Ціни на промислову продукцію. Загальна характеристика, методи встановлення і регулювання
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?ни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, встановлюються на рівні не вище 35 % оптової ціни виробника (митної вартості), а на ті, що придбаються державними та комунальними закладами охорони здоровя за бюджетні кошти на рівні не вище 10 % оптової ціни виробника (митної вартості) (Постанова КМУ "Про внесення змін до деяких постанов КМУ" № 1499 від 16.11.2001 Року).
У загальній системі цін роздрібні ціни на споживчі товари посідають найважливіше місце. Вони визначаються пропорційно обміну споживчих товарів на доходи населення і тому істотно впливають на сферу розподілу і обігу а також формують пропозиції, що складаються між попитом і пропозицією, визначають рівень життя населення.
Одним з елементів роздрібної ціни товару є торгівельна націнка (націнка), яка визначає, по суті, ціну послуги торгівельного підприємства під час реалізації товарів. Торгові націнки оприлюднюються продавцем самостійно, відповідно до конюнктури ринку. В торгову націнку включаються витрати роздрібного продавця, в тому числі транспортні витрати та інші витрати з закупівлі та реалізації товарів роздрібної організації, а також ПДВ.
Величина витрат сфери обігу повязана із умовами купівлі-продажу. Чим більше посередників беруть участь у реалізації товару, тим вищий рівень продажної ціни. Тому створення або виникнення в державі великих оптово-торгових фірм буде сприяти здешевленню товару оптовий покупець дає великі, вигідні стабільні замовлення виробникам. Він вигідно відрізняється від дрібного і роздрібного тим, що не завищує прибуток на одиницю товару, а збільшує масу прибутку залежно від обсягу купленого товару. Великі оптовики найчастіше самі оприлюднюють свою відпускну ціну, визначаючи частку інших посередників.
1.2 Методи ціноутворення
Існують різні методи ціноутворення:
- "середні витрати плюс прибуток";
- на основі аналізу беззбитковості й забезпечення цільового прибутку;
- на основі "відчуває цінність, що," товару;
- на основі рівня поточних цін;
- на основі закритих торгів (конкурсів) і інших.
Найпоширенішим є метод ціноутворення "середні витрати плюс прибуток", по якому до витрат виробництва й реалізації на певний продукт додають надбавку, що відповідає для даної галузі нормі прибутку або бажаному доходу від обороту. При цьому варто враховувати витрати й прибуток, як виробника продукції, так і всіх учасників розподілу (оптових фірм, роздрібних магазинів, збутових агентів і т.п.).
При використанні методу аналізу беззбитковості й одержання цільового прибутку підприємство призначає ціну, що повинна забезпечити запланований обсяг прибутку (рис. 2)
Рис. 2 Аналіз беззбитковості
Крапка беззбитковості (кількість виробів Кбу), при якій загальні витрати й доходи збігаються, визначається по формулі (2.1)
, (2.1)
де Ц - ціна виробу;
Кбу кількість виробів;
Ипер змінні витрати на виріб.
Для одержання цільового прибутку (Ппл) необхідно забезпечити обсяг продажів у кількості Кпл. При збуті ДО < Кбу підприємство буде зазнавати збитків.
При встановленні ціни на основі чутливості одержувачем цінності товару (метод споживчої оцінки) підприємство переконує покупця в перевагах свого товару, використовуючи нецінові методи впливу (сервіс, гарантії, право використання товарної марки й т.п.).
Часто використається метод проходження за лідером, коли підприємство встановлює ціни на продукцію на рівні сформованих на ринку поточних цін або трохи нижче.
При визначенні цін на проекти при участі в конкурсах необхідно відповідно до теорії рішень установити таку ціну, що веде до найбільшого очікування прибутку в довгостроковому плані.
При визначенні базової ціни виробу можна використати параметричні методи ціноутворення, метод питомих ваг, баловий метод, метод регресійного аналізу й ін.
В основі методу питомих показників лежить визначення питомої величини ціни (Цо) по формулі (2.2):
Цо=Цп/Хо (2.2)
де Цп - прейскурантна ціна;
Хо - величина основного параметра якості.
При баловому методі ціна нового виробу (Цн) визначається по формулі (2.3):
Цн=Цб((Бнi/(Боi) (2.3)
де Цб - ціна базисного виробу;
i - параметри якості;
Бнi - балова оцінка i-го параметра нового виробу;
Боi - балова оцінка i-го параметра базисного виробу.
Метод регресійного аналізу ґрунтується на обліку впливу на ціну основних параметрів якості виробу:
Ц=f (Х1,Х2,Хn,)
де: Х1, Х2, Х3, … Хп основні параметри якості виробу.
Для стимулювання збуту широко використаються:
- ціни-принади, установлювані на відомі торговельні марки на низькому рівні;
- премії або компенсації за придбання товару в строго певний період часу;
- психологічне ціноутворення, при якому встановлюються психологічно привабливі ціни нижче круглих сум;
- вигідні процентні ставки при продажі в кредит; гарантійні умови й договори про технічне обслуговування й ін.
1.3 Державна цінова політика та її вплив на економічні процеси
Цінова політика держави це діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади, спрямована на досягнення трьох основних цілей: послідовного проведення цінової лібералізації, державного регулювання цін (тарифів) на окремі види товарів (послуг) та здійснення контролю за їх додержанням.
Ступінь, форми та масштаби дер