Франклiн Делано Рузвельт
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ня партiйноi приналежностi для нього, по сутi, були байдужi. Чи не високi мiркування, а порядок надходження пропозицiй - першою опинилася демократична партiя - визначили партiйне обличчя Ф. Рузвельта. Вiн став демократом.
На виборах Ф. Рузвельт перемiг Шлоссера 15708 голосами проти 14568. Друзi Ф. Рузвельта високо оцiнили його успiх: лише другий раз з часiв громадянськоi вiйни в окрузi обирався кандидат демократичноi партii.
Легiслатура штату Нью-Йорк працюСФ в крихiтному мiстечку - Олбанi, столицi штату. У сiчнi 1911 року Рузвельт всiСФю родиною переiхали в Олбанi., Франклiн орендував триповерховий будинок на Стейтс-стрiт i з характерним для нього тi роки снобiзмом зауважував: ПриСФмно жити в триповерховому, а не шестиповерховому будинку.
Полiтичний вигляд Ф. Рузвельта пiд час дворiчного перебування в легiслатурi залишився невизначеним. Все залежало вiд мiiя i часу, а головне - вiн швидко мiняв своi погляди вiдповiдно до настроями в краiнi.
На пiдступах до виборчоi компанii з виборiв президента 1912 соцiалiсти набирали сили. Керiвники як демократичноi, так i республiканськоi партii вiдчували знамення часу i розумiли, який поворот вiзьмуть подii.
У 1912 роцi вiдмiчено перший виступ Франклiна полiтико-фiлософського характеру, в якому вiн намагався пояснити причини широкого невдоволення трудящих i розквiту, хоча i пiзнього, радикальних iдей у Америцi.
Ф. Рузвельт бере участь у виборах на боцi губернатора штату Нью-Йорк Вудро Вiльсона. Але наявнiсть у В. Вiльсона серйозних суперникiв (Юджина Дебс, Теодора Рузвельта i Тафта) змушуСФ його подумати i про власних справах. Франклiн починаСФ компанiю за переобрання в сенат штату Нью-Йорк. Але, захворiвши черевним тифом, вiн не буваСФ на мiтингах i може впливати на своiх виборцiв лише полумяними зверненнями з ложа страждань. Вiдсутнiсть кандидата на мiтингах, проте, з лишком компенсуСФться кипучою дiяльнiстю його нового друга i обожнювача, сорокарiчного кореспондента Нью-Йорк геральд в Олбанi Луi Хоу, зберiг до самоi смертi (1936 р.) гарячу прихильнiсть Франклiна i незмiнно викликав огиду, яке, правда, з роками, зникло, в Елеонори.
Франклiн швидко розгледiв дорогоцiннi якостi Луi: гнучкий розум, проникливiсть, диявольську працездатнiсть i повну непристосованiсть до життя. Л. Хоу очолив його виборчу компанiю, яку провiв з блиском, серйозно вважаючи, що вiдтепер йому доведеться лiпити президента. Луi розробив той метод ведення виборчоi компанii, який згодом став випробуваним зброСФю Ф. Рузвельта, - доходити до кожного виборця. (Кожен виборець отримав вiд Ф. Рузвельта особистий лист, вiддруковане на ротаторi, але виглядало як написане на друкарськiй машинцi, де вiн запитував його думку про те, який саме закон слiд провести в легiслатурi з метою охорони iнтересiв виробникiв.)
5 листопада 1912 вiдбулися вибори. У Вiльсон отримав 6293019, Т. Рузвельт - 4119507, Тафт - 3484956, Ю. Дебс - 901873 голоси. Сенатор Ф. Рузвельт був переобраний 15590 голосами проти 13889. З приходом до влади демократичноi партii перед ним вiдкрилися широкi горизонти.
У серединi сiчня 1913 В. Вiльсон запросив його для бесiди, а незабаром Ф. Рузвельту був запропонований пост заступника морського мiнiстра США. Вiн охоче погодився.
Багато хто в Вашингтонi, знали Франклiна, передрiкали, що його карСФра в морському мiнiстерствi довго не триватиме. Всупереч цим прогнозам, хоча Франклiн бував iнодi надмiрно iнiцiативний, вони вiдмiнно спрацювалися з Д. Денiелс, що займав пост морського мiнiстра США. З роками iхнi стосунки стали нагадувати тi, якi iснують мiж батьком i сином.
Опинившись в морському мiнiстерствi, Ф. Рузвельт був безмiрно щасливий. З дитинства вiн любив море i флот, вся його попередня життя виявилося пiдготовкою до його державноi дiяльностi.
У сiчнi 1914 року Ф. Рузвельт повчав спiввiтчизникiв: Наша нацiональна оборона повинна охоплювати всi Захiдну пiвкулю, ii зона повинна виходити на тисячу миль у вiдкрите море, повинна включати Фiлiппiни i всi моря, де тiльки бувають американськi торговi судна. Для утримання Панамського каналу, Аляски, Американського Самоа, Гуам, Пуерто-Рiко, морськоi бази Гуантанамо i Фiлiппiнських островiв ми повиннi розташовувати лiнкорами, Флот нам потрiбен не тiльки для захисту власних берегiв i володiнь, але для охорони наших торговельних суден у разi вiйни, де б вони не перебували .
Найбiльш впливова органiзацiя, яка ратувала за великий флот, - Морська лiга США гаряче вiтала молодого заступника морського мiнiстра.
У своiй дiяльностi Ф. Рузвельт зiткнувся з проблемою, якоi не знав ранiше, - органiзованим робiтничим рухом. Вiн вiв справи вiйськовоi суднобудiвноi та судноремонтноi промисловостi, яка налiчувала перед першою свiтовою вiйною пятдесят тисяч робiтникiв, багато з яких входили до цехових профспiлки АФТ. Рузвельт дуже швидко навчився жити iз лiдерами профспiлок i домiгся того, що за час його перебування в мiнiстерствi на верфях не сталося жодноi серйозноi страйку.
Рузвельт призначив Л. Хоу своiм помiчником i всi сiм з половиною рокiв отримував вiд нього квалiфiковану допомогу i здоровi поради, в першу чергу в питаннях працi. Вiн виявився просто неоцiненним в полiтичному лабiринтi Вашингтона.
Напередоднi iмперiалiстичноi вiйни правлячi кола Сполучених Штатiв не втомлювалися нагадувати Старому свiту, що заокеанська республiка досягла статусу свiтовоi держави.
25 жовтня 1913 Ф. Рузвельт напучував учасникiв черговоi войовничоi вилазки американцiв - девя