Характеристика родин української чорно–рябої молочної породи в ВАТ "Горохівський бурякорадгосп" Горохівського району Волинської області
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
м тварин на пасовище і при постановці їх на зимово-стійлове утримання. Періодичний інструктаж проводиться головним зооінженером, завідуючим фермою. При нещасному випадку, або виявленні неодноразових порушень працівниками техніки безпеки, з усіма працівниками не залежно від часу проведення останнього інструктажу проводиться повторний інструктаж.
Розслідування і облік нещасних випадків на виробництві проводиться комісією в склад якої входять: керівник виробничої бригади, завідуючий фермою і інженер по охороні праці. Вони вивчають на місці виробничу обстановку, виясняють всі обставини нещасного випадку і його причини. Результати обслідування оформляють актом який складається в пятьох примірниках і передається керівникові господарства. Комісія протягом трьох діб повинна розглянути, затвердити акт і вжити необхідні заходи по усуненні причини, що викликала нещасний випадок.
Аналіз стану охорони праці у ВАТ “Горохівському бурякорадгоспі” можна характеризувати за такими показниками: коефіцієнт частоти травматизму (Кч) і коефіцієнтом важкості травматизму (Кв). Коефіцієнт частоти травматизму число травм в розрахунку на кожну тисячу працюючих даного господарства. Він визначається за формулою:
Кч=Т/Р1000
де, Т- кількість травм за звітний період;
Р кількість працівників.
Коефіцієнт важкості травматизму визначає кількість днів тимчасової непрацездатності, яке випадає в середньому на одного потерпілого і визначається за формулою:
Кв=Д/Т
де, Д середня кількість робочих днів, втрачених за звітний період в результаті нещасних випадків;
Т кількість травм за звітний період, за виключенням смертельних випадків.
Про стан охорони праці у ВАТ “Горохівський бурякорадгосп” можна судити згідно даних таблиці 30.
Таблиця 30.
ПоказникиРоки200820092010Середня кількість працюючих, чоловік531530523Кількість днів непрацездатності, днів595650Кількість нещасних випадків, штук221Коефіцієнт частоти травматизму, Кч3,73,71,9Коефіцієнт важкості травматизму, Кв302850
Аналіз стану охорони праці в господарстві.
Як видно з даних таблиці, що в господарстві приділяється належна увага охороні праці, зменшилась кількість нещасних випадків, знизився коефіцієнт частоти травматизму.
Пожежі у сільському господарстві викликають найбільш часті випадки загибелі майна і навіть людей. Однією з причин пожежі може бути коротке замикання, що виникає при зєднані проводів на місцях порушення ізоляції. Тому вся електропроводка, вимикачі і інші електричні обладнання монтуються згідно з “Правилами електро-технічних установок”. Всі тваринницькі будівлі обладнані громовідводами. Щоб при необхідності не допустити загибелі тварин, проїзд і дороги до тваринницьких приміщень тримають в доброму стані в будь яку пору. Всі ворота і двері приміщень призначенні для випуску тварин, відкриваються лише на зовні. Зберігання фуражу в приміщеннях для тварин допускається тільки в кількості денної норми. Привязують тварин у стійлі так щоб під час пожежі їх можна було легко відвязувати.
У звязку з тим, що за останній час на Україні кількість пожеж значно зросла було завдання провести розрахунок протипожежного водоймища. Для пожежо-гасіння використовують воду з водоймища.
Кількість води для гасіння пожежі вираховується за формулою:
Q=3.6gtz
Де, g 5л/секунду розхід води для гасіння пожежі за 1 секунду;
t- 2 години ;
z число одночасно допустимих пожеж
Q=3,6521=36 м3
Отже, обєм води у водоймищі на випадок пожежі становить 36 м3
Територія ферми як уже говорилося вище забезпечена запасом води на випадок гасіння. Крім того в тваринницьких приміщеннях встановлюють бочки з водою і піском, обємом не менше 250 літрів. Всі приміщення і скирти соломи, сіна на території ферми обладнанні громовідводами.
8 Цивільна оборона
Дуже актуальною цивільна оборона є для України. На території країни розміщена велика кількість обєктів, що є потенційно небезпечними на випадок аварії. На даний час особливо велике значення має виробництво продукції скотарства в умовах радіоактивного забруднення після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, яка супроводилась викидом в атмосферу величезної кількості радіоактивних продуктів піврозпаду. До найбільш небезпечних радіонуклідів належать: йод 131, цезій 137, стронцій 90.
У формуванні радіаційної ситуації після радіоактивного забруднення середовища можна виділити три періоди:
- перший період період йодної небезпеки, від 1,5 2 місяців. Основну небезпеку становив йод 131.
- другий період - від двох місяців до двох років, коли основну небезпеку становив: барій 140, стронцій - 89 і 90, цезій 134 та 137.
- третій період - від двох років і пізніше, коли головними факторами забруднення раціону людини залишається стронцій 90, цезій 137.
Ці періоди характеризуються різними шляхами включення радіонуклідів у кормові і харчові ланцюги. У рік випадання радіоактивних продуктів переважає аеральний (позакореневий) шлях, а в наступні роки у міру проникнення радіонуклідів у горизонти грунту, де знаходиться коріння, основним стає ґрунтовий (кореневий) спосіб включення. Радіоактивні речовини, які потрапили в грунт можуть із нього частково виливатися і потрапляти в грунтові води. Проте грунт досить міцно утримує радіоактивні речовини, що в нього потрапили і вони будуть дуже довго (протягом десятиріч) надходити в рослинну ?/p>