Формування людини сучасного фiзичного типу
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Кiстковi рештки плейстоценових гомiнiдiв (архантропiв) походять iз Пiвночi, Сходу та Пiвдня континенту. Найдавнiшi знахiдки датуються десь 1,5-1,6 мiльйона рокiв тому. Це - череп iз мiiезнаходження Кообi-Фора в Кенii й майже повний скелет пiдлiтка зi стоянки Нарiокомате III iз захiдного берега озера Туркана. Характерною рисою згаданого скелета СФ дуже велика довжина трубчастих кiсток кiнцiвок. Уважають, що в дорослому вiцi цей пiдлiток мiг досягти зросту 180 см.
На основi iнтенсивних новiтнiх розкопок у деяких регiонах Африканського континенту вдалося простежити основнi етапи еволюцiйного розвитку пращурiв Homo sapiens'a. Особливо чiтку картину хронологiчноi ii морфологiчноi спадковостi викопних форм демонструють матерiали робiт мiжнародноi експедицii в Омо (Ефiопiя):
Австралопiтек африканський - 2-2,7 мiльйона рокiв тому
Австралопiтек масивний - 1,1-2,5 - "-
Габi лiс - 1,6-2,0 - "-
Архантроп - близько 1,2 - "-
Палеоантроп - близько 0,1 - "-
Увагу дослiдникiв привернула неоднорiднiсть фiзичного типу icтот, що мешкали тут приблизно 100 тисяч рокiв тому. Так, череп "Омо II", який характеризуСФться великою мiсткiстю мозковоi порожнини - 1435 см3, за рештою ознак нагадуСФ швидше архантропа. В той же чаiереповi "Омо РЖ" властивi вже такi сапiСФнтнi риси, як високе склепiння, помiрно розвинутий рельСФф, наявнiсть пiдборiдкового виступу та iн.
Одним iз важливих осередкiв гомiнiзацii була Схiдна Африка. У другому (нижньоплейстоценовому) шарi Олдувайськоi ущелини Л. Лiкi виявив череп так званого "олдувайського пiтекантропа". В порiвняннi з масивними австралопiтеками вiн вiдзначався бiльшою мiсткiстю мозковоi порожнини (близько 1000 см3) i деякими iншими прогресивними ознаками, властивими архантропам. Ще бiльш раннiм часом i датуСФться вiдкрита в цьому ж мiiезнаходженнi нижня щелепа "№ 730". Вона характеризуСФться наявнiстю помiрноi розвинутого пiдборiдкового виступу - морфологiчноi особливостi неоантропiв. Поруч iз щелепою знаходилася досить грацильна стегнова кiстка.
З огляду на глибоку давнину обох цих знахiдок, синхронних описаному вище череповi "№ 1470", В.В. Бунак висунув гiпотезу, котра кардинально змiнюСФ усталенi уявлення про поступове, "плавне" вдосконалення фiзичноi подоби предкiв Homo sapiens'a. За Бунаком, у Схiднiй Африцi вже наприкiнцi третинного перiоду, ймовiрно, iснувала вихiдна: форма, вiд якоi десь на початку четвертинного перiоду вiдгалузилися принаймнi три еволюцiйнi лiнii. Одна з них вела до масивних австралопiтекiв, друга - до габiлiсiв, третя, репрезентована черепом "№ 1470" та нижньою щелепою "№ 730", - до ще одного виду роду Homo. Еволюцiя останнього згодом завершилася появою неоантропа - людини сучасного фiзичного типу. Схожих поглядiв дотримуються також iншi фахiвцi (М. Дей, Л. Лiкi, Б. Вуд). За результатами нових дослiджень, у цьому регiонi земноi кулi вже в середньому плейстоценi iснували гомiнiди з деякими "сапiСФнтними" рисами. Про це, зокрема, свiдчить знахiдка черепiв iз Канжера на пiвденному березi озера Вiкторiя. Так, черепи №1 та № 4 з цього мiiезнаходження вiдзначаються великою мiсткiстю (1300-1400 см3), слабким розвитком надочного рельСФфу, невеликими розмiрами лицевого скелета. Ще чiткiше сапiСФнтна лiнiя простежуСФться у верхньому плейстоценi: прогресивнi риси морфологiчноi будови властивi череповi з ЕлiСФ-Спрiнгс (Захiдна Туркана), датованому 100-200 тисячами рокiв тому, череповi з Летолi, вiком приблизно 120 тисяч рокiв тому, та iншим (РД.Н. Хрисанфова).
Кiстковi рештки гомiнiдiв середнього й верхнього плейстоцену вiдомi також у Пiвденнiй Африцi. Так iз печери Сварткранс (Пiвденно-Африканська Республiка) походять нижнi щелепи "телантропа капського", подiбного до яванського пiтекантропа. Дуже своСФрiдне поСФднання рiзних ознак демонструСФ череп iз мiiевостi Брокен-Хiлл в Замбii ("родезiйська людина"), вiднесений до верхнього плейстоцену. Поряд iз високою мiсткiстю мозковоi порожнини (1322 см3) вiн маСФ чимало архаiчних рис: дуже спадистий лоб, нависаючий над очними орбiтами "дахоподiбний" валик (за своiми розмiрами й масивнiстю цей валик не знаходить собi аналогiй серед iнших гомiнiдiв), сильний розвиток рельСФфу потилицi тощо. Одночасно з "родезiйською, людиною" в Пiвденнiй Африцi iснували палеоантропи з виразними сапiСФнтними рисами.
Чимало палеоантропологiчних знахiдок зроблено в Пiв-нiчно-Захiднiй Африцi. У 1954-1955 pp. K. Арамбурi i Р. Хофштеттер розкопали рештки "атлантропа", який приблизно 115-360 тисяч рокiв тому населяв територiю сучасних Алжиру й Марокко (Тернiфiна, РДiдi-Абдеррахман, Темара, Рабат та iн.). За мiсткiстю черепноi коробки та розвитком жувального апарату вiн нагадував деяких раннiх СФвропейських гомiнiдiв, котрi займали промiжне становище мiж архантропами й палеоантропами. В Марокко (Джебел-РЖрхуд) вiдкрили також кiстки палеоантропiв.
Загалом, повторимо, територiя Африки була дуже важливим осередком гомiнiзацii. Ймовiрно, саме тут уперше з'явилися люди, сучасного фiзичного типу.
3. РДвропа
Найдавнiшi слiди культурноi дiяльностi предкiв Homo sapiens'a на РДвропейському континентi датуються 2-2,5 мiльйона рокiв тому, однак у цей час людиноподiбнi iстоти заходили сюди, мабуть, епiзодично. СправжнСФ заселення Старого Свiту, пов'язане з мiграцiями колективiв гомiнiдiв з Пiвнiчноi Африки, сталося приблизно мiльйон рокiв тому. За даними археологii, 200-450 тисяч рокiв тому вони, вже досить широко освоiли Пiвдень, Центр i Схiд РДвропи. Кiст?/p>