручання держави в процес утворення ціни повинне бути мінімальним. Сфера його діяльності тут повинна обмежуватися розумним веденням фіскальної політики, що не відбиває бажання в підприємства розвиватися.

Також при встановленні остаточних цін треба буде розвязати два головні завдання:

  1. Створити власну систему знижок для покупців і навчитися нею користуватися. У всіх знижок одна загальна основа - економія витрат виробника або за рахунок зменшення виплат банку, або за рахунок відмови від частого переналагодження встаткування завдяки виготовленню великих партій, або за рахунок скорочення складських витрат.
  2. Визначити механізм коректування цін у майбутньому з урахуванням стадій життєвого циклу товару й інфляційних процесів.

Підприємство застосовувало систему знижок, але вони економічно не були обґрунтовані: не стимулюють збут, не заощаджує витрат споживача.

Я вважаю, що ВАТ "Скарлетт" необхідно застосувати у своїй діяльності 2-і функціональні знижки:

  1. це дилерська знижка;
  2. знижка на гарантійне сервісне обслуговування.

Знижка на гарантійне сервісне обслуговування повинна надаватися організаціями, що торгують нашою продукцією, з якими підписані договори про сервісне обслуговування продукції ВАТ "Скарлетт" і виконуючими його.

Діяльність виробника будь-яких виробів приречена на невдачу, якщо не організований належним чином високоякісний сервіс - це неодмінна умова ринкового успіху товару на конкурентному ринку. Однак організовувати власну сервісну мережу виявиться дуже дорого. Сервіс завжди збитковий. Європейським досвідом був виявлений середній % від вартості продукції, що необхідний для проведення різних типів ремонту. Ця цифра була виявлена з обліком середнього % шлюбу й досвідченим спостереженням. Даний відсоток, з урахуванням стимульованої надбавки, становить 2-а % від вартості продукції. Саме такого % дотримується ВАТ "Скарлетт" і багато основних виробників побутової техніки. Стає питання, чому не організувати дану роботу з фактичних витрат. Відповідь проста - підуть постійні приписки й т.п., що зможе "розорити завод".

Дилерська знижка - яскравий приклад функціональної знижки. За дилерським договором він зобовязаний проводити маркетингові дослідження на обслуговуючому їм ринку й надавати її у відділ маркетингу ВАТ "Скарлетт". По тім же договорі він зобовязаний проводити часткову рекламу нашої продукції в пресі й на місцевому телебаченні. Така ситуація дозволяє уникнути компанії витрати на проведення цих робіт. Дилерська знижка становить 2-а % від загальної вартості закупленої продукції.

ВАТ "Скарлетт" повинна також використати й обємну знижку, що полягає в тім, що якщо дилер вибирає щомісяця якийсь певний обсяг товару, то він одержує додаткову знижку, однак така знижка не працює якщо попит вище пропозиції, тому що підприємство