Харчовi добавки

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

РЕФЕРАТ

з екотрофологii

На тему: Харчовi добавки

Змiст

Вступ

1. Поняття про харчовi добавки

2. ГiгiСФнiчнi принципи використання харчових добавок

3. Класифiкацiя харчових добавок

Список використаноi лiтератури

Вступ

Харчовi добавки в широкому розумiннi цього термiна люди використовують упродовж столiть, а в деяких випадках навiть тисячолiть.

Наприкiнцi камяного вiку, з розвитком сiльського господарства почали застосовуватися першi харчовi добавки. Серед основних добавок була кухонна сiль. Першi згадки про кухонну сiль як добавку пiд час готування iжi вiдносять до 1600 р. до н. е. (Давнiй РДгипет). РЗРЗ широко використовували також римляни для консервування свинини i рибних продуктiв. За часiв середньовiччя для солiння мяса зазвичай використовували сумiш селiтри i кухонноi солi. Цей процес поступово розвинувся в сучасну технологiю солiння мяса з використанням натрiю чи калiю нiтриту.

Спецii також дуже давно використовують як харчовi добавки. Торгiвля спецiями за часiв Римськоi iмперii i середньовiччя була важливим полiтико-економiчним фактором. Для надання специфiчного смаку й аромату харчовим продуктам особливо популярними були екзотичнi спецii - перець, мускатний горiх, кориця та iн.

Багато iнших, менш вiдомих харчових добавок також мають давню iсторiю використання. Давнi китайцi спалювали керосин для прискорення дозрiвання бананiв i зеленого горошку, хоча продукти згорання, якi потрапляли в банани i горошок, не можна вважати харчовими. РЖсторiя використання меду як замiнника цукру простежуСФться з Давнього РДгипту.

Широке використання харчових (у сучасному розумiннi) добавок розпочалося лише наприкiнцi XIX столiття i швидко досягло максимального поширення в нашi днi в усiх краiнах свiту.

Незважаючи на упередження багатьох людей, харчовi добавки за гостротою, частотою i тяжкiстю можливих захворювань належать до речовин мiнiмального ризику.

1. Поняття про харчовi добавки

Термiн "харчовi добавки" не маСФ СФдиного тлумачення. Здебiльшого пiд харчовими добавками розумiють групу речовин природного чи штучного походження, якi використовують для вдосконалення технологii, отримання продуктiв спецiалiзованого призначення, з характерними органолептичними показниками, вiдповiдними властивостями.

Закон Украiни "Про якiсть та безпеку харчових продуктiв i продовольчоi сировини встановлюСФ, що харчовою добавкою СФ природна чи синтетична речовина, яка спецiально вводиться у харчовий продукт для надання йому бажаних властивостей.

Вони можуть проявляти iндивiдуальнi ознаки або використовуватися в поСФднаннi зi складовими компонентами рецептури.

До харчових добавок (Food additives), за Кодексом Алiментарiус, належать "...будь-якi речовини, якi не використовуються як iжа в нормальних умовах i не застосовуються як типовi iнгредiСФнти iжi, незалежно вiд iхньоi харчовоi цiнностi, спецiально доданi для технологiчних цiлей, у тому числi для полiпшення органолептичних властивостей, пiд час виробництва, оброблення, пакування, транспортування або зберiгання харчових продуктiв..."

Чинними Санiтарними правилами i нормами щодо застосування харчових добавок, затвердженими Мiнiстерством охорони здоровя Украiни вiд 23.07.1996 № 222, передбачено, що виробництво, застосування та реалiзацiя харчових добавок на територii держави мають здiйснюватися з дозволу МОЗ Украiни. Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 4.01.1999 № 12 затверджено перелiк харчових добавок, дозволених для використання в харчових продуктах. Водночас багато добавок, заборонених в Украiнi, можуть використовуватися в iнших краiнах, i це потрiбно враховувати пiд час надходження iмпортних товарiв. Законодавчими актами забороняСФться ввезення та реалiзацiя харчових продуктiв, якi не вiдповiдають вимогам щодо використання речовин, не дозволених як харчовi добавки.

Використання харчових добавок актуальне з погляду пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii. Воно маСФ на метi iстотно полiпшити зовнiшнiй вигляд, смак, аромат, консистенцiю виробiв, забезпечити випуск продукцii iз заданим комплексом полiфункцiональних властивостей, пiдвищеною стiйкiстю пiдчас зберiгання.

Дуже важливо, щоб внесенi добавки не змiнювали споживних властивостей харчових продуктiв. Винятком СФ частина продуктiв спецiального i дiСФтичного призначення-Особливу увагу звертають на те, щоб виключити застосування вiдповiдних добавок для маскування ознак неякiсноi сировини, технологiчних дефектiв i псування або зниження цiнностi сировини i готового продукту. ЗабороняСФться використовувати харчовi добавки в тих випадках, коли вiдповiдний ефект може бути досягнутий технологiчними методами або коли вони технiчно й екологiчно недоцiльнi.

Уведення нових харчових добавок маСФ бути обТСрунтованим. Воно може бути виправданим за вiдсутностi iнших можливостей зберегти природнi властивостi й вiдповiдну харчову цiннiсть виробництва продукцii. Харчовi добавки можуть додаватися для полiпшення органолептичних властивостей без змiн сутi харчових продуктiв, збiльшення термiну зберiгання та стабiльностi продукту. Водночас не допустимим СФ введення в оману споживачiв, пiдвищення ризику шкiдливого впливу продукту на здоровя.

&nbs