Франклiн Делано Рузвельт
Информация - История
Другие материалы по предмету История
i, конгрес прийняв обСФднану резолюцiю. Суть ii полягала в тому, що в разi виникнення вiйни мiж двома iншими державами президент, оголосивши про це прокламацiСФю, забороняСФ експорт озброСФння i боСФприпасiв з США до цих краiн.
31 серпня 1935 Рузвельт пiдписав обСФднану резолюцiю строком на пiвроку.
Прийшов 1936 рiк, прийшла i чергова компанiя з виборiв президента. Три роки предварялся в життя новий курс. В актив записано чимало, але в краiнi 9 млн. безробiтних. Багато представникiв великого капiталу паплюжили президента, за найбiльш консервативними пiдрахунками, 85% газет виступали проти ФДР. Однак це, як зясувалося пiзнiше, вiдображало погляди нерозумною частини привiлейованого меншини.
Народ загалом схвалював зроблене президентом. Федеральнi i мiiевi органи допомоги залишили вiдчутний слiд. Закон про соцiальне забезпечення та Закон Вагнера вiдкривали краще майбутнСФ. В органiзованому робочому русi намiтилися серйознi зрушення. Комiтет з органiзацii виробничих профспiлок почав активну компанiю, повязуючи ii успiх з переобранням ФДР.
У компанii 1936 року вiн доклав зусиль, щоб довести, що його полiтика не маСФ нiчого спiльного з комунiстичними цiлями, як звинувачували президента правi полiтики. В серпнi - вереснi 1936 року Рузвельт провiв три секретнi наради з К. Хелл i директором ФБР Е. Гувером. Президент наказав встановити пильне спостереження за Комунiстичною партiСФю. Але офiцiйного письмового розпорядження Е. Гувер так i не отримав.
ФДР виступив на виборах як кандидат всього народу i лише формально як висуванець демократичноi партii. У цiй компанii лише одне питання, - заявив ФДР Р. Молi, - це я сам, i народ повинен бути або за мене, або проти мене . З цiСФi точки зору противники президента самою логiкою ФДР зараховувалися до розряду ворогiв народу. Старий прийом Рузвельта - звертатися до народу, а не тiльки до прихильникiв демократичноi партii - визначив стратегiю його виборчоi компанii. Передвиборна кампанiя Ф. Рузвельта перетворилася на трiумф.
На початку листопада 1936 року вiн повернувся в Гайд-парк очiкувати пiдсумкiв виборiв. У старому будинку зiбралися його сiмя, найближчi друзi i помiчники. Всi вони були впевненi у перемозi й сперечалися лише про розмiри бiльшостi при переобраннi.
Перше президентство Рузвельта.
Листопадовi Вибори 1936 року дали нечуване бiльшiсть Ф. Рузвельту. За нього було подано 27752309 голосiв, Ландон зiбрав 16682524 голосу. Партiя Союз отримала близько одного мiльйона, соцiалiсти - двiстi тисяч i комунiсти - вiсiмдесят тисяч голосiв. З 1820 року, коли у США iснувала ера доброго згоди - практично однопартiйна система, жоден президент не мав такоi бiльшостi - 60,8 вiдсотка. ФДР перемiг в 46 штатах, отримавши 523 виборщики i тiльки 8 виборщикiв були проти.
Восени 1937 року США вразив нову економiчну кризу. З вересня 1937 року по лiто 1938 промислове виробництво скоротилося на одну третину, кiлькiсть безробiтних збiльшилася з 4,9 млн. у 1937 роцi до 9,6 млн. до лiта 1938 року. Упав дохiд фермерiв, пiдскочило число заявок про надання допомог.
На рубежi 1937 i 1938 рокiв Вашингтон лихоманило. Проходили незлiченнi наради в урядових вiдомствах, скликалися конференцii представникiв великого i дрiбного бiзнесу. У кiнцi 1937 - початку 1938 року вiдкрилася маловiдома сторiнка державноi дiяльностi Ф. Рузвельта - вiн став нескiнченно, в переважнiй бiльшостi випадкiв негласно, радитися з представниками найбiльших монополiй.
Рузвельт, безсумнiвно, добре запамятав уроки 1937. На шляхах внутрiшньоi полiтики було неможливо вивести краiну з кризи, А продовження його всупереч всiм зусиллям уряду, ставило пiд сумнiв життСФздатнiсть капiталiстичноi системи.
РЖсторично Сполученi Штати витягували нечуванi вигоди вiд воСФн у РДвропi та Азii. Це був досить спонукальний мотив для американськоi буржуазii пiдбурювати до вiйськових конфлiктiв. Однак, щоб отримати всi баришi i не опинитися в програшi, був необхiдний точний розрахунок - вiйна повинна охопити весь Старий свiт, бути затяжною, а для цього необхiдно сприяти вирiвнюванню сил потенцiйних супротивникiв.
У липнi 1936 в РЖспанii спалахнула фашистський заколот. На сторонi Франко виступили Нiмеччина та РЖталiя, законний уряд пiдтримали демократичнi сили свiту, в першу чергу Радянський Союз. Захiднi держави - Англiя i Францiя, проводили полiтику невтручання. Американський народ засудив вилазку фашистiв. У конгресi була прийнята обСФднана резолюцiя про нейтралiтет.
У липнi 1937 року Японiя напала на Китай. Бойовi дii розгорнулися на величезних просторах. Але президент не знайшов стану вiйни i закон про нейтралiтет не був застосований до японськоi агресii. РЖ не випадково: Японiя у величезнiй мiрi залежала вiд iмпорту iз США. У березнi 1938 року Нiмеччина захопила Австрiю. Радянський Союз виступив за колективнi заходи безпеки, вiдповiднi пропозицii були вiдправленi головам усiх великих держав. Вашингтон не вiдповiв, бо, як зауважуСФ К. Хелл, негативну вiдповiдь був вирiшений наперед.
У свiтi назрiвала друга свiтова вiйна. ФДР розумiв, що майбутня вiйна - вiйна моторiв, змагання економiчноi потужностi супротивникiв. Тому чисельнiсть сухопутних збройних сил аж нiяк не була показником розмаху вiйськових зусиль краiни. Президент впритул зайнявся питаннями вiйськовоi економiки, принаймнi, вже з 1937 року. У щорiчному посланнi конгресу прозвучали не звичнi для американцiв нотки. Президент недвозначно висловився проти дикта?/p>