Формування державноi пiдтримки розвитку малого пiдприСФмництва

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




иць. Для цього пропонуСФться проведення вiртуальних ярмарок i виставок мiiевих виробникiв.

Для представлення адмiнiстративно-територiальних одиниць регiону на загальнонацiональному рiвнi i залучення iнвесторiв створюСФться унiфiкована бiзнес-карта кожноi адмiнiстративно-територiальноi одиницi, яка мiстить iнформацiю про ресурси, iнфраструктуру, потенцiйнi можливостi територii, iз зазначенням контактiв у мiiевих адмiнiстрацiях. Це СФ заявою для потенцiйних iнвесторiв, перш за все украiнських, про те, що мiiева влада готова створити сприятливi умови для ведення iх бiзнесу на своiй територii.

Прiоритетними при визначеннi обСФктiв iнвестування повиннi стати соцiально значущi проекти, якi реалiзовуються субСФктами малого пiдприСФмництва з виконання мiiевого замовлення або програми соцiально-економiчного розвитку. Фiнансування повинне здiйснюватися на конкурснiй основi з проведенням експертизи бiзнес-планiв проектiв за критерiями забезпечення максимальноi економiчно доцiльноi кiлькостi робочих мiiь, здiйснення дiяльностi в прiоритетнiй для регiону галузi i можливостi виконання державного замовлення.

Конкурс соцiально значущих проектiв пiдприСФмцiв спрямований насамперед на розширення можливостей працевлаштування безробiтних громадян шляхом створення пiдприСФмцями нових робочих мiiь для незайнятого населення, що зазнаСФ найбiльших труднощiв у пошуку роботи.

Висновки

У дисертацii наведено теоретичне узагальнення й нове вирiшення науковоi проблеми державноi пiдтримки розвитку малого пiдприСФмництва шляхом визначення теоретичних пiдходiв, оцiнювання стану регулювання малого пiдприСФмництва, обТСрунтування децентралiзацii управлiння, забезпечення iнформацiйноi пiдтримки субСФктiв малого пiдприСФмництва та запровадження конкурсного фiнансування пiдприСФмницьких проектiв. Отриманi в процесi дослiдження результати пiдтвердили покладену в його основу гiпотезу, а iх узагальнення даСФ змогу сформулювати висновки i внести пропозицii, що мають теоретичне й практичне значення.

Визначено, що дотримання iнтересiв краiни i суспiльства не СФ прiоритетом вiтчизняного пiдприСФмництва. При цьому економiчна полiтика держави, яка проводиться останнiм часом, не сприяСФ розвитку в пiдприСФмцiв соцiальноi вiдповiдальностi. Тому формування соцiально-орiСФнтованоi економiки, в рамках якоi дiятимуть соцiально вiдповiдальнi пiдприСФмцi, можливе лише за пiдтримки держави. Спрямовуючими механiзмами субСФктiв пiдприСФмництва повиннi стати цiннiснi орiСФнтири. Вiд пiдприСФмництва вимагаСФться допомога соцiально незахищеним групам населення, здiйснення заходiв щодо повнiшого задоволення соцiальних потреб людей, допомога у створеннi належних умов життСФдiяльностi всiх верств населення. Вiд держави вимагаСФться пiдтримка дотримання соцiальноi вiдповiдальностi пiдприСФмцiв.

Завдання державноi полiтики полягаСФ в досягненнi загальноi рiвноваги, при якiй держава прагне пiдтримувати конкурентну рiвновагу, тобто коли споживачi максимiзують значення функцii корисностi, а пiдприСФмцi максимiзують одержаний прибуток. Виходячи з цього побудова державноi полiтики у сферi малого пiдприСФмництва полягаСФ у поСФднаннi принципу невтручання у виробничу дiяльнiсть пiдприСФмця з принципом соцiального партнерства, у дотриманнi принципiв децентралiзацii управлiння та стабiльностi нормативно-правового режиму.

Регуляторнi барСФри, якi створюються державою, гальмують розвиток та функцiонування малих пiдприСФмств у ринкових умовах. iх негативний вплив простежено у розвитку малого пiдприСФмництва Запорiзькоi областi. Так, непрозорiсть регуляторноi полiтики та вiдсутнiсть законодавчо встановленоi вiдповiдальностi контрольних органiв, значнi перешкоди при реСФстрацii, складнiсть та обСФмнiсть державноi звiтностi призвели до зростання кiлькостi малих пiдприСФмств, якi займалися операцiями з нерухомiстю, оптовою та роздрiбною торгiвлею, здаванням пiд найм i послугами юридичним особам, тобто тими видами економiчноi дiяльностi, якi не потребують значних вкладень i витрат. При цьому лише 30% загальноi кiлькостi малих пiдприСФмств дiяли у виробничiй сферi. Значний податковий тиск та непропорцiйнi великi вiдносно до отриманих доходiв ставки вiдрахувань на соцiальнi заходи призвели до того, що заробiтна плата в малих пiдприСФмствах залишаСФться на рiвнi, що СФ бiльше нiж у 2 рази нижчим, нiж в цiлому по областi. Загалом вплив регуляторних барСФрiв виявився в тому, що у 2005р. 21% малих пiдприСФмств не вiв господарськоi дiяльностi, i було створено тiльки 9% нових пiдприСФмств вiд iх загальноi кiлькостi.

РЖснують значнi розбiжностi в рiвнi сприятливостi регуляторного середовища по регiонах, що свiдчить як про недостатнiсть контролю за дiяльнiстю державних органiв на мiiях, так i про низьку дiлову етику мiiевого пiдприСФмництва. Розходження можливостей створення, функцiонування та розвитку малих пiдприСФмств в адмiнiстративно-територiальних одиницях призвели до значного розкиду показника кiлькостi малих пiдприСФмств областi у розрахунку на 10 тис. осiб наявного населення: вiд 96 пiдприСФмств у м. Запорiжжi до 10 у Камянко-Днiпровському районi.

Вiдсутнiсть методик оцiнки результативностi функцiонування малого пiдприСФмництва залежно вiд рiвня управлiння в адмiнiстративно-територiальних одиницях визначила необхiднiсть формування <