Форми, методи та інструменти державного регулювання
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?літику, розробляючи і приймаючи податкові закони. На сьогоднішній день в Україні створена досить велика нормативна база по оподатковуванню, створений Податковий кодекс України.
Система оподатковування це сукупність податків, зборів, мита, інших обовязкових платежів, стягнутих у встановленому порядку в державний і місцеві бюджети і позабюджетні фонди.
Система оподатковування в Україні будується на принципах обовязковості, рівнозначності і пропорційності, рівності і недопущення податкової дискримінації, стабільності, економічній обґрунтованості, рівномірності сплати і єдності підходу. У цілому система оподатковування повинна забезпечити оптимізацію структури розподілу і перерозподіли національного доходу з метою стимулювання матеріального виробництва, підвищення його ефективності і на цій основі найбільш повного задоволення державних і соціальних потреб.
Принципи побудови системи оподатковування, види податків, зборів і обовязкових платежів, платники податків, обєкти оподатковування, порядок зарахування і розподілу податків, порядок їхнього числення і терміни сплати, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлюються Законом України Про систему оподатковування.
У загальному випадку податки підрозділяються на:
загальнодержавні;
регіональні (у випадку федерального пристрою держави);
місцеві.
Місцеві податки і збори встановлюються місцевими Радами, але лише відповідно до приведеного переліку й у рамках граничних розмірів ставок, установлюваних законами України.
Залежність податкових надходжень від величини ставки податку характеризується так називаної кривої Лаффера. По Лафферу, оптимальної є середня сумарна ставка прямих і непрямих податків у розмірі 37,7%. Саме при такій ставці досягається максимальний рівень податкових надходжень у бюджет. В Україні ж, по оцінках фахівців, при сьогоднішній системі оподатковування середня сумарна ставка прямих і непрямих податків складає близько 80%. Якби ця ставка була 37,7%, український бюджет одержував би в три рази більше платежів.
Крім того, як показує досвід країн з розвитий ринковою економікою, для нормального функціонування економіки необхідно, щоб сумарний розмір оподатковування не перевищував однієї третини прибутку, отриманої підприємством. Перевищення зазначеної оцінки підриває основи відтворення і веде до розбалансування економіки. В Україні при декларованому рівні оподаткування прибутку 30%, що в загальному відповідає світовій практиці, фактично ж з урахуванням ціноутворення, порядку визначення витрат і обчислення прибутку, нерівномірності податкових пільг, особливостей методики числення і порядку сплати податків у підприємств вилучається понад 50%, а в деяких випадках 70-80% прибутку.
Сьогодні пріоритетними напрямками реформування системи оподатковування є зниження розмірів ставок податків і інших обовязкових платежів шляхом розширення бази для нарахування податків за рахунок скорочення і скасування пільг при визначенні обєктів оподатковування, стабілізація ставок і термінів сплати податків.
Закон України Про систему оподатковування визначає, що ставки загальнодержавних податків, порядок їхнього числення і сплати можуть встановлюватися і змінюватися тільки спеціальними законами по оподатковуванню. Цим же законом передбачено, що ставки і механізм стягування податків не можуть уводитися законами про Державний бюджет на відповідний рік.
1.2 Бюджетна система
Мобілізація фінансових ресурсів у розпорядження держави і напрямок їх на фінансування загальнодержавних нестатків забезпечується загальнодержавними фінансами. До загальнодержавних фінансів відносяться: бюджет, державне обовязкове страхування і позабюджетні цільові фонди.
Бюджет це форма утворення і витрати коштів для забезпечення функціонування державної влади.
Державний бюджет являє собою кошторис грошових доходів і витрат держави на визначений період часу (рік, квартал, місяць). Іншими словами, це фінансовий план країни чи іншого адміністративно-територіального утворення (області, району, міста).
Принципи розподілу доходів і витрат між бюджетами різного рівня визначаються Законом України Про бюджетну систему України.
Відповідно до цього закону бюджет має чотирьохрівневу структуру. Бюджет підрозділяється на:
1) центральний бюджет;
2) бюджети областей;
3) бюджети районів і міст;
4) районні бюджети в містах і відповідні їм бюджети в сільській місцевості.
Бюджети, названі в пунктах 2, 3 і 4, разом звуться місцевих бюджетів. На практиці ця структура обмежена трьома рівнями, оскільки районні бюджети і відповідні їм бюджети на селі, будучи інститутами, що доповнюють, найчастіше не виділені з районних (міських бюджетів).
До основних сфер діяльності, фінансуємим з місцевих бюджетів, можна віднести комунальне господарство, сферу соціального забезпечення, житлове господарство, сферу освіти, а також культуру і спорт.
З центрального бюджету фінансується оборона, центральна адміністрація, органи правосуддя і безпеки, приватизація, а також виплачуються субсидії, що направляються безпосередньо субєктам народного господарства.
Джерелами доходів центрального бюджету є такі податки: ПДВ, акцизний збір, мито, а також надходження від приватизації, зовнішньої торгівлі і від продажу військового майна. Інші податки, наприклад, податок на ?/p>