Формування людини сучасного фiзичного типу
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?ямим лобом i пiдборiдковим виступом на нижнiй щелепi. Значнi вiдмiни виявленi i в будовi кiсток посткранiального скелета. Щодо iхнього походження iснуСФ чимало версiй. Сам автор даного вiдкриття вважав: в печерi спiвiснували представники двох "рас" неандертальцiв: "класичноi" й розвинутiшоi - "власне крапiнськоi". Поряд iз тим значного поширення набула гiпотеза про "битву пiд Кратною", згiдно з якою в печерi стався двобiй мiж неандертальцями i кроманьйонцями - людьми сучасного фiзичного типу. Це питання остаточно ще не вирiшене, хоч спiвiснування пiзнiх палеоантропiв i раннiх неоантропiв протягом якогось промiжку часу видаСФться дуже вiрогiдним.
4. Азiя
За археологiчними матерiалами, першi групи гомiнiдiв з'явилися на цьому континентi приблизно 2 мiльйони рокiв тому. Саме так датуСФться стоянка Убейдiа в Переднiй Азii (РЖзраiль). Висловлювалися припущення про iснування азiатськоi олдувайськоi культури, з якою деякi вченi пов'язують стоянки Дюринг-Юрах (Якутiя), Улалiнка (Алтай), Азих (Азербайджан). Однак ця теза викликаСФ серйознi заперечення.
Одним iз найдавнiших осередкiв гомiнiзацii на Землi СФ Пiвденно-Схiдна Азiя, де починаючи з кiнця минулого столiття знаходять черепи, окремi нижнi щелепи i стегновi кiстки найдавнiшоi людини. РД. Дюбуа помилково назвав ii "пiтекантропом", але нинi iй надали рангу Homo ereclus'a. Згiдно iз сучасними дослiдженнями, ця група архантропiв жила приблизно 0,5-1,2 мiльйона рокiв тому, а дитячий череп iз Моджокерто (острiв Ява; датуСФться ще бiльш раннiм часом - чи не близько 1,7 мiльйона рокiв тому. Характерною рисою пiтекантропiв як рiзновиду архантропiв СФ досить високий зрiст (165-175 ом) i загальна масивнiсть черепа з варiацiями мiсткостi вiд 750 см3 - череп IV iз шару Пуканган - до 975 см3 - череп II з шару Кабух (середнСФ значення - до 930 см3). На островi Ява цей фiзичний тип iснував аж до верхнього плейстоцену. Вiн властивий також "явантропам" (приблизно 100 тисяч рокiв тому). Щоправда, в останнiх дещо бiльший об'СФм мозку - в середньому 930-1150 см3.
РЖншим важливим центром формування Homo sapiens'a була Схiдна Азiя. Найдавнiшi антропологiчнi знахiдки на ii територii (рештки так званоi юпьнанськоi та лантьянськоi людини) походять з Пiвденного Китаю. Вони репрезентують дуже архаiчних архантропiв iз невеликим об'СФмом мозку (775-783 см3), що жили приблизно 0,7-1 мiльйон рокiв тому. Прогресивнiшою морфологiчною будовою вiдзначався пiзнiший синантроп, або "китайська людина" (400 - 500 тисяч рокiв тому). Виявленi в печерi Чжоукоудянь поблизу Пекiна кiстки цiСФi iстоти належали десь 40 особинам. За Д. "еком, Пей Веньчжуном, Ф. Вайденрайхом та iншими дослiдниками, синантропи були менш масивними, нiж пiтекантропи. Однак найбiльшi вiдмiнностi мiж цими групами гомiнiдiв пов'язанi з об'СФмом мозку: в "китайськоi людини" вiн значно бiльший i варiюСФ вiд 850 до 1220 см3 (у середньому-1055см3) (рис.4). Риси синантропiв простежуються i в пiзнiших гомiнiдiв, якi населяли територiю нинiшнього Китаю близько 70-100 тисяч рокiв тому (стоянки Сунцзiяо, Далi, Дiнцун).
фiзичний культура первiсна людина
У Середнiй Азii, за археологiчними даними, першолюди з'явилися в ранньому палеолiтi, однак масове залюднення цього регiону сталося в мустьСФрську епоху. На однiй зi стоянок цього часу (печера Тешик-Таш на Пiвднi Узбекистану) О.П. Окладников розкрив у 1938 р. рештки хлопчика-мустьСФрця вiком 8-10 рокiв. Бiльшiсть сучасних фахiвцiв погоджуються, що в його морфологiчнiй будовi сполучалися типово "неандерталоiднi" (сильний розвиток надочного рельСФфу, виступання вперед середньоi частини обличчя) й сапiСФнтнi (структура ендокрана, кiнодонтiя, тобто вузька порожнина зубiв) риси. Вважають, що в дорослому вiцi об'СФм його мозку становив би не менше 1600 см3 (В.В. Бунак). Особливу роль у формуваннi Homo sapiens'a вiдiграла територiя Передньоi Азii - своСФрiдний мiст мiж Африкою, АзiСФю та РДвропою. Не випадково в цьому регiонi трапляються пам'ятки практично всiх хронологiчних "зрiзiв" палеолiту, хоча власне кiстковi рештки гомiнiдiв вiдомi лише з мустьСФрських стоянок. Великий iнтерес викликають знахiдки з печер Схул i Табун па горi Кармел бiля м. Хайфа та в печерi Джебел-Кафзех поблизу м. Назарет (РЖзраiль). Тут розкопанi черепи й кiстки кiнцiвок 13 особин верхньоплейстоценового часу (десь 70-100 тисяч рокiв тому). Окремi черепи (Схул IV, V, Кафзех) позначенi виразними сапiСФнтними рисами: високим склепiнням, помiрним розвитком надочного рельСФфу, вiдносно добре розвинутим пiдборiдковим валиком. Усе це поСФднувалося iз властивою всiм палеоантропам великою мiсткiстю мозковоi коробки (1550 - 1600 см3). Крiм того, носii даного комплексу ознак мали високий зрiст (180-182 см у чоловiкiв) i "тропiчнi" пропорцii тiла (вiдносна видовженiсть гомiлки й передплiччя стосовно стегна i плеча), що iх пов'язують iз доброю координацiСФю рухiв, спритнiстю, здатнiстю швидко бiгати, далеко й високо стрибати тощо. Зростом i пропорцiями тiла ця частина "палестинських неандертальцiв" (так iх iнодi називають у фаховiй лiтератур:) нагадуСФ кроманьйонцiв - представникiв найбагатолюднiшоi групи неоантропiв, поширеноi в Захiднiй РДвропi у верхньому палеолiтi. РЖнша ж, чисельнiша, група схожа на класичних неандертальцiв.
РЖз цього приводу було висловлено кiлька гiпотез. За однiСФю з них, пiзнiм мустьСФрцям Передньоi Азii властиве "мозаiчне" переплетення архаiчних i прогресивних рис, па змiну якому в результатi еволюцiйного розвитку прийшов сучасний морфологiчний комплекс. За iншою гiпо?/p>