Франклiн Делано Рузвельт
Информация - История
Другие материалы по предмету История
школи, розташованоi в невеликому мiстечку Гротон, то був прийнятий вiдразу в третiй клас. Вiн швидко схопив основне в шкiльному життi - не видiлятися i вважав розумним у всiх випадках бути на боцi бiльшостi. У Гротона вiн придбав якийсь вмiння вести полемiку.
У червнi 1899 сiмнадцятирiчний Франклiн закiнчив Гротон. Розсудливий юнак вступав у життя. Незадовго перед випуском вiн став носити пенсне, знайшовши, що воно йде до нього краще, нiж окуляри, а мужнiсть пiдкреслювала сигарета. Його успiхи в науках були вiдзначенi премiСФю - сорокатомним зiбранням творiв Шекспiра. У його атестатi було записано: Вiн був чесним учнем i дуже задовiльним членом колективу протягом всього навчання.
Восени 1900 року вiн вступив до Гарвардського унiверситету, який перебував у Кембриджi, недалеко вiд Бостона. Унiверситет вирував вируючим життям, але в нiй не розчинявся гурток тих, хто прийшов iз закритих, приватних шкiл. Вони були повязанi бiльше з найбiльш респектабельними сiмями Бостона, нiж з строкатим за соцiальним походженням студентством.
Франклiн оселився разом з приятелем-гротонцем Л. Брауном у трикiмнатнiй квартирi, розташованiй в Уестморлi-корт, районi дорогих пансiонiв i фешенебельних клубiв, що прозвав золотим берегом. З штучноi простий побуту в Гротона було покiнчено, мати подбала про те, щоб вишукано обставити квартиру.
7 грудня 1900 у вiцi 72 рокiв помер Джеймс Рузвельт i i мати переiхала до Бостона, ближче до сина.
Унiверситет принiс новi турботи юнаковi в навчаннi - Гарвард не Гротон - i посилив знайомi йому по школi труднощi: як жити з товаришами i чи можливо досягти успiху в спортi. Франклiн записався на максимально можливу кiлькiсть курсiв до унiверситету, в першу чергу в галузi гуманiтарних наук. Вiн вчив англiйську i французьку лiтературу, латину i геологiю, палеонтологii i ораторське мистецтво, прослухав близько дюжини курсiв з iсторii. Чимало зусиль затратив юнак, вникаючи в державне право й економiку. Вiн нiколи не вступав у суперечку з викладачами з приводу оцiнки своiх успiхiв.
Коли йому довелося розпрощатися з мрiСФю про лаври спортсмена, Франклiн вирiшив вiдзначитися на другорядному по унiверситетських уявленням теренi - журналiстицi.
У Гарвардському унiверситет видавалася студентська газета Крiмсон. З осенi 1900 року вiн став спiвробiтничати в нiй i дуже швидко видiлився з шiстдесяти восьми студентiв, пробували вiддатися найдавнiшого ремесла, i став майже професiоналом. Неписана етика крiмсон найсуворiшим образiв забороняла звернення до ректора за iнтервю. Франклiн добився неможливого. Перед президентськими виборами 1900 року вiн зумiв отримати iнтервю у ректора унiверситету Елiота.
У 1903 роцi Франклiн на круглi трiйки закiнчив унiверситет i отримав ступiнь бакалавра. Куди йти вчитися далi? Було два шляхи - аспiрантура або юридична школа. Франклiн вiддав перевагу першому, хоча серйозно нiколи не розраховував одержати вчений ступiнь магiстра мистецтв.
Влiтку 1903 року його обрали головним редактором крiмсон. Франклiн намагався навчитися керувати, розумiти запити мас i направляти iх iнтереси. Франклiн знав, чого домагатися. З доброi волi вiн проходив важку школу.
У 1903 роцi пiсля вбивства Маккiнлi президентом стаСФ Теодор Рузвельт.
Зустрiч Рузвельта з Елеонор
Навеснi 1902 року в поiздi Франклiн зустрiв Елеонору, дочку Елiота, молодшого брата Теодора Рузвельта. Вiн закохався в неi i запропонував iй руку, вона з вдячнiстю прийняла. Весiлля було намiчена на весну 1905 року.
Зростаюча прихильнiсть до Елеонорi, на додаток до багатьох iнших обовязкiв, пiдвела риску пiд заняттями в Гарвардському унiверситетi. Як i слiд було очiкувати, Франклiн не отримав ступiнь магiстра мистецтв i восени 1904 року, розпрощавшись з Гарвардом, вступив в юридичну школу Колумбiйського унiверситету в Нью-Йорку.
17 березня 1905 президент США Теодор Рузвельт приiхав до Нью-Йорка, щоб прийняти парад у День Святого Патрiка i видати замiж племiнницю Елеонору. Посаг нареченоi склало 100 тис. доларiв. Вiдблиск слави президента лiг на молоду пару, i пiд час тримiсячноi поiздки по РДвропi вони буквально купалися у вiдбитих променях слави Теодора Рузвельта.
Восени вони повернулися в Нью-Йорк. Через два роки Сара закiнчила будiвництво двох будинкiв, що стояли поруч на 65-iй вулицi, i молода пара вiхала у свiй будинок. Пiшли дiти: першою народилася Анна в травнi 1906 року, потiм у наступнi десять рокiв ще пять синiв, один з яких помер немовлям.
1907 роцi Ф. Рузвельт завершив навчання в юридичнiй школi. Однак вiн так i не одержав диплома юриста - просто вирiшив не тримати iспитiв, обмежившись випробуваннями в нью-йоркськiй колегii юристiв. Вiн вступив молодшим клерком-практикантом в почесну юридичну фiрму Картер, Ледiард i Мелбурн. Цивiльне право при ближчому знайомствi виявилося вкрай нудною справою, що мали мало спiльного з великими юридичними принципами, про якi Франклiн чув в унiверситет.
Полiтичний початок Рузвельта
На початку 1910 року в контору Картер, Ледiард i Мелбурн пiдписати папери заiхав Д. Мак, прокурор округу Датчес. Мiж ним i Франклiном завязалася бесiда, пiсля закiнчення якоi Д. Мак, гарячий прихильник демократичноi партii, запропонував юному юристу виставити свою кандидатуру на виборах у легiслатури штату Нью-Йорк. Ф. Рузвельт погодився не роздумуючи. Франклiн Д. Рузвельт в цей час мав досить поверховим полiтичним досвiдом. Питан