Франклiн Делано Рузвельт
Информация - История
Другие материалы по предмету История
В»iтку i восени 1941 року в керiвних полiтичних i вiйськовий колах розгораСФться люту суперечку. Командування американських збройних сил вважало, що Сполученi Штати не повиннi упускати дорогоцiнного часу, поки сили вермахту вiдвернуто на сходi, i без зволiкання вступити у вiйну. Не минуло й двох дiб пiсля нападу Нiмеччини на СРСР, як до президента зявився головнокомандувач ВМС США адмiрал Старк, який зажадав санкцii на ескортування американськими кораблями конвоiв, наступних в англiйськi порти. Старка пiдтримав морський мiнiстр Нокс. Не менш енергiйно в меморандумi президента висловився вiйськовий мiнiстр Стiмсон, який наполягав: Нам потрiбно дiяти швидко i подолати початковi труднощi, перш нiж Нiмеччина вивiльнить своi ноги з росiйськоi трясовини. Мiнiстр внутрiшнiх справ РЖкес запропонувати Рузвельту без зволiкання ввести ембарго на вивiз нафти в Японiю.
9 липня Рузвельт вiддав директиву вивчити негайно загальнi виробничi потреби, якi необхiднi для нанесення поразки нашим потенцiйним ворогам. У результатi було доведено, що Сполученим Штатам необхiдно скорiше пiдняти зброю проти СФвропейських краiн осi. РЖ все це треба було зробити негайно, з огляду на те, що, перемiгши СРСР, Нiмеччина стане непереможною.
Пропозицii вiйськових йшли в розрiз з планами уряду. 30 - 31 липня 1941 в Москву прибуваСФ Гопкiнс, який пiсля переговорiв з Радянським урядом доповiдаСФ Рузвельту про величезнi силах СРСР. ФДР вiрить, що Радянський Союз утримаСФ фронт, i не бачив необхiдностi кидати у вiйну американськi збройнi сили.
22 вересня на засiданнi в Бiлому домi було вирiшено починаючи з березня 1942 передавати бiльшу частину озброСФння, виробленого в США, супротивникам гiтлерiвськоi Нiмеччини. Уряд США збиралося воювати чужими руками.
Вiдносини з ЯпонiСФю набули першорядне значення i в першу чергу тому, що японо-американська вiйна неминуче зiрвала б задуми Вашингтона - залишитися поки взагалi осторонь вiд збройноi боротьби.
Наприкiнцi липня 1941 року японський уряд, розглянувши ситуацiю у свiтi обстановку, прийшло до висновку, що варто захопити краiни пiвденних морiв, тобто пiти на вiйну з США i АнглiСФю.
Все це було добре вiдомо Рузвельту i знаючи плани японцiв, вiн мiг з великою впевненiстю планувати американську зовнiшню полiтику. Ще з кiнця 1940 року проходили секретнi японо-американськi переговори, на яких японцi домагалися, щоб Америка визнала панування Японii на Далекому Сходi i в захiднiй частинi Тихого океану. Непомiрнi вимоги Японii з самого початку прирiкали переговори на невдачу.
При цьому обидва, i Рузвельт, i Черчiлль, гостро вiдчували небезпека з боку Японii.
А вранцi в недiлю, 7 грудня 1941 року, Рузвельту принесли заключну частину шифрованого ноти. Вiн подивився ii i сказав: Схоже на те, що японцi збираються розiрвати вiдносини.
А пiд час обiду пролунав телефонний дзвiнок. Доповiдав Нокс:
- Пане президент, схоже на те, що японцi напали на Перл-Харбор ...
- Не може бути! - Вигукнув Рузвельт.
7 грудня в Бiлому домi пройшла нарада, на якому обговорювалися заходи для вiдображення вiроломного нападу Японii на США.
8 грудня Рузвельт виступив у конгресi, а 9 грудня в промовi по радiо закрiпив провину за вiйну за японськими мiлiтаристами.
У вiдповiдь на оголошення вiйни Сполученим Штатам Нiмеччиною та РЖталiСФю 11 грудня Рузвельт попросив конгрес визнати стан вiйни з цими краiнами, пiдкресливши: Давно вiдоме i довго очiкуване сталося. Сили, якi прагнуть поневолити свiт, нинi рушили на наше пiвкуля . Хоча сателiти Нiмеччини, 12 грудня - Румунiя, а 13 грудня - Угорщина i Болгарiя - оголосили вiйну США, ФДР поставився до цього з вiдомим почуттям гумору. Тiльки через пiвтора мiсяця, 31 сiчня 1942 року, президент рекомендуСФ Хеллу передати декларацii цих краiн до комiтету у закордонних справах для iнформацii.
Вступ США у вiйну зажадало негайного визначення американськоi стратегii. Хоча формально вже розгорнулася коалiцiйна вiйна проти СФвропейських держав осi, тiльки Радянський Союз вiв широкi бойовi дii проти гiтлерiвськоi Нiмеччини. Керiвнi ж принципи стратегii США й Англii були такi: У 1942 роцi основнi методи подолання опору Нiмеччини будуть полягати в наступному: А) пiд всеусiлiвающiхся бомбардуваннях англiйських i американських повiтряних сил, б) в допомоги наступу росiйських всiма наявними в розпорядженнi засобами; в) у блокадi, р) у пiдтримцi повстанського духу в окупованих краiнах i органiзацii пiдривних дiй ... У 1943 роцi може вiдкритися шлях для повернення на континент через Середземне море, з Туреччини на Балкани або шляхом висадки десантiв у Захiднiй РДвропi .
Що стосуСФться вiйни проти Японii, то Рузвельт i Черчiлль погодилися з тим, що цей театр СФ другорядним у порiвняннi з РДвропою.
Але прийняття стратегiчних рiшень не могло змiнити хiд вiйни. З Тихого океану i Далекого Сходу приходили гнiтючi вiстi. Японцi незмiнно розбивали американськi частини. Вони захоплювали аванпости США, i було невiдомо, де i коли буде поставлений межа японському просуванню. Поразка США у вiйнi з ЯпонiСФю викликали гнiв у народу, в краiнi посилювалися вимоги кинути все на Тихий океан.
Минали тижнi, а хвиля японського настання пiдiймалася все вище, розмиваючи, як замки з пiску, американськi та англiйськi бастiони на Тихому океанi. Як головнокомандувач, Рузвельт мiг занести в свiй актив тiльки поразки.
Перемоги Радянського Союзу вже ранньою весною 1942 гостро поставили питання про те, яку до