Франклiн Делано Рузвельт

Информация - История

Другие материалы по предмету История




помогу i коли зможуть надати захiднi союзники радянському народовi. Краiна в цiлому, хоча i неохоче, погодилася з президентом у тому, що головний ворог - Нiмеччина, а Тихий океан - другорядний театр вiйськових дiй.

Навеснi 1942 року американськi штаби пiдготували план вторгнення на СФвропейський континент iз заходу, через Францiю. 25 березня Рузвельт розглянув його. 11 квiтня Рузвельт пише в Москву: Я маю на увазi дуже важливе вiйськове пропозицiю, повязану з таким використанням наших збройних сил, яке полегшить критичне становище на вашому захiдному фронтi. Я надаю цьому величезне значення . У результатi американського натиску на Лондон в радянсько-англiйському союзному договорi, пiдписаному 26 травня 1942 року, питання про захiдних кордонах СРСР був опущений. В кiнцi травня - початку червня 1942 року Рузвельт вiв переговори з радянською делегацiСФю. Вiн категорично запевнив радянських представникiв, що другий фронт буде вiдкритий в 1942 роцi.

Тим часом розгорнулося нiмецький наступ на пiвденному крилi радянсько-нiмецького фронту. Завязалися важкi боi, ворог рвався до Волги та Кавказу. Рузвельт i Черчiлль дiйшли думки, що поки вермахт не буде деморалiзований у вiйнi з СРСР, захiднi союзники не повиннi вiдкривати великих вiйськових операцiй в РДвропi.

Але, незважаючи на вiйну, життя продовжувала йти своСФю чергою.

3 листопада 1942 на виборах у конгрес демократи зазнали невдачi в рядi округiв. У результатi виборiв ФДР мав на конгресi найменше бiльшiсть за весь час перебування в Бiлому домi.

У нiч на 8 листопада 1942 американо-англiйськi вiйська пiд командуванням Д. Ейзенхауера висадилися в Пiвнiчнiй Африцi. На початку 1943 року, коли американськi вiйська не могли справитися з пiвдюжиною ворожих дивiзiй, Червона Армiя, оточивши велике угруповання ворога пiд Сталiнградом, продовжувала переможний наступ на захiд, борючись з сотнями ворожих дивiзiй. Перемога на Волзi поклала початок корiнного перелому у ходi всiСФi вiйни.

Пiдготовка вторгнення у Францiю зажадала значного напруження ресурсiв США. Американська армiя була розгорнута в порiвняльних невеликих розмiрах - 89 дивiзiй. З 1943 року авiацiя США починаСФ приймати участь у бомбардуваннях Нiмеччини. Англо-американськi армii, зосередженi на Середземному морi не добилися яких-небудь значимих результатiв. Хоча у вереснi 1943 року РЖталiя капiтулювала, операцii на Апеннiнському пiвостровi розвивалися дуже мляво, хоча нiмцi мали в РЖталii всього 20 дивiзiй. У цих умовах, Комiтет начальникiв штабiв 16 травня 1944 в рекомендацiях до Хеллу визнав за необхiдне пiдкреслити життСФву важливiсть для США спiвпрацю з СРСР.

Глибокоi восени i ранньою зимою 1944 року Сполученi Штати i Англiя раптово зiткнулися з дуже важким становищем на фронтах. В РЖталii союзнi вiйська загрузли на нiмецьких оборонних лiнiях, на Захiдному фронтi гiтлерiвцi 16 грудня завдали раптовий удар в Арденнах, привiвши в серйозний розлад союзнi армii. На Далекому Сходi японцi, хоча й потерпiлi нищiвнi поразки на морi, в кiнцi року вiдкрили найбiльше наступ у Китаi, прагнучи створити передумови для затяжноi вiйни.

Суворi ноти прозвучали в щорiчному посланнi конгресу про становище краiни 6 сiчня 1945 року. Стоiть питання не про кiнцеву перемогу, ат втрати. Нашi втрати будуть великi , - попередив ФДР.

22 сiчня 1945 ФДР потай залишаСФ США i прямуСФ до Ялти. 4 - 11 лютого 1945 року в Ялтi вiдбулася iсторична конференцiя глав держав антигiтлерiвськоi коалiцii. Глави держав зi своiми вiйськовими радниками погодили плани остаточного наступу в РДвропi. Тут же було прийнято рiшення про скликання 25 квiтня 1945 конференцii для створення Органiзацii ОбСФднаних Нацiй i про включення УРСР i БРСР до числа засновникiв ООН.

1 березня Рузвельт виступив на обСФднаному засiданнi конгресу зi звiтом про Ялту. ФДР був твердо переконаний, що в Ялтi закладено мiцнi основи пiслявоСФнного свiту.

12 квiтня 1945 походила до кiнця другий тиждень вiдпочинку президента; з Гайд-парку вiн приiхав у Ворм-Спрiнгс.

Внесли столик для ленчу. Рузвельт вiдiрвався вiд паперiв i сказав художницi Олени Шуматовой: Нам для роботи залишилося 15 хвилин. Вона кивнула головою i продовжувала писати. Раптово Рузвельт зблiд i промовив: У мене страшенно болить голова. Це були останнi його слова. Вiн втратив свiдомiсть i помер через двi години.

Висновок

РЖз зробленоi мною роботи можна зробити дуже обширнi висновки. По-перше про саму нацiю, а також iх внутрiшнiй настрiй, iдеологiю, позицii, та таке iнше ...

Але хотiлося б зазначити деякi момент, якi малi важливе значення для розвитку США, iнших краiн, ii внутрiшньоi та зовнiшньоi полiтики, економiки, суспiльного влаштую та перш за все правовоi базуСФться на цiлi.

На мою думку на першому мiii Стоiть сам президент, Це людина яка змогла пiднятi державу iз глибокоi економiчноi кризи, пiдiбратi необхiднi методи для подолання кожноi окремоi проблеми, та на скiльки це можливе вiдгородити суспiльство вiд небажаних проблем (у вiйни). Його методи по своiм принципам не малi нiчого важкого. Важливим був пiдхiд до тоi чи iншоi справи, пошук методiв, котрi б пiдходили до сортаменту цiСФi проблеми, та задовольнили кiнцеву кiлькiсть людей. Методи боротьбi вiн був змушенiй знаходити мiттСФво, бо того вимагаСФ стан держави та ii економiка. Отже знайденi методи повиннi булi пiдходити, бо на переробку не було годинi. Найважливiшими звiсно ж булi першi 100 днiв пiсля приходу до влади. У цi днi Було закладi основу для подальшо