Функцiя мотивацii трудовоi дiяльностi, ii компоненти, теорii, шляхи
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
ячи з теорii очiкування можна зробити висновок, що працiвник повинний мати такi потреби, якi можуть ути в значнiй мiрi задоволенi результатом передбачуваних винагород. Тодi керiвник повинний давати такi заохочення, що можуть задовольнити очiкувану потребу працiвника. Наприклад, у рядi комерцiйних структур винагороду видiляють у видi визначених товарiв, свiдомо знаючи, що працiвник вони потрiбнi.
Теорiя справедливостi. Вiдповiдно до цiСФi теорii ефективнiсть мотивацii оцiнюСФться працiвником не по визначенiй групi факторiв, а системно з урахуванням оцiнки винагород, виданих iншим працiвникам, що працюють в аналогiчному системному оточеннi.
Спiвробiтник оцiнюСФ свiй розмiр заохочення в порiвняннi з заохоченнями iнших спiвробiтникiв. При цьому вiн враховуСФ умови в яких працюють вiн i iншi спiвробiтники. Наприклад, один працюСФ на новому обладнаннi, а iнший - на старому, в одного були однiСФi якостi заготовки, а iншого - iншоi. Чи наприклад, керiвник не забезпечуСФ спiвробiтника тiСФю роботою, яка вiдповiдаСФ його квалiфiкацii. Або був вiдсутнiй доступ до iнформацii, необхiдноi для виконання роботи, i.т.i.
Теорiя мотивацii Л.Портера - Е.Лоулера. Ця теорiя побудована на сполученнi елементiв теорii очiкування i теорii справедливостi. Суть ii в тому, що введено спiввiдношення мiж винагородою i досягнутими результатами. Л.Портер i Е.Лоулер ввели три змiннi, котрi впливають на розмiр винагороди: витраченi зусилля, особистiснi якостi людини i ii здiбностi, усвiдомлення своСФi ролi в процесi працi. Елементи теорii очiкування тут виявляються в тому, що працiвник оцiнюСФ винагороду вiдповiдно до витрачених зусиль i вiрить в те, що ця винагорода буде адекватна витраченим зусиллям. Елементи теорii справедливостi виявляються в тому, що люди мають власну думку з приводу правильностi чи неправильностi винагороди в порiвняннi з iншими спiвробiтниками i вiдповiдно i ступiнь задоволення. Звiдси важливий висновок про те, що саме результати працi i СФ причиною задоволення спiвробiтника, а не навпаки. Вiдповiдно до такоi теорii результативнiсть повинна неухильно пiдвищуватися.
Сам термiн тАЬмотивацiя працiтАЭ вiдносно новий для вiтчизняноi науки, хоча i на практицi теж не СФ поки що занадто популярним. Тому не дивно, що така мала кiлькiсть наукових статей присвячено данiй проблемi. Хоча про те, що зараз в Украiнi життСФво необхiднi новiтнi i дiючi теорii мотивацii сперечатися мало кому спаде на думку. Який же у дiйсностi стан теорii мотивацii в Украiнi, якщо врахувати, що на практицi ця проблема ще довго буде чекати свого розвязку. Зважаючи на те, що поряд з iншими важливими проблемами, у вiтчизнянiй науцi поки що мало уваги придiляСФться мотивацii, особливо цiкавоi буде стаття доктора економiчних наук Бугуцького А.А.
Суть сьогоднiшньоi практики мотивування працiвникiв можна зобразити в умовнiй схемi спiввiдношення факторiв мотивацii i залежного вiд них росту продуктивностi працi. Фактором мотивацii в даному випадку буде виступати будь-який аспект дiяльностi, що прямо чи побiчно впливаСФ на результативнiсть працi.
Фактор мотивацiiРiст продуктивностiВнутрiшня мотивацiя70-80Високий рiвень утворення й iнтелекту20-30Професiйно-квалiфiкацiйний рiвень15-20Умови працi i побуту5-30Диiиплiна i творче вiдношення до працi10-15Удосконалювання органiзацii i форм колективноi працi10-40Нормування10-20
Як видно з цiСФi таблицi, найбiльш iстотний вплив на продуктивнiсть працi спричинюСФ саме внутрiшня мотивацiя особистостi. Якщо розглядати схему мотивацiйного процесу, запропоновану Бугуцьким, то стане зрозумiлiше спад продуктивностi працi в Украiнi. На думку цього автора, мотивацiя мiстить у собi чотири основних компоненти:
- матерiальну зацiкавленiсть;
- особистий iнтерес до роботи;
- вiдносини в колективi;
- змiст роботи з погляду суспiльних iнтересiв.
Сьогоднiшнiй стан речей в украiнськiй економiцi красномовно свiдчить про недостатнСФ матерiальне пiдкрiплення працi працiвникiв. Хоча, як уже вказувалося вище, грошi i матерiальне стимулювання не мають вирiшального значення, але в сучасних умовах недолiк матерiальних засобiв перетворюСФ виробничу дiяльнiсть найчастiше лише в економiчну необхiднiсть. Досить згадати, що такий стан в сферi мотивацii давно пiшов в минуле для захiдноСФвропейськоi економiки. Для порiвняння можна вказати, що в 1990 роцi питома вага витрат на заробiтну плату складала 33%, тодi як 1997 роцi лише 19% i продовжуСФ неухильно падати.
Особистий, внутрiшнiй iнтерес до роботи також iстотно знизився поряд з руйнуванням моральних стимулiв працi, що було повязане з девальвацiСФю суспiльних цiнностей в цiлому. Через аномiю i зростання невдоволення бiльшостi населення своiм соцiальним статусом, збiльшуСФться схильнiсть до особистоi працi i недовiра до колективних виробничих вiдносин. Поки держава не в змозi забезпечити бiльшостi працюючих соцiальних гарантiй, безкоштовного пiдвищення квалiфiкацii i т.д., буде неминуче падати популярнiсть державних пiдприСФмств. Тодi як фiрмиякi зможуть забезпечити своiм працiвникам умови для соцiальноi адаптацii, виробити новi цiнностi працi, тим самим iстотно пiдвищать свiй мотивацiйний потенцiал.
Висновок.
У ходi даноi роботи вдалося зясувати наступне: