Формування людини сучасного фiзичного типу
Информация - История
Другие материалы по предмету История
План
1. Загальна характеристика процесу формування Homo sapiens'a
2. Африка
3. РДвропа
4. Азiя
5. Фiзичний тип людей верхнього палеолiту (неоантропiв)
1. Загальна характеристика процесу формування Homo sapiens'a
Удосконалення фiзичного типу представникiв роду Homo вiдбувалося протягом четвертинного перiоду (розпочався приблизно 2 мiльйони рокiв тому). В цей час тривало загальне похолодання, що розпочалося ще у третинному перiодi. Рiзкi змiни природно-клiматичних умов супроводжувалися, з одного боку, наступами льодовикiв у пiвнiчних широтах РДвропи, Азii й Америки, а з iншого - iхнiми вiдступами, тобто мiжльодовиковими перiодами. Пiд час найбiльшого зледенiння, датованого приблизно 100 - 250 тисячами рокiв тому, потужний шар суцiльноi криги вкривав майже.30 % поверхнi земноi кулi, опустившись у Схiднiй РДвропi до широти сучасного Днiпродзержинська. Згiдно з найпоширенiшою схемою зледенiнь розрiзняються чотири послiдовнi льодовиковi епохи, видiленi у Швейцарських Альпах: Гюнц, Мiндель, Рисе, Вюрм. Коли льодовик наступав, у прилеглих до нього зонах утворювалися заболоченi рiвнини й тундри, а на пiвдень вiд кригового фронту-холоднi лiси й лiсостепи. В помiрних широтах РДвропи та Азii з'являлися арктичнi тварини: мамонти, шерстистi носороги, пiвнiчнi оленi, печернi ведмедi та iншi, а в тропiчних районах Африки й Азii спостерiгалася аридизацiя клiмату.
Неодноразовi змiни природних умов наприкiнцi третинного i протягом четвертинного перiодiв вiдiгравали важливу роль у процесi вдосконалення фiзичноi будови первiсних людей, прискореннi iхнього соцiального й культурного розвитку. Залежно вiд еволюцii знарядь працi в археологii вживаСФться така перiодизацiя раннього палеолiту, тобто давньокам'яного вiку: олдувайська епоха (приблизно 1,5 - 2,5 мiльйона рокiв тому), ашельська епоха (вiд 150 тисяч до 1,5 мiльйона рокiв тому), мустьСФрська епоха (35-40 - 150 тисяч рокiв тому). РЖнодi останню називають ще середнiм палеолiтом.
Якщо творцями олдувайськоi культури були габiлiси, то ангельську культуру пов'язують з архантропами (найдавнiшими людьми), вiднесеними до виду Homo erectus - людина прямоходяча (видiлений Б. Кембеллом у 1962 p.). Цей вид включав схiдно-африканських архантропiв, кiстковi рештки котрих виявленi в Танзанii, Кенii, Ефiопii; атлантропiв, що мешкали на територii Пiвнiчноi Африки (Алжир, Марокко); деяких раннiх гомiнiдiв РДвропи; пiтекантропiв РЖндонезii, синантропiв Китаю та близькi до них форми.
У порiвняннi з габiлiсами архантропи характеризувалися значно бiльшими розмiрами тiла (середнiй зрiст особин чоловiчоi статi - 160-170 см i вище) й об'СФмом мозку, iндивiдуальнi варiацii котрого становили 727-1225 см3 (середнСФ значення - 1029 см3). КоефiцiСФнт церебралiзацii трохи нижчий, нiж у сучасних людей, - 2-2,2. Череп масивний, iз спадистим лобом, сильно розвинутими надочним валиком i потиличним рельСФфом, прогнатним обличчям iз плоскими носовими кiстками й важкою нижньою щелепою з великими зубами (пiдборiдковий виступ вiдсутнiй).
Визначальною рисою ангельськоi культури, створеноi архантропами, СФ поширення кам'яного рубила iз двобiчною оббивкою (рис.1) та деяких iнших форм знарядь (також кам'яних): клiверiв - сокироподiбних рубил iз прямим чи вигнутим лезом, скребел, скребкiв, свердел тощо. На деяких ашельських пам'ятках виявленi й залишки дерев'яних знарядь. На цiй пiдставi висловлювалося припущення про iснування в пiтекантропiв "бамбуковоi культури". Проводячи стадний спосiб життя, архантропи займалися полюванням i збиральництвом. Вiрогiдно, в них уже з'явилися зачатки мови.
Приблизно 250-300 тисяч рокiв тому на iсторичну арену вийшли й широко розселилися в рiзних регiонах Старого Свiту палеоантропа (давнi люди). За об'СФмом мозку вони не поступалися сучасним людям, хоч ще й зберiгали у своiй фiзичнiй будовi чимало архаiчних рис (морфологiчнi типи рiзних груп палеоантропiв описуватимуться далi).
РЖз палеоантропами пов'язують завершальнi етапи ашельськоi культури й мустьСФрську епоху, яка ознаменувалася подальшим розвитком технiки виготовлення кам'яних знарядь (лише на територii Францii iх вiдомо не менше 60 типiв - гостроконечники, скребла, проколки та iн.). Основу життСФдiяльностi колективiв палеоантропiв становило полювання на великих звiрiв: мамонтiв, печерних ведмедiв, носорогiв, гiрських цапiв. Цi люди вже вмiли будувати довгочаснi житла. Значно ускладнилося iхнСФ соцiальне життя. Так, деякi науковцi вважають, що саме в епоху мустьСФ почало формуватися родове суспiльство, зародилися найдавнiшi релiгiйнi уявлення, пов'язанi з культом печерного ведмедя, появою поховальних обрядiв тощо; уперше виявилася свiдома турбота про немiчних одноплемiнникiв.
Сукупнiсть цих фактiв i результати новiтнiх дослiджень, якi засвiдчили високий рiвень фiзичноi органiзацii палеоантропiв, спонукали до перегляду iхнього мiiя в системi гомiнiдiв. Ще порiвняно недавно палеоантропiв вiдносили до окремого бiологiчного виду - неандертальськоi людини (Ноmо neanderthalensis), уважаючи, що бiльшiсть iз них не мали прямого вiдношення до виникнення людини сучасного фiзичного типу. Тепер же бiльшiсть учених розглядають iх як пiдвид виду Homo sapiens - людини розумноi неандертальськоi (Н. sapiens neanderthalensis), котра СФ промiжною "ланкою" мiж архантропами й неоантропами (останнi з'явилися приблизно 35-40 тисяч рокiв тому).
Дамо опис викопних гомiнiдiв доби раннього палеолiту Старого Свiту.
2. Африка