Характеристика бойовоi майстерностi за княжих часiв
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ворами Олега та РЖгоря. Святослав у своiй вiйнi з БолгарiСФю зазначав сильно вагу цiСФi землi для торгiвлi: там сходяться всi багатства. вiд гоекiв паволоки, золото, вино й овочi рiзнороднi, вiд чехiв та угрiв срiбло й конi, з Русi шкiри, вiск, мед i не вольники Вiйна Володимира Великого з ВiзантiСФю за Крим мала свою господарську мету поруч iз полiтичною. Походи в степ на половцiв дуже часто роблено для охорони купецьких таборiв, на якi нападали кочовики. Вiйни з Польщею й Угорщиною мали не раз за мету охорону торгових шляхiв. Тiльки зi зброСФю в руках можна було оборонити своi права, переводити своi домагання та добути пошану в ворога.
Украiна через свою воСФнну силу мала славу в цiлiй РДвропi. Княжий двiр у КиСФвi провiдували найславнiшi захiднi лицарi. Так славний норвезький королевич Гаральд Смiливий, що зi своiми кораблями обплив був усi моря, вважав для себе за найбiльшу по честь служити Ярославовi Мудрому й добути його доньку собi за жiнку. Вiстки про перемоги украiнських князiв розходилися по всьому свiтi: нiмцi i венедцi, греки i Морава спiвають славу Святославовi, оповiдаСФ Слово о полку РЖгоревiм про перемогу киiвського князя. На Украiну йшли посольства з Вiзантii, Нiмеч чини, Францii, Англii, iз скандинавських краiн. Вiйни причинилися незвичайно до внутрiшньоi консолiдацii нашоi держави. Першi князi-завойовники тiльки примусом i силою притягали опiрнi племена до державного звязку. Досить буде при гадати криваву боротьбу РЖгоря й Ольги з деревлянами. А такi самi вiйни вiв iще й могутнiй Володимир ...Великий. Щойно на ступ ворогiв iз усiх сторiн, особливо ж наiзди диких кочовикiв, поклали наочно потребу й цiну великоi держави. Спiльна небезпека СФднала племена й землi, наказувала забувати про всякi iрiбнi свари та ставила всiх у один фронт проти ворога. У вiйнах твориться почування солiдарностi, вiдповiдальностi за долю рiдноi краiни, патрiотизму. Не осоромимо землi руськоi!, це гасло, ;що вiд часiв Святослава лунало безнастанно в княжiй Украiнi. Доки ж ви будете терпiти владу чужинцiв?, гукають у Гали чинi в часi iнвазii угрiв. Сильним полумям горить привязання до батькiвщини Лучче на своiй землi кiстками лягти, нiж на чужiй славним бути! Вiйсько було тим цементом, що звязував народнi змагання у свiдому державну силу.
Украiна й РДвропа
Щоб як-слiд уявити собi стан i значiння нашого вiйська за князiв, треба порiвняти його з вiйськом тодiшньоi захiдноi РДвропи. Таке порiвняння вiдразу виказуСФ дуже багато схожостi i в органiзацii вiйськ на сходi i заходi, в iх стратегii i тактицi та навiть у звичаях. Як тепер скрiзь на свiтi органiзацiя вiйська, в основi однакова, так було воно й у середньовiччi. Звязки мiж усiма краiнами РДвропи були вже тодi такi живi й тiснi, що коли щось нове прийнялося в однiй краiнi, так це як-стiй наслiдували сусiди, й так скрiзь вiйсько йшло тими самими лiнiями розвитку.
Схожiсть бачимо передусiм у способах органiзацii вiйська. У най давнiших часах головну воСФнну силу творить загальне ополчення вiльного населення. Як у нас були словянськi воi, що спиралися на давню родову органiзацiю, так само i германцi виступають у бiй родами-сотнями. Пiзнiше скрiзь наростаСФ верства великих земельних власникiв i вона творить вищий рiд вiйська, в нас дружину, на заходi лицарство. Це вiйсько добре озброСФне, у залiзнiй бронi, зi щитами, копями й мечами, вважаСФ вiйну за своСФ по стiйне заняття, i в боях воно вирiшний чинник. На заходi лицарство мало органiзацiю бiльш вироблену в подробицях, воно мало своi кодифiкованi приписи й рiзнороднi звичаi, славилося пишним виглядом, грищами. Наша дружина була назверх менше помiтна. не вiдрiзнялася окремими звичаями, але у своiй бойовiй здатностi) не стояла нижче вiд захiдних лицарiв.
Щодо зброi, якоi вживали на заходi й у нас, то теж рiзницi не були сутнi. Всюди меч, копя, лук були головною зброСФю. Технiчна вмiлiсть у тих часах найвище стояла на сходi, в арабiв i вiзантiйцiв, захiдна РДвропа щойно за хрестових походiв познайомилася з винаходами сходу й iх перебрала. Украiна зi сходом була в безпосереднiх звязках i в нас, мабуть, ранiш появилися новi роди зброi, нiж не в однiй захiднiй краiнi.
Фортифiкацiйне мистецтво вище стояло на заходi, нiж у нас. Там куди ранiше почали будувати камянi замки, в нас укрiплення довгi часи були деревянi. РЖ засоби облоги мiст на заходi були рiзноманiтнiшi, нiж у нас, там бiльше знали всяких воСФнних машин. Тут ми мусiли бути учнями заходу.
Тактика середнiх вiкiв була розвинена слабо. На заходi бiй мав такий самий перебiг, як на Украiнi. З двох сторiн у розгонi ударялися колони важкоозброСФних iздцiв, хто переламав полк ворога, той перемагав. У бою не рiшали якiсь тактичнi рухи, а тiльки хоробрiсть лицарiв. Лучники на заходi грали тiльки другорядну роллю, так само, як i в нас i рiдко де стрiчаСФмо добрi вiддiли стрiльцiв.
Стратегiя в захiднiй РДвропi не стояла вище, нiж у нас. Середньовiчнi полководцi не вмiли орудувати великими масами вiйська а втiм i не розпоряджалися великими армiями. Вiйна розбивалася на ряд облог мiст i малi сутички. Столiтня французько-англiйська вiйна даСФ картину такого самого хаосу, як i нашi княжi усобицi XII ст.
Захiднi вiйська не доходили до бiльших чисел, як нашi. Захiдна РДвропа була густiше заселена, нiж схiдня, але тамошнi держави мали невеликi територii й не могли виставити великого вiйська. Вiйсько нiмецьких королiв у Х-ХРЖ в. налiчують на сiм до вiсiм тисяч. Вiльгельм Завойовник пiдбив Ан?/p>