Художня культура незалежноi Украiни: традицii та новацii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В»ереi "Бланк-Арт", "Лаврськi дзвони", "Пектораль", "НЕФ", "РЖрена", "Малярський закут", "А-Акварель", "ТРрифон", "Мистецький льох", "Артвiтрила", "Свiт Ь", галерея мистецтв КиСФво-Могилянськоi академii, галерея "Дiм Миколи". Вiдомi також своСФю дiяльнiстю одеська галерея "Човен", Пiвденноукраiнський центр сучасного мистецтва в Запорiжжi.
Галереi надали вiдвiдувачам можливiсть ознайомитися з творчiстю таких талановитих художникiв, як О. Сухолiт, В. ЦаТСолов, А. Савадов, О. Харченко, М. Кривенко, О. Петрова, Т. Сiльвашi, Д. Фiщенко, Д. Дорсунь, М. НiколаСФв, П. Тараненко, Ж. Василевська, О. АндреСФв, М. Жуков, В. Романов, Д. Оболончик, С. Давидов, Л. Бернат, Н. Вiтковська, О. Балакiн, А. Кущ, РЖ. Жук, С. Тучинський, С. АлексСФСФв та iн.
Завжди користувалися популярнiстю у цiнителiв мистецтва картини РЖрини Лисенко-Ткачук. Широка популярнiсть прийшла до РЖ. Лисенко-Ткачук лише у другiй половинi 1990-х рр., коли художниця звернулася до давньоi, але трохи забутоi украiнськоi традицii написання релiгiйного портрета. Саме портрети украiнських релiгiйних iСФрархiв святiйших патрiархiв Мстислава, Володимира, Йосипа Слiпого, митрополита Володимира, кардинала Мирослава Любачiвського, СФпископа Любомира ТРузара, написанi художницею, стали окрасою сучасного духовного живопису.
Центральними подiями мистецького життя КиСФва останнiх рокiв були традицiйнi веснянi та осiннi вернiсажi в Киiвськiй мiськiй галереi мистецтв "Лавра". На них демонструвалися живописнi, графiчнi твори, твори декоративно-прикладного мистецтва сучасних украiнських художникiв. Популярними серед киян та гостей мiста стали щорiчнi художнi виставки, присвяченi безпосередньо КиСФву.
Галерейна дiяльнiсть стала характерною ознакою нинiшнього етапу культурного процесу. Галереi сприяють збереженню безцiнних релiквiй украiнського мистецтва, стримують процес вiдпливу культурних цiнностей з Украiни, який набрав нинi масового, подеколи навiть загрозливого характеру.
Живильним джерелом розвитку професiйного мистецтва залишаСФться народна творчiсть. У 1990-i рр. в Украiнi працювали 9,5 тис. майстрiв народного мистецтва. Лише в 1995 р. проведено 18,5 тис. виставок народного ужиткового мистецтва.
Економiчнi труднощi, якi переживаСФ Украiна, особливо актуалiзують проблему соцiального захисту митцiв. ЗдiйснюСФться вiн, передусiм, через придбання державою художнiх творiв. У 1992-1996 рр. було придбано близько 2,4 тис. творiв, що свiдчить про значне скорочення кiлькостi придбаних творiв. Хоча обнадiюСФ поширення художнiх ярмарок, що засвiдчують формування художнього ринку Украiни. У 1996 р. указом Президента Украiни засновано стипендii для видатних дiячiв культури, мистецтва, науки та освiти Украiни. Серед перших стипендiатiв найвидатнiшi митцi: Михайло Дерегус, Данило Лiдер, Анатолiй Базилевич, Тетяна Яблонська, Сергiй Шишко, Данило Нарбут, Марiя Тимченко, Марiя Примаченко, РДвген ВолобуСФв. Загалом у 1995-1996 рр. близько 30 митцiв Украiни отримували державну стипендiю.
Крiм офiцiйноi сфери культури, значного розвитку в сучаснiй Украiнi набуло неакадемiчне мистецтво, в якому найбiльшу роль вiдiгравав постмодернiстський напрямок. В цьому планi, визначною рисою украiнського мистецтва завжди було його звернення до своСФi автентичноi, традицiйноi культури. Неакадемiчний живопис (андеграунд) нiколи не припиняв свого iснування в Украiнi й нерiдко, знаходячись в повнiй iзоляцii, видавав оригiнальнi рiшення.
Автентичнiсть притаманна i постмодернiстському мистецтву, в якому вона виявляСФться в тенденцii до синкретизму, до злиття рiзних видiв мистецтва, СФдностi стилiв i жанрiв. Постiйне повторення ситуацii вiд стику до стику, незначна iнформацiйна вiдмiннiсть наступноi строфи вiд попередньоi, вiдкритий нескiнченний ритм СФ також характерним для народного мистецтва. Ще одна "первiсна" характеристика постмодернiзму його ритуальнiсть, що виявляСФться в акцiях, хепенiнгах, перформансах, головне в котрих сам факт переживання дiйства. Але автентичнiсть сучасного украiнського мистецтва переважно виявляСФться не в цьому, а в збереженнi менталiтету i глибинних, духовних звязкiв зi своСФю традицiйною культурою. РЖ тому у сучасному украiнському мистецтвi, на противагу захiднiй тенденцii деконструкцii та нiгiлiзму, виявляСФться лiнiя пошуку духовноi основи нового вiдродження.
Прикметна риса украiнського мистецтва увага до натурфiлософського, духовностi, космiчного початку. Так, улюблена тема М. Кривенка природа, через яку виявляСФться психiчний стан художника. Його творчiсть з його аскетичною палiтрою та формою чистоi неопосередкованоi експресii це потяг до позакультурноi комунiкацii з безкiнечнiстю Всесвiту та людського пiдсвiдомого. У "Квiтучiй планетi" РЖ. Марчука вiдчуваСФться глибоке та природне порiднення людини з навколишнiм свiтом. Картини О. Дубовика, Е. Петренка, Ю. Шевченка це своСФрiднi картини-iдеi, в яких вiдчутна космiчна основа.
Деякi художники прагнуть висловити змiну вiдносин людини та природи, культури й транiендентного начала, що пронизуСФ свiт. Поновити втрачений звязок з унiверсумом, вiдтворити нову духовну цiннiсть у свiтi, де абсурд здаСФться СФдиною, не скомпрометованою цiннiстю. Так, О. Клименко зображаСФ сучаснiсть крiзь призму середньовiччя з його загостреним вiдчуттям пошуку морального iдеалу, ствердження людськоi гiдностi, прославленням людськоi шляхетностi. В його останнiх роботах "Чаша Грааля", "Зiрка Грааля" та iн