Функцiя мотивацii трудовоi дiяльностi, ii компоненти, теорii, шляхи

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство




РЖнститут Мунiципального Менеджменту i Бiзнесу

тАЬФункцiя мотивацii трудовоi дiяльностi, ii компоненти, теорii, шляхитАЭ

КИРЗВ-2001

План

Вступ

  1. Сутнiсть мотивацii трудовоi дiяльностi.
  2. Теорii мотивацii
  3. Шляхи теорii i практики мотивацii в Украiнi

Висновки

Лiтература

Основна дiяльнiсть людини це праця, що займаСФ, як мiнiмум, третину дорослого самостiйного життя. Ряд етапiв трудового життя людини охоплюСФ бiльш раннi i пiзнi перiоди його життя (вибiр професii, трудове i професiйне навчання, передача трудового досвiду в родинi, використання професiйноi допомоги iнших людей i т.д.). СтаСФ очевидним, що праця, а отже, i всi питання з нею повязанi мають велике значення для будь-якоi людини i завжди знаходяться в полi уваги. Результати, досягнутi людьми в процесi роботи, залежать не тiльки вiд знань, навичок i здiбностей цих людей. Ефективна дiяльнiсть можлива лише при наявностi в працiвникiв вiдповiдноi мотивацii, тобто бажання працювати. Позитивна мотивацiя активуСФ здiбностi людини, звiльняСФ його потенцiал, негативна мотивацiя гальмуСФ прояв здiбностей, перешкоджаСФ досягненню цiлей дiяльностi.

В умовах ринковоi економiки досягнення успiху в конкурентнiй боротьбi залежить вiд якостi управлiння, а ефективне вирiшення стратегiчних i тактичних завдань органiзацii потребуСФ залучення висококвалiфiкованих спецiалiстiв З огляду на нинiшню ситуацiю в Украiнi, розглядаючи особливостi економiчного i функцiонального розвитку ii структур, можна прийти до висновку, що час мотивацii, заснованоi лише на грошовому заохоченнi, поступово йде в минуле. Тому так необхiднi зараз знання та удосконалення iснуючих моделей мотивацii. Розробленi на базi захiдноi науковоi парадигми, цi моделi СФ класичними в iсторii розвитку моделей мотивацii. Але, вивчаючи iх, не слiд також забувати, що будь-якi слiпо перейнятi схеми рiдко приносять користь. До того ж, наймолодша з цих теорiй була розроблена бiльш десятилiття тому, а це означаСФ, що потрiбнi бiльш новi, якi адекватно вiдображають реальнiсть життя. Все це красномовно свiдчить про необхiднiсть i актуальнiсть розвитку новiтнiх теорiй мотивацii, як у вiтчизняному, так i свiтовому менеджментi.

Будь-якi соцiальнi органiзми, будь-то фiрма, соцiальний iнститут чи держава на деякому етапi свого розвитку зiштовхуються з неминучим барСФром граничноi продуктивностi. Вихiдний продукт вже не може бути удосконалений як на кiлькiсному, так i на якiсному рiвнi. Удосконалювання технологiй i пiдвищення заробiтноi плати звичайно не маСФ в цьому випадку iстотного ефекту, оскiльки цi процедури вичерпали себе на попередньому етапi. Отут мова i заходить про людський фактор, тобто про мотивацiю.

Мотивацiйнi аспекти управлiння працею набули широкого застосування в краiнах з розвинутою ринковою економiкою. У нашiй краiнi поняття мотивацii працi з економiчним змiстом зявилося порiвняно недавно, в звязку з демократизацiСФю виробництва. Ранiше воно вживалося, в основному, у промисловiй економiчнiй соцiологii, педагогiцi, психологii. Це пояснювалося рядом причин. По-перше, економiчнi науки не прагнули проаналiзувати взаСФмозвязок своiх предметiв з названими науками, i, по-друге, у чисто економiчному змiстi донедавна поняття тАЬмотивацiятАЭ пiдмiнювалося поняттям тАЬстимулюваннятАЭ. Таке усiчене розумiння мотивацiйного процесу приводило до орiСФнтацii на короткостроковi економiчнi цiлi, на досягнення скорiшого прибутку. Це руйнiвно дiяло на потребо-мотивацiйну особистость працiвника, i не викликало зацiкавленостi у власному розвитку, самовдосконаленнi, але саме ця система сьогоднi маСФ найважливiший резерв пiдвищення ефективностi виробництва.

Змiст того, що в принципi здатно мотивувати людину, буквально безмежний, тому що все, що зроблено i виробляСФться суспiльством, як у матерiальнiй, так i в духовнiй сферах, у кiнцевому рахунку, людьми, якi до рiзноманiтних видiв дiяльностi спонукаються настiльки ж рiзноманiтною мотивацiСФю. Не набагато звужуСФ цю проблему обмеження всiСФi багатогранностi мотивацiйного процесу мотивацiСФю лише трудовоi дiяльностi.

Одне з найпростiших i розповсюджених визначень мотивацii: мотив це внутрiшня цiннiсть виконуваноi дiяльностi. У приблизному розумiннi таке визначення вiдбиваСФ внутрiшнiй стан людини, однак, варто помiтити, що сили, якi спонукують до дii, знаходяться поза i всерединi людини та змушують ii усвiдомлено чи неусвiдомлено робити деякi вчинки. При цьому звязок мiж окремими силами i дiями людини опосередкований дуже складною системою взаСФмодiй, у результатi чого рiзнi люди можуть зовсiм по-рiзному реагувати на однаковi впливи з боку однакових сил.

Виходячи з цього, можна припустити, що процес мотивацii людини пiддаСФться як внутрiшнiй, так i зовнiшнiй детермiнацii. Звiдси видiляСФться поняття мотивування. Мотивування це процес впливу на людину з метою спонукання ii до визначених дiй шляхом пробудження в нiй потрiбних мотивiв.

Основнi задачi мотивацii:

  • формування в кожного спiвробiтника розумiння сутностi i значення мотивацii в процесi працi;
  • навчання персоналу i керiвного складу психологiчним основ