Формування державноi пiдтримки розвитку малого пiдприСФмництва
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
мiiевого пiдприСФмництва.
Хоча в останнi роки вдалося дещо зменшити регуляторний тиск на пiдприСФмства, проте бiльшiсть гальмуючих чинникiв виходить за межi суто регуляторноi полiтики та маСФ макроекономiчну природу. Тому одним з головних завдань в умовах розвитку ринковоi економiки маСФ бути пошук засобiв та розробка пропозицiй щодо узгодження потреби всебiчного стимулювання розвитку малого пiдприСФмництва з потребами забезпечення в Украiнi макроекономiчноi стабiльностi та довгострокового збалансованого iнновацiйного економiчного зростання. Найкраще негативний вплив зазначених регуляторних барСФрiв можна простежити у розвитку малого пiдприСФмництва окремого регiону. У Запорiзькiй областi останнiми роками намiтилася стiйка тенденцiя до зростання кiлькостi малих пiдприСФмств. Це стосуСФться пiдприСФмств, якi займалися тими видами економiчноi дiяльностi, якi не потребують значних вкладень i витрат. Так, у 2005р. майже половина (41,9%) малих пiдприСФмств зайнятi оптовою i роздрiбною торгiвлею (враховуючи торгiвлю транспортними засобами i послуга з ремонту). Частка пiдприСФмств, якi займалися операцiями з нерухомiстю, здаванням пiд найм i послугами юридичним особам, у загальнiй кiлькостi малих пiдприСФмств збiльшилась з 15% у 2004р. до 16,4% у 2005р. У виробничiй сферi, як i в попереднi роки, дiяло лише 30% загальноi кiлькостi малих пiдприСФмств, в тому числi 14,3% у промисловостi, 10,2% у будiвництвi, 4,6% у сiльському господарствi. У 2005р. у промисловостi працювало 9% загальноi кiлькостi зайнятих у малому пiдприСФмництвi, в будiвництвi 9%, у сiльському господарствi 10%. Вiдбуваються позитивнi тенденцii зростання середньомiсячноi заробiтноi плати працiвникiв малого пiдприСФмництва Запорiзькоi областi. У 2005р. вона збiльшилась порiвняно з 2004р. на 15,8%. Однак значний податковий тиск та непропорцiйно великi порiвняно з отриманими доходами ставки вiдрахувань на соцiальнi заходи призвели до того, що заробiтна плата в малих пiдприСФмствах залишаСФться на рiвнi, що СФ бiльше нiж у 2 рази нижчим, нiж у цiлому по областi. У цiлому вплив регуляторних барСФрiв виявився в тому, що у 2005р. 21% малих пiдприСФмств не вiв господарськоi дiяльностi, i нових пiдприСФмств було створено тiльки 9% вiд загальноi iх кiлькостi.
Значна частка малих пiдприСФмств (70,1%) розташована у м. Запорiжжi. По районах областi показник кiлькостi малих пiдприСФмств областi у розрахунку на 10 тис. осiб наявного населення розподiляСФться нерiвномiрно: вiд 96 пiдприСФмств у м. Запорiжжi до 10-у Камянко-Днiпровському районi. Така велика рiзниця зумовлена рiзними можливостями створення, функцiонування та розвитку малих пiдприСФмств в адмiнiстративно-територiальних одиницях. Про це свiдчить перевищення показника у 1,65 рази у м. Запорiжжi над середнiм по областi. Для поглибленого виявлення причин слiд здiйснити аналiз управлiння розвитком малого пiдприСФмництва в окремих адмiнiстративно-територiальних одиницях.
Однак на сьогоднi в Украiнi вiдсутня методика оцiнки результативностi функцiонування малого пiдприСФмництва залежно вiд рiвня управлiння в адмiнiстративно-територiальних одиницях. Авторська методика, наведена в дисертацii, передбачаСФ систему групувань адмiнiстративно-територiальних одиниць за кiлькiсними та якiсними критерiями рiвня розвитку малого пiдприСФмництва.
До кiлькiсних критерiiв вiднесенi: кiлькiсть малих пiдприСФмств з розрахунку на 10 тис. жителiв адмiнiстративно-територiальноi одиницi; розподiл малих пiдприСФмств за прибутковiстю (збитковiстю); випуск малими пiдприСФмствами продукцii власного виробництва з розрахунку на 1 мешканця; обсяг платних послуг, наданих малими пiдприСФмствами на 1 мешканця; кiлькiсть iндивiдуальних пiдприСФмцiв на 1 мешканця. До якiсних критерiiв вiднесенi: наявнiсть рiзних пiльг, що надаються субСФктам малого пiдприСФмництва на мiiевому рiвнi; наявнiсть iнформацii про податки, сплачуванi субСФктами малого пiдприСФмництва; наявнiсть iнформацii про iнвестицii у власний розвиток субСФктiв малого пiдприСФмництва; надання фiнансовоi пiдтримки субСФктам малого пiдприСФмництва з мiiевих бюджетiв; наявнiсть iнформацii про кiлькiсть субСФктiв малого пiдприСФмництва по галузях економiки; наявнiсть iнформацii про частку малого пiдприСФмництва в загальному обсязi виробництва; робота з мiiевим центром зайнятостi щодо залучення безробiтних у сферу малого пiдприСФмництва; наявнiсть мiiевого фонду пiдтримки малого пiдприСФмництва; проведення роботи в мiiевих засобах масовоi iнформацii з формування позитивного iмiджу пiдприСФмництва; проведення конкурсiв серед пiдприСФмцiв на отримання державного замовлення.
За кожною ознакою адмiнiстративно-територiальнi одиницi подiленi на чотири групи: перша лiдери, друга середняки, третя початкiвцi, четверта аутсайдери. Результати аналiзу свiдчать, що за кiлькiсними критерiями до першоi групи увiйшло м. Запорiжжя; до другоi м. Мелiтополь; до третьоi м. Бердянськ, м. Енергодар, м. Токмак, Бердянський, Василiвський, Вiльнянський, Гуляйпiльський, Мелiтопольський, Новомиколаiвський, Орiхiвський, Пологiвський, Приазовський, Приморський, Розiвський, Токмацький, Якiмiвський райони; до четвертоi Великобелозерський, Веселiвський, Запорiзький, Куйбишевський, Камянко-Днiировський, Михайлiвський, Чернiгiвський райони.
Аналiз стану малого пiдприСФмництва за якiсними ознаками свiдчить, що його результати, як правило, збiгаються з результатами аналiзу за кiлькiсними ознаками. Так, до гр?/p>