Форми, методи та інструменти державного регулювання
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ід інших країн свідчить, що національна економіка в умовах жорсткої міжнародної конкуренції, боротьби за ринки збуту продукції не може вижити без заходів державного протекціонізму стосовно вітчизняних виробників.
З урахуванням усіх цих обставин необхідно кардинально підвищити роль Української держави, зміцнити її інститути.
3.2 Cитуація в Україні під час кризи
Маховик кризи розкручується щоразу швидшими темпами, а її наслідки катастрофічні для населення і більшості підприємців.
Українська економіка це така собі бананова республіка в центрі Європи, де ми дешева робоча сила, дешеві ресурси і транзитна зона. Тобто, при такому статусі національної економіки будь-які кризові явища в нас будуть проявлятися дуже болісно. Хоча причиною сучасної економічної кризи в Україні на 90% є внутрішні економічні проблеми. Зовнішній фінансовий кризовий лічильник лише поглибив цю кризу. Але 90% світової кризи це українська криза. Чому? Тому що станом на середину року, ще коли світової фінансової кризи як такої не було, інфляція в Україні була на рівні 16% а це в 6 разів більше, ніж в середньому у Європі. Вже на середину цього року в нас був негативний експортний-імпортний баланс в країні майже 10 млрд. дол., негативний платіжний баланс країни майже 10% ВВП, якого ще не було в нікого.
Також однією з основних причин кризи в Україні є бюджетні видатки, що супроводжувались циклічним ростом цін на сталь, коли слід було економити на важкий період, спрогнозувати який було неважко і про який точно знали. На думку експертів, якби хтось слухав економістів, зокрема з МФВ, і регулював економіку та ринок відповідно до циклів цін на сталь, було б все добре. Для цього потрібно, щоб уряд був більш відповідальним, а населення більш освіченим у державних фінансах. Все-таки бюджет це спільні гроші, бюджет не має містичних джерел наповнення, фактично, його доходи це лише наше споживання. А як ми знаємо бюджет врегульовується за допомогою фіскальної політики. Щодо неї, то Україні доведеться скоротити витрати у звязку зі зниженням доходів у 2009 році. Інфляція зберігатиметься на рівні 17% до кінця 2009 року. Номінальна заробітна плата та соціальні виплати будуть збільшені лише для покриття інфляційного процесу. У 2010 році ВВП повернеться до свого потенційного росту на рівні 5-6 %, тоді як інфляція, ймовірно, не перевищить 10%..Також слід згадати про один з інструментів поповнення буджету, тобто про податки. У цілому Україна потрапляє до категорії країн, які надають перевагу посилювати податкову політику, незважаючи на фінансову кризу. У меморандумі, підписаному Україною та МВФ у звязку з очікуваним кредитуванням, сказано, що в 2008 році бюджетний дефіцит складе близько 1% ВВП. Але наступного року влада все-таки сподівається сформувати збалансований консолідований бюджет, для чого вона готова проводити більш тверду фіскальну політику в порівнянні з попередніми роками. Це відповідає й іншим цілям уряду та президента - забезпечити скорочення внутрішнього попиту та імпорту до рівнів, що відповідають встановленим лімітам за зовнішнім фінансуванням.
У дусі цієї заяви й останні ініціативи уряду в податковій сфері, прописані в пакеті "антикризових" законопроектів, які Верховна Рада затвердила 31 жовтня в трохи відкоректованій версії. Так, уряд спочатку запропонував ввести на рівні місцевих бюджетів податок на нерухоме майно, який Юлія Тимошенко назвала "податком на багатство". "Там де люди живуть розкішно, сьогодні є підстави вводити податок на таке майно і поповнити місцеві бюджети", - заявила премєр. Кабмін також хотів збільшити ставки акцизного збору на автомобілі, етиловий спирт, пиво та бензин.
"Коли увесь світ бореться з економічною кризою за допомогою зменшення оподатковування, у нас чомусь було запропоноване збільшення оподатковування.
У підсумку ж з пакету заходів щодо мінімізації впливу світової фінансової кризи на економіку України, запропонованого Кабінетом Міністрів, норми про підвищення податкових зборів були виключені. Однак тенденція в наявності.
Особисто на мою думку українськи політики роблять великі помилки, намагаючись підняти податки, адже вони , недооцінюють, яку користь економіка країни могла б отримати від зниження (а не підвищення!) податкового навантаження на бізнес.
ВИСНОВОК
Державне регулювання це форма цілеспрямованого впливу держави на економіку з метою забезпечення і підтримки її функціонування в заданому режимі, зміни і розвитку економічних відносин і взаємозвязків.
Державне регулювання має свої функції, інструменти й органи.
Основні функції державного регулювання полягають у наступному:
1. Підтримка пропорційності виробництва і споживання, антициклічне регулювання.
2. Підтримка і розвиток конкуренції, антимонопольні заходи.
3. Перерозподіл і вирівнювання доходів, соціальний захист малозабезпечених шарів суспільства.
До інструментів, чи методам, державного регулювання відносяться:
податково-бюджетна система (фіскальна);
цінове регулювання;
кредитно-грошове регулювання;
зовнішньоекономічне регулювання (мита, ліцензії, квоти).
Вплив держави на економіку складається в двох моментах. По-перше, держава координує економіку, дає рекомендації виробникам (в умовах соціалізму здійснювалася тверде командно-адміністративне планування). По-друге, держава є власником промислових, сільськогосподарських і торгових підприємств, час