Центральний банк i монетарна полiтика
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Центральний банк i монетарна полiтика
План
Вступ
- Центральний банк.
- Монетарна полiтика.
Висновок
Лiтература
Грошi - важливий елемент ринковоi системи господарства, i стабiльнiсть грошовоi системи держави - обовязкова умова нормального функцiювання всiСФi нацiональноi економiки. Розлад грошового обiгу визиваСФ значнi темпи iнфляцii, пiдриваСФ ринковi механiзми, економiку в цiлому. Тому виникаСФ обСФктивна потреба у створенi механiзму державного контролю за кiлькiстю грошей.
Банки - основна складаюча частина кредитно-фiнансовоi системи будь-якоi держави. Вони створюють, аккумулюють i надають грошовi засоби. Кредитнi системи развинутих держав мають разноманiтну структуру, але СФ i загальнi риси. Так, скрiзь кредитна система складаСФться iз центрального банку, комерцiйних банкiв, спецiализованих банкiвських установ (iнвестицiйних, зовнiшньоторгових, iпотечних i т.д.), а також кредитно-фiнансових установ небанкiвського типу: страхових, фiнансових компанiй, пенсiйних фондiв, ощадних кас.
Дана робота посвячена вивченню повноважень i зобовязань центральних банкiв провiдних свiтових держав, способiв контролю iми грошово-кредитноi системи держави, вiдносин з кредитними органiзацiями, органiзацii грошового обiгу i ведення монетарноi полiтики.
Не потрiбно також iгнорувати великий досвiд функцiонування в розвинутих зарубiжних державах центральних банкiв. Недивлячись на те, що центральнi банки багатьох краiн свiту, в силу свого iсторичного розвитку вельми рiзноманiтнi, вони все ж мають багато i спiльних рис. Крiм того, практика управлiння i органiзацii центральних банкiв може бути успiшно використана для удосконалення будови i функцiонування Банку Украiни.
Центральний банк
Потреба в центральних банках виникла у звязку з розвитком товарно-грошових вiдносин на межi переходу вiд феодалiзму до капiталiзму, бiльш нiж трьохсот рокiв назад.
Так наприклад, Бундесбанк засновано у 1949р., як наступника Райхбанку, що був заснований у 1876р. Найстарiшим центральним банком СФ шведський Рiксбанк, що заснований в 1668р. тодi як дати заснування iнших центральних банкiв: Банк Японii - 1882р.; Банк РЖталii - 1893р.; Австрiйський нацiональний банк -1861р.; Нацiональний банк Швейцарii - 1905р.; Федеральна резервна система США була заснована у 1913р. i СФ власнiстю банкiв-членiв, хоча прибутки понад встановлений законом максимум передаються, як убiльшостi краiн, федеральному уряду.
По мiрi розвитку кредитноi системи проходив процеiентралiзацii банкнотноi емiсii в небагатох великих комерцiйних банках, в результатi чого монопольне право випуску банкнот закрiпилося за одним банком, що користувався загальною довiрою комерцiйних банкiв, чиi банкноти могли успiшно виконувати функцii всезагального кредитного засобу обiгу. Спочатку такий банк називався емiсiйним чи нацiональним, а в подальшому - центральним банком, що вiдповiдало його верховному положенню. Центральний банк слугуСФ вiссю, центром кредитноi системи.
В XX ст. розумiння значення ролi центрального банку для всього господарчого механiзму економiки краiн, стаСФ всезагальним i Мiжнародна фiнансова конференцiя, що вiдбулася в Брюсселi в 1920р., записала, що в краiнах, де не iснуСФ центрального банку, його слiд створити.
Бiльшiсть краiн маСФ один центральний банк, наприклад Англiйський банк в Великобританii чи Бундесбанк в Нiмеччинi, в США iх дванадцять федеральних резервних банкiв . Це вiдображаСФ географiчнi масштаби краiн, економiчне рiзноманiття i наявнiсть великоi кiлькостi комерцiйних банкiв. Крiм того, це результат полiтичного компромiсу мiж прихильниками централiзацii i захисниками децентралiзацii.
Центральний банк СФ державною або майже державною установою з чiтким правовим статусом. Центральний банк звичайно утворюСФться у формi акцiонерного товариства, надiленного особливими повноваженнями. В бiльшостi випадкiв його капiтал належить державi: але акцiонерами можуть бути комерцiйнi банки та iншi фiнансовi заклади.
З точки зору власностi на капiтал центральнi банки подiляються на:
- державнi, капiтал яких належить державi (наприклад, Нацбанк Украiни);
- акцiонернi;
- змiшанi - акцiонернi товариства, частина капiталу, яких належить державi.
ЦБ називають банком для банкiв, через який банки можуть врегульовувати вимоги один до одного. Центральний банк може виступати як розрахункова палата для чекiв, що виписанi вкладниками. За декiлькома винятками вiн не приймаСФ вкладiв вiд приватного сектора, але часто функцiонуСФ як банк уряду. Центральний банк може також збирати, обробляти та аналiзувати iнформацiю про фiнансову та фiзичну економiку. Найважливiше, що центральний банк встановлюСФ правила платежiв. Вiн робить це, випускаючи безпосередньо готовi грошi готiвку.
Центральний банк сполучаСФ в собi риси звичайноi (комерцiйноi) банкiвско