Центральний банк i монетарна полiтика
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? грошей або якi дiють при 100%-х резервних вимогах. Грошi можуть iмiгрувати за кордон, iнколи у значних сумах.
Так наприклад, маса готiвки в США дуже вражаюча. В 1989р. нагромаджена готiвка становила понад 250 млрд.дол.США, або приблизно 1000 дол.на кожну людину. Але в той же час, в середньому, американська родина тримаСФ приблизно 125 дол. готiвкою на людину. Голова Федеральноi резервноi системи вважаСФ, що половина всiСФi готiвки США перебуваСФ за кордоном.
Деякi краiни мають нульовi, або символiчнi норми резервування. У Великобританii, наприклад, норма становить 0,45%. Таку норму офiцiйно впроваджують для покриття експлутацiйних витрат Банку Англii. Коли у 1981р. вiд вищих резервних вимог вiдмовилися, то дехто трохи побоювався (досить дивно, але не серед банкiрiв), що надання позик i створення депозитiв зростатиме навiть швидшим темпом. По сутi, такi краiни як Швейцарiя, Бельгiя, Нiндерланди та Люксембург, що не мають резервних вимог, розглядаються як досконало безпечнi мiiя для вiдкриття банкiвських рахункiв.
Резервнi вимоги чинять декiлька впливiв. Початково iх накладали, щоб зменшити ризикованiсть у банкiвськiй системi. Далi вони гарантували центральному банку частку в процесi створення грошей. Нарештi, вони стали знаряддям центрального банку для контролю на пропозицiю грошей.
РЖснуСФ декiлька способiв, за допомогою яких центральний банк контролюСФ резерви комерцiйних банкiв, i тому рiзнi краiни використовують рiзнi методи. Проте принцип що лежить в iх основi, однаковий.
Де домогосподарства та фiрми знаходять грошi, якi iм потрiбнi для здiйснення зростаючого обсягу дiлових операцii? Вони позичають у банкiв. Коли банки надають позики, то iх потреба в резервах зростаСФ. Оскiльки СФдиним виробником резервiв СФ центральний банк , то вiн чинить вирiшальний вплив на iхню наявнiсть та вартiсть. Щоденна монетарна полiтика полягаСФ в тому, що центральний банк забезпечуСФ комерцiйнi банками резервами, яких вони потребують для збiльшення надавання позик.
Центральнi банки як правило володiють портфелем урядових боргових зобовязань iноземною валютою та iншими зобовязаннями якi вони використовують щоб вступити в дiловi операцii з комерцiйними банками. Центральний банк як правило купуСФ цiннi папери якогось комерцiйного банку та кредитуСФ рахунок цього банку. Це збiльшуСФ резерви банку i являСФ собою створення грошей центральним банком. Центральний банк може також здiйснювати протилежну операцiю: вiн може продавати цiннi папери комерцiйним банкам. Продаж цiнних паперiв зменшуСФ резерви банкiв та банкiвськi депозити.
Отже ми зясували що центральний банк може впливати на пропозицiю банкiвських резервiв через операцii на вiдкритому ринку. Цьому методу вiддають перевагу в поточному регулюваннi в США, Японii i все бiльшою мiрою в континентальнiй РДвропi. Вiдкритий ринок можна розглядати як мережу фiнансових посередникiв (комерцiйнi банки, страховi компанii, iнколи великi корпорацii) що мають справу з цiнними паперами якi прийнятнi для купiвлi i продажу центральним банком.
Кожного нормального дiлового дня однi комерцiйнi банки нагромаджують резерви в надлишку порiвняно з тим що потрiбно тодi як iншi вiдчувають iх нестачу. Вiдкритий ринок дозволяСФ учаснику торгувати цими резервами надаючи i отримуючи позики на дуже короткi строки (нiч доба тиждень мiсяць). Процентна ставка за якою вiдбуваються цi операцii, безперервно змiнюСФться щоб врiвноважити попит i пропозицiю. Це найкраща мiра грошових умов бо визначаСФ скiльки банки призначають власним клiСФнтам. Цю ставку називають ставкою грошового ринку.
Центральний банк СФ одним з активних гравцiв на вiдкритому ринку. Оскiльки ЦБ - СФдиний постачальник товару яким торгують то вiн може постiйно орiСФнтувати чи навiть контролювати ринок. Частiше центральний банк маСФ справу з ринком на вiддалi, через дiлерiв та маклерiв. Банк втручаСФться анонiмно щоб не впливати на прогнози iнших учасникiв ринку. Це збiльшуСФ вплив центрального банку на вiдкритий ринок. Через своi iнвестицii центральний банк може визначати безпосередньо розмiр власних зобовязань i грошову масу. Мультиплiкатор тодi змiнюСФться.
У бiльшостi СФворпейських краiн частiше застосовують iнший метод хоч нинiшня практика повiльно еволюцiонуСФ в напрямi до операцiй на вiдкритому ринку. Замiсть встановлення грошовоi маси центральний банк визначаСФ процентну ставку за якою вiн веде операцii з комерцiйними банками. За цiСФю ставкою що може змiнитися в будь-який чаiентральний банк забезпечуСФ фактично будь-яку суму резервiв що iх потребують комерцiйнi банки. Дiловi вiдносини можуть вiдбуватися безпосередньо або через мiжбанкiвський рахунок який нагадуСФ вiдкритий ринок за винятком того що процентна ставка фiксована. Цей метод називають дисконтним кредитуванням або редисконтуванням. Ця назва походить вiд того що позики наданi центральним банком часто набирають форми векселiв або цiнних паперiв приватного сектору якi продають зi знижкою комерцiйнi банки центральному банку що стаСФ новим кредитором цих векселiв. Процентна ставка яку застосовують при наданнi позики СФ облiкова ставка хоча може бути декiлька ставок залежно вiд типу цiнного паперу що використовуСФ комерцiйний банк як заставу для позики. В деяких краiнах наприклад у Францii та Нiмеччинi iснуСФ квота на переоблiк векселiв що можуть пропонувати банки. Навпаки, ФРС США активно застосовуСФ моральне повчання, щоб уникнути редисконтизацii, коли ФРС вiддаСФ перевагу постачанню лiквiд