Художня культура незалежноi Украiни: традицii та новацii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?, РЖ. Лазарчук, Д. Леркаський та iн.).
З 1991 р. кiнематограф Украiни був спрямований на вiльний ринок. Художник одержав свободу творчостi, але ту свободу жодним чином не врегулювали законодавчо, а тому Украiна, в якiй ще 16 рокiв тому вироблялося 60 художнiх iгрових картин та 500 неiгрових, перетворилася на краiну, де за пiдтримки держави та за ii участю стали виробляти вдесятеро менше фiльмiв. Так в 1995 роцi на екрани Украiни випущено лише 6 повнометражних художнiх кiнокартин, 11 хронiкально-документальних фiльмiв, 13 випускiв кiножурналiв, а також 5 анiмацiйних фiльмiв. 44 кiнострiчки випущено Нацiональною кiнематикою на замовлення мiнiстерств i вiдомств Украiни в рамках науково-просвiтницькоi програми.
У 1990-i рр. на екранах зявилися фiльми талановитих режисерiв О. Бiйми ("Казка", "За нiччю день iде"); В. Артеменка ("Ой, на горi калина", "Солдатськi вдови", "З матiрю на самотi"). У вереснi 1997 р. в Парижi демонструвався кiнофiльм, який показали на Каннському кiнофестивалi, киiвського режисера В. Криштофовича "Приятель небiжчика". На Мiжнародному фестивалi авторського фiльму в Белградi (Югославiя) у 1998 р. був показаний фiльм "Фучжоу" кiнорежисера М. РЖллСФнка. Картина була вiдзначена дипломом "За видатний фiльм". Украiнська студiя хронiкально-документальних фiльмiв випустила фiльм "Кольори часу" (режисер РЖ. Шкляревський, оператор Шедужко). У 1998 р. на екрани Украiни вийшов документальний фiльм Ю. Луканова "Три любовi Степана Бандери".
У 1993 р. розпочалася робота над кiнотрилогiСФю про Олега Ольжича подвижника духу, патрiота. Через три роки побачив свiт перший фiльм трилогii "Ольжич", а 10 грудня 2000 р. вiдбулася премСФра другого та третього фiльмiв. Вони створенi режисером А. Микульським за iенарiСФм Л. Череватенка на основi численних документальних свiдчень.
Фiльми, створенi на державних i незалежних кiностудiях Украiни, брали участь у кiнофестивалях, реалiзовувалися на внутрiшнiх та мiжнародних кiноринках. Так, на кiноринку 46 Берлiнського мiжнародного кiнофестивалю восени 1996 р. було представлено вiсiм фiльмiв, створених на украiнських кiностудiях, зокрема "Фучжоу" М. РЖллСФнка, "Кисневий голод" А. Дончика, "Останнiй бункер" та "Геллi й Нок" В.РЖллСФнка. Значною подiСФю фестивалю стала свiтова премСФра фiльму О. Довженка "Прощавай, Америка!", який вiн знiмав на "Мосфiльмi" на початку 1950-х рр.
Традицiйними стали в Украiнi кiнофестивалi. Мiжнародний кiнофестиваль "Молодiсть", започаткований ще у 1970 р. в КиСФвi як республiканський фестиваль студентських фiльмiв, у 1990-i рр. став провадитись як спецiалiзований Киiвський мiжнародний фестиваль студентських i дебютних фiльмiв. Проведення подiбного роду кiнофестивалiв збагачуСФ культурний простiр Украiни, сприяСФ виявленню обдарованоi кiномолодi, зростанню молодих кiнематографiстiв. Своi дебюти в КиСФвi показували режисери з прекрасним майбутнiм: В. Абдрашитов, К. Геворкян, О. Учитель, О. Говоркiн, О. Балабанов, РЖ. Квiрiкадзе, Ю. ЛоднiСФкс. На "Молодостi" нагороджувалися картини украiнських режисерiв А. 3агданського ("Майстер", 1977), С. Буковського ("Марш-кидок", 1985), О. Роднянського ("Стомленi мiста", 1988), з iменем яких повязано злет украiнського документального кiно наприкiнцi 1980-х-на початку 1990-х рр.
Найкращим украiнським фiльмом 1998 р. на ХХVРЖРЖРЖ-у Мiжнародному кiнофестивалi визнано художнiй фiльм "Двi Юлii", знятий кiнорежисером О. Демяненко. Фiльм вiдзначено щорiчною премiСФю "Арсенал". Фестиваль надав можливiсть киянам i гостям столицi ширше познайомитись iз кращими стрiчками свiтового кiномистецтва.
Восени 2000 р. вiдбувся ХХХ-й Киiвський мiжнародний фестиваль студентських i дебютних фiльмiв "Молодiсть", який вiдкрився фiльмом Л. Осики "Камiнний хрест" (вiдреставрована копiя з англiйськими субтитрами), який СФ яскравою кiнометафорою украiнського життя. Фестивалем було запропоновано велику позаконкурсну програму ретроспективи майстрiв свiтового кiно (Л.Осики, Р. Брессона, Д. Лiна, М. Лауелла та Е. ЛрессбурТСера, Ф. Озона та iнш.). Уперше за кiлька останнiх рокiв у найвагомiшiй частинi програми конкурсi повнометражних фiльмiв був представлений украiнський фiльм "Мийник автомобiлiв" В. Тихого.
Останнiм часом у конкурснiй програмi Мiжнародного кiнофестивалю "Молодiсть" беруть участь фiльми з понад 30-ти краiн свiту, в iнформацiйному блоцi демонструються ретроспективи картин окремих кiношкiл та мiжнародних фестивалiв. На "Молодостi" почали свою фестивальну одiссею такi вiдомi тепер режисери, як Д. Бойл (Великобританiя), Ф. Озон (Францiя), Т. Тiквер та Г. Маугг (Нiмеччина), Д. РДвстигнСФСФв (Росiя), Е. 3онка (Францiя).
Кiнопрокат Украiни в 1990-i рр. зазнав серйозних втрат. Кiнотвори нерiдко ставали недоступними глядачевi через його низьку купiвельну спроможнiсть; iз-за значного скорочення вiдвiдування кiнотеатрiв кiнопоказ став зовсiм нерентабельним. Останнiми роками, внаслiдок численних реорганiзацiй, украiнська державна кiнематографiя фактично втратила кiнопромисловiсть, а з 1991 р. й кiнопрокат та кiномережу, якi перейшли у пiдпорядкування мiiевих органiв влади як комунальна власнiсть. Так вiдплив глядачiв, високi комунальнi платежi призвели до скорочення чи повного згортання кiнопоказу, особливо в сiльськiй мiiевостi. Пропозицii Мiнiстерства культури та мистецтв Украiни щодо структури управлiння та державноi пiдтримки кiномережi й кiнопрокату на мiiях були проiгноро?/p>