Харчовi iнфекцii, iх рiзновиди

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение




?кнiсть судин стiнки товстого кишечника, у просвiт якоi видiляСФться багато рiдини. Переповнення кишок посилюСФ перистальтику, що спричиняСФ сильний пронос. Потiм зявляСФться блювання, яке прискорюСФ зневоднення органiзму. Втрати рiдини можуть сягати 30 лiтрiв.

Перебiг холери може набирати рiзнi клiнiчнi форми - вiд легких стертих, атипових форм до тяжких.

Прогноз за своСФчасно розпочатого лiкування хворих холерою, навiть iз тяжкою формою, сприятливий.

2.6 Вiрусний гепатит А

Гепатит А - гостре iнфекцiйне захворювання, що супроводжуСФться загальною iнтоксикацiСФю та переважним ураженням печiнки, часто з жовтяницею. Гепатит А належить до кишкових iнфекцiй.

Захворювання на вiрусний гепатит спостерiгають упродовж усього року, проте найчастiше - в осiнньо-зимовий перiод.

Найбiльшу епiдемiологiчну небезпеку становлять хворi безжовтяничною та субклiнiчною (стертою) формами хвороби. Збудник передаСФться вiд хворого чи вiрусоносiя здоровiй людинi через зараженi фекалiями воду, харчовi продукти та за безпосереднього контакту. У хворих вiрус мiститься у фекалiях, кровi та сечi. Дiти з безсимптомним вiрусоносiйством СФ основним джерелом збудника iнфекцii

Збудник захворювання - вiрус, стiйкий до зовнiшнiх впливiв (висушування, заморожування, низки дезiнфiкцiйних речовин). Гине за температури +60iерез 3-4 години.

РЖнкубацiйний перiод за гепатиту А триваСФ 3-6 тижнiв. Тривалiсть продромального перiоду один-два тижнi. Спостерiгаються розлади шлунково-кишкового каналу, пропасниця, катаральнi явища, алергiчнi реакцii. Жовтяничний перiод триваСФ бiльше мiсяця i характеризуСФться швидким пожовтiнням шкiри та слизових оболонок, видiленням темно-коричневоi сечi, знебарвленням фекалiй, свербiнням шкiри, збiльшенням i болючiстю печiнки. У перiод реконвалеiенцii, який триваСФ вiд 7-15 днiв до 2-3 мiсяцiв, спостерiгаСФться зворотний розвиток симптомiв.

Лiкування хворих здiйснюють в iнфекцiйних лiкарнях з обовязковою iзоляцiСФю та тривалим етiотропним i патогенетичним лiкуванням.

Загальнi заходи щодо запобiгання виникненню харчових iнфекцiй:

  1. дотримання правил особистоi гiгiСФни кухарями;
  2. обовязкове щорiчне обстеження на бактерiоносiйство поварiв, кондитерiв та iнших працiвникiв закладiв громадського харчування;
  3. дотримання чистоти на робочому мiii;
  4. знищення переносникiв захворювань: мух, тарганiв i гризунiв; * старанне миття i дезiнфекцiя столового посуду;
  5. кипятiння води з вiдкритих водойм у разi використаннi ii в iжу i для пиття; старанне миття овочiв, фруктiв, ягiд, якi вживаються в сирому виглядi; кипятiння молока, теплове оброблення страв з непастеризованого сиру; проведення вторинного теплового оброблення у процесi приготування страв, що швидко псуються (холодцiв, паштетiв, вiдварного мяса та iн.);
  6. зберiгання всiСФi готовоi продукцii в холодильнику або в гарячому виглядi за 65С не довше вiд встановлених термiнiв;
  7. постiйний суворий контроль за водопостачанням i забезпечення населення якiсною водою;
  8. дотримання норм i правил щодо запобiгання забрудненню молока, молочних продуктiв на етапах збирання, транспортування, перероблення та реалiзацii;
  9. добре проварювання i просмажування мяса пiд час готування кулiнарних страв;
  10. проведення широкоi санiтарно-розяснювальноi роботи серед населення.

3. Зоонози

Зоонози - iнфекцiйнi хвороби, якi передаються людинi вiд хворих тварин через мясо, молоко та iншi продукти.

3.1 Бруцельоз

Бруцельоз - iнфекцiйне хронiчне захворювання, яке уражуСФ домашнiх i диких тварин i людину, супроводжуСФться в людей лихоманкою, набряком i болем в суглобах i мязах.

Основними носiями i джерелом iнфекцii СФ хворi домашнi тварини. Людина заражаСФться, контактуючи з тваринами, пiд час оброблення шкiри i шерстi, через забрудненi предмети догляду. Люди, робота яких не повязана з доглядом за тваринами, переробленням мяса, заражаються бруцельозом пероральним способом через молоко i молочнi продукти.

Збудником СФ бактерii роду бруцела, нерухомi полiморфнi форми. Всi види бруцел характеризуються тривалим збереженням життСФздатностi: в молоцi - до 10 днiв; у вершковому маслi - 24-67 днiв; у морозивi - кiлька рокiв; у сирi - 14-44 доби. За температури 55С бруцели гинуть через 25-60 хвилин, за 80С - через 2 хвилини. Стiйкiсть до хiмiчних речовин невисока.

РЖнкубацiйний перiод триваСФ 1-3 тижнi. Збудник в органiзмi через лiмфу потрапляСФ в лiмфатичнi вузли, потiм у кров i внутрiшнi органи. Клiнiчна картина починаСФться рiзноманiтнiстю симптомiв i ускладнень: загальна iнтоксикацiя, слабкiсть, нездужання, розумова та фiзична втома, порушення апетиту i сну. Пiзнiше зявляСФться лихоманка, пiтливiсть, головний бiль. Хронiчна форма триваСФ бiльш як два роки, можливi рецидиви. Для лiкування застосовують антибiотики.

3.2 Туберкульоз

Туберкульоз - хронiчна iнфекцiйна хвороба людей, всiх домашнiх i диких тварин, птахiв, яка характеризуСФться утворенням у рiзних органах, переважно в легенях i лiмфатичних вузлах, специфiчних вузликiв - туберкулiв.

У свiтi епiдемiологiчна ситуацiя щодо туберкульозу дуже напружена, а в Украiнi оголошено епiдемiю. Щорiчно в нашiй краiнi вiд цього захворювання гинуть тисячi людей.

В органiзм здоровоi людини iнфекцiя потрапляСФ з сирим молоком i молочними продуктами, погано провареним мясом туберк