Geum.ru


Формування iмiджу викладача у вищому навчальному закладi

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

х пiдготовленостi до активного оволодiння новими знаннями i проектування на цiй основi розвитку колективу i окремих студентiв; виокремлення комплексу освiтнiх, виховних i розвиваючих завдань, iх конкретизацiя i визначення домiнуючого завдання.

  • Умiння побудувати i впровадити логiчно завершену педагогiчну систему: комплексне планування освiтньо-виховних завдань; обТСрунтований вiдбiр змiсту освiтнього процесу; оптимальний вiдбiр форм, методiв i засобiв його органiзацii.
  • Умiння виокремлювати i встановлювати взаСФмозвязки мiж компонентами i чинниками виховання, приводити iх в дiю: створення необхiдних умов (матерiальних, морально-психологiчних, органiзацiйних та iнших); активiзацiя особи студента, розвиток його дiяльностi, яка перетворюСФ його з обСФкта на субСФкт виховання; органiзацiя i розвиток спiльноi дiяльностi; забезпечення звязку ВНЗ iз середовищем, регуляцiя зовнiшнiх запрограмованих впливiв.
  • Умiння розраховувати та оцiнювати результати педагогiчноi дiяльностi: самоаналiз i аналiз освiтнього процесу i результатiв дiяльностi викладача; визначення нового комплексу стрижньових i другорядних педагогiчних завдань.

    • Змiст теоретичноi готовностi викладача виявляСФться в узагальненому вмiннi педагогiчно мислити, що передбачаСФ наявнiсть у педагога аналiтичних, прогностичних, проектувальних, а також рефлекторних умiнь.

    Аналiтичнi умiння припускають наявнiсть здатностей:

    - аналiзувати педагогiчнi явища, тобто розчленовувати iх на складовi елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву та iн.);

    - осмислювати роль кожного елементу в структурi цiлого та у взаСФмодii з iншими;

    - знаходити в педагогiчнiй теорii положення, висновки, закономiрнiсть, що вiдповiдаСФ логiцi даного явища;

    - правильно дiагностувати педагогiчне явище;

    - формулювати головне педагогiчне завдання (проблему);

    - знаходити способи оптимального його виконання.

    Прогностичнi умiння повязанi з управлiнням педагогiчним процесом i передбачають чiтке вiдображення в свiдомостi викладача, який СФ субСФктом управлiння, мета його дiяльностi, спрямована на очiкуваний результат. Педагогiчне прогнозування ТСрунтуСФться на достовiрних знаннях, сутностi та логiцi педагогiчного процесу, закономiрностi вiкового й iндивiдуального розвитку студентiв. До складу прогностичних умiнь викладача входять такi умiння:

    - постановка педагогiчних цiлей i завдань;

    - вiдбiр способiв досягнення цiлей, завдань;

    - передбачення результату;

    - передбачення можливих вiдхилень i небажаних явищ;

    - визначення етапiв педагогiчного процесу;

    - приблизна оцiнка передбачуваних витрат засобiв, працi часу учасникiв педагогiчного процесу;

    - планування змiсту взаСФмодii учасникiв педагогiчного процесу.

    Педагогiчне прогнозування потребуСФ вiд викладача оволодiння такими прогностичними методами, як моделювання, висунення гiпотез, розумовий експеримент та iн.

    Проектувальнi вмiння забезпечують конкретизацiю цiлей навчання i виховання та поетапну iх реалiзацiю. Проектувальнi вмiння припускають:

    - перетворення мети i змiсту освiти та виховання в конкретнi педагогiчнi завдання;

    - пояснення способiв iх поетапноi реалiзацii;

    - планування змiсту i видiв дiяльностi учасникiв педагогiчного процесу з урахуванням iх потреб та iнтересiв, можливостей матерiальноi бази, власного досвiду i особово-дiлових якостей;

    - планування iндивiдуальноi роботи зi студентами з метою розвитку iх здiбностей, творчих сил i талантiв;

    - планування системи прийомiв стимулювання активностi студентiв.

    Рефлекторнi вмiння мають мiiе при здiйсненнi педагогом контрольно-оцiнноi дiяльностi, спрямованоi на себе, на осмислення i аналiз власних дiй. Для педагога важливо встановити рiвень результативностi (позитивноi або негативноi) власноi дiяльностi. В процесi такого аналiзу визначаСФться:

    - правильнiсть постановки цiлей, iх трансформацii в конкретнi завдання;

    - адекватнiсть комплексу певних завдань наявним умовам;

    - вiдповiднiсть змiсту дiяльностi поставленим навчальним завданням;

    - ефективнiсть застосовуваних методiв, прийомiв i засобiв педагогiчноi дiяльностi;

    - вiдповiднiсть використовуваних органiзацiйних форм вiковим особливостям студентiв, рiвню iх розвитку i т. iн.;

    - причини успiхiв i невдач, помилок i труднощiв у процесi реалiзацii поставлених завдань навчання.

    Змiст практичноi готовностi викладача виражаСФться в зовнiшнiх (наочних) умiннях, тобто в дiях, якi можна спостерiгати. До них належать органiзаторськi й комунiкативнi вмiння. Органiзаторська дiяльнiсть педагога забезпечуСФ залучення студентiв до рiзних видiв дiяльностi й органiзацiю дiяльностi колективу, яка перетворюСФ його з обСФкта на субСФкт виховання. Органiзаторськi вмiння педагога бувають мобiлiзацiйними, iнформацiйними, розвивальними i орiСФнтацiйними.

    Мобiлiзацiйнi вмiння викладача обумовленi залученням уваги студентiв i розвитком у них стiйких iнтересiв до навчання та iнших видiв дiяльностi:

    - формування потреби в знаннях, працi, iнших видах дiяльностi;

    - озброСФння студентiв навичками навчальноi роботи;

    - формування у студентiв активного, самостiйного i творчого ставлення до явищ навколишнього середовища шляхом створення спецiальних ситуацiй для прояву вихованцями моральних якостей та iн.

    РЖнформацiйнi вмiння повязанi не тiльки з безпосереднiм викладом навчальноi iнформацii, а