Художня культура незалежноi Украiни: традицii та новацii
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
т реальний i iдеальний, свiдомостi i пiдсвiдомостi. Спiльним СФ прагнення до пiзнання свiту в його цiлiсностi, чуттСФвого i надчуттСФвого, вiдчутного та тонкого. Художники групи "Паризька комуна" орiСФнтованi на деструктивнiсть трансавангарду, вiльно орiСФнтуються у свiтових художнiх традицiях вiд давнiх культур, витонченоi пластики японських образiв, нiмецького романтизму до Сальвадора Далi, представникiв поп-арту. Вони декларують надзвичайний субСФктивiзм, вивiльнення з-пiд норм. Пластична гра iхнiх образiв побудована на рiвновазi iнтелектуальних та чуттСФвих засад.
2. Напрямки та особливостi розвитку музичноi культури
В 1990-i рр. вiдбулося суттСФве згортання в Украiнi концертноi дiяльностi. Державнi концертнi органiзацii та мистецькi колективи не мали достатнiх можливостей вирiшувати нагальнi творчо-господарськi питання. Значно скоротилася кiлькiсть концертних програм, не було можливостi утримувати на належному творчо-технiчному рiвнi дiючий репертуар. Ускладнилася робота музичних театрiв, концертних органiзацiй та окремих мистецьких колективiв з композиторами, лiбретистами, авторами лiтературних текстiв щодо створення та постановки нових концертно-iенiчних творiв. Внаслiдок лiквiдацii державного Гастрольного плану гострою залишалася проблема невпорядкованостi концертно-ТСастрольноi дiяльностi.
Попри всi труднощi, музичне життя Украiни поступово оновлювалось, наповнюючись нацiональним змiстом. Вiдроджувалася пiсенна творчiсть, розвивалася сучасна украiнська пiсня. Значними здобутками була позначена дiяльнiсть композиторiв О. Бiлаша, РЖ. Карабиця, О. Морозова, А. Торчинського та iнших. Новi пiснi глядачам i слухачам дарували в 1990-i р. О.Бiлозiр, Т. Петриненко, О. Пономарьов, РЖ. Бiлик, П. Дворський, Шопович, В. Шпортько, РЖ. Бобул, Л. Сандулеса, В. 3iнкевич, А. Кудлай, В. Бiлоножко, М. Гнатюк, П. Зiбров, вокальне трiо А., С. i В. Мареничiв, ансамбль "Явiр" та iншi майстри естрадного мистецтва. Публiчна репрезентацiя творчих пiсенних набуткiв здiйснювалася на таких фестивалях, як "Червона Рута", "Пiсенний вернiсаж", "Таврiйськi iгри" та iн.
Найбiльш примiтним явищем музичноi культури Украiни кiнця XX ст. став фестиваль "Червона рута". Весь тягар творчого процесу щодо створення нацiонального стилю поп-музики взяла на себе дирекцiя цього фестивалю. Вона, по сутi, стала лабораторiСФю, своСФрiдною школою, де вироблялася сама концепцiя формування нацiонального стилю в украiнськiй поп-музицi iз залученням до неi досвiду академiчноi музичноi культури та традицiй.
З успiхом пройшов у Каховцi влiтку 2000 р. IX Мiжнародний фестиваль "Таврiйськi iгри". У ньому взяли участь Алла Пугачова, Олександр Пономарьов, Наталка Могилевська, Юрiй Юрченко, групи "Земфiра", "Ляпис Трубецкой", "Грiн Грей", "Океан Ельзи", "Скрябiн", "Лакмус", "Друга Рiка", "ТНМ КонТСо", "Игрушки", "Росава" та iн.
Зовсiм недавно зявився в Украiнi фестиваль "Шлягер", який представив грандiозний проект "Шлягер XX ст.", в якому взяли участь Д. Гнатюк, М. Мозговий, Шопович, Р. Кириченко, В. Зiнкевич, П. Дворський, Н. МатвiСФнко, Т. Летриненко, В. Павлiк, Т. Повалiй, РЖ. Сказiна та iн.
Аналiз досягнень фестивалiв свiдчить про те, що Украiна маСФ нинi чимало яскравих зразкiв нацiонального стилю в рiзних жанрах масовоi музики (козацька й кантова авторська пiсня, думний рок, полiський магiчно-закликальний поп, коломийковий реп), якi вже вийшли на свiтовий рiвень.
Процеси нацiонального вiдродження зумовили подальший розвиток народноi творчостi, зростання потягу до обрядових, звичаСФвих традицiй. На кiнець 1990-х рр. в Украiнi функцiонувало понад 18 тис. фольклорних ансамблiв. Для вiдтворення та збереження фольклорноi спадщини украiнського народу було започатковано низку культурно-мистецьких акцiк", "Полiське лiто з фольклором", "Коляда" тощо.
З успiхом пройшов у 1999 р. Всеукраiнський огляд народноi творчостi. Огляд проходив у три тури, якi включали виступи у сiльських закладах культури, школах естетичного виховання, народних домах, будинках "Просвiта", звiтнi районнi та мiськi огляди, заключний концерт в обласному центрi та звiт у КиСФвi. В заходах огляду брали участь колективи незалежно вiд вiдомчоi належностi, без вiкових, нацiональних та будь-яких iнших обмежень.
Проведення огляду допомогло багатьом колективам та закладам культури в полiпшеннi iхнього матерiально-технiчного стану, пожвавило культурне життя в регiонах i стимулювало створення нових колективiв, започаткування нових творчо-мистецьких акцiй. Десятки свят, фестивалiв, конкурсiв провадилися в областях i районах уперше, десятки творiв були написанi спецiально до огляду й також виконувалися вперше.
Чимало зусиль до вiдродження традицiйноi народноi культури докладала Харкiвська обласна державна адмiнiстрацiя, про що свiдчать проведенi там мiжнароднi фестивалi традицiйноi народноi культури "Покуть", дитячоi народноi творчостi "Зелен свiт". ЗаслуговуСФ на увагу робота фольклорноi експедицii "Муравський шлях", яка вивчаСФ, фiксуСФ й вiдтворюСФ фольклор Слобожанщини.
Визначними подiями мистецького життя Украiни 1997 р. стали Всеукраiнське свято кобзарського мистецтва у Каневi, конкурс молодих виконавцiв украiнськоi естрадноi пiснi iм. В. РЖвасюка в Чернiвцях, фестивалi "Зiрки свiтового