Форми державного устрою зарубiжних краiн
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
населенням. Мiжнароднi договори з конфедерацiями носили обмежений характер i полягали, головним чином, для вирiшення питань вiйни i миру.
4. У предмети ведення конфедерацii входить невеликий круг питань. Вiн включаСФ питання вiйни i миру, зовнiшньоi полiтики, формування СФдиноi армii, загальноi системи комунiкацiй, вирiшення суперечок мiж субСФктами конфедерацii. Розширення iх можливо, як правило, тiльки з вiдома всiх держав, що входять до складу конфедерацii.
5. У конфедерацiях утворюються тiльки тi державнi органи, якi необхiднi для здiйснення завдань, особливо видiлених по договiрних актах. Зокрема, немаСФ судових органiв. Обмежений круг органiв виконавчоi влади.
6. Парламент конфедерацii формуСФться представницькими органами ii субСФктiв, якi зобовязують своiх делегатiв неухильно слiдувати виданим ним iнструкцiям i вказiвкам.
7. Державнi органи конфедерацii , що постiйно дiють, позбавленi владних повноважень. Як правило, акти конфедеративноi влади не мiстять норм прямоi дii: вони адресованi не громадянам, а органам влади субСФктiв конфедерацii.
8. СубСФктам конфедерацii належить право нуллификации, тобто вiдмови у визнаннi або вiдмови в застосуваннi актiв союзноi влади.
9. Бюджет конфедерацii формуСФться за рахунок добровiльних внескiв ii субСФктiв. Правом безпосереднього оподаткування, як i можливiстю примусового стягнення внескiв, конфедерацiя не володiСФ.
10. СубСФкти конфедерацii мають право встановлювати митнi i iншi обмеження, що перешкоджають пересуванню осiб, товарiв, послуг i капiталiв.
11. Як правило, в конфедерацiях вiдсутня СФдина система грошового звернення.
12. Вiйськовi формування набираються субСФктами конфедерацii, причому нерiдко зберiгаСФться подвiйне iх пiдпорядкування державним органам конфедерацii i ii субСФктiв.
3. У конфедерацiях немаСФ союзного громадянства. Федерацiя - це СФдина держава, що складаСФться з декiлькох державних утворень, що обСФдналися для вирiшення центральною владою загальних для всiх членiв федерацii завдань. До складу сучасних федерацiй входить рiзне число субСФктiв: у США - 50, Австралii - 6, Канадi - 10, Австрii - 9, ФРН - 16, Бельгii - 3, РЖндii - 25, Югославii - 2 i так далi У бiльшiй частинi держав федеративний устрiй не служить формою рiшення нацiонального питання. У РЖндii, Бельгii, Канадi i Нiгерii територiально-полiтична органiзацiя держави в тiй чи iншiй мiрi вiдображаСФ багатонацiональний склад населення.
СубСФкти федерацiй мають власнi територiю, конституцiю i органи влади, якi в межах наданих iм прав володiють високим ступенем незалежностi.
Федеральнi конституцii включають в предмети ведення федерацii найважливiшi питання державного життя: оборону краiни, зовнiшню полiтику, фiнанси, оподаткування, органiзацiю найвищих органiв влади, вирiшення конфлiктiв мiж субСФктами федерацii, регулювання торгiвлi, розвиток транспорту i комунiкацiй. У ведення субСФктiв федерацii входить ширший круг питань, але це в основному питання, що не вимагають одноманiтного регулювання. У iх числi - органiзацiя мiiевих органiв влади, громадський порядок i охорона навколишнього середовища, суспiльно необхiднi роботи i служби.
Конституцii федеративних держав по-рiзному, з урахуванням рiвня розвитку економiки, iсторичних традицiй, спiввiдношення полiтичних сил визначають обСФм предметiв ведення федерацii i ii субСФктiв. Рiзним чином вони вирiшують i питання про приналежнiсть землi, надр i вод. Наприклад, в Швейцарii i Мексицi вони пiдпадають пiд юрисдикцiю федерацii. У Австралii i Канадi земля i надра належать субСФктам федерацii. Пiд юрисдикцiСФю субСФктiв федерацii знаходиться земля i в Сполучених Штатах Америки, але тут необхiдно враховувати ту обставину, що бiльше 30% всiСФi територii США належить федерацii на правах власностi. У багатьох сферах федерацiя i ii субСФкти тiсно взаСФмодiють. Про це свiдчить, зокрема, рiшення питання охорони навколишнього середовища, що стало у вiдсутнiсть яких-небудь конкретних конституцiйних вказiвок обСФктом скоординованоi полiтики федерацii i ii субСФктiв в багатьох державах свiту. В цiлому взаСФмини мiж федерацiями i iх субСФктами розвиваються суперечливо. У багатьох областях вiдбуваСФться посилення центральноi влади, у рядi iнших - ii ослаблення. Цi процеси утрудняють обСФктивну оцiнку федеральних вiдносин - завдання, вирiшення якого необхiдно шукати в зрiзi федеративних вiдносин в областi економiки, полiтики, нацiональних вiдносин i права.
Розвиток сучасного федералiзму свiдчить про те, що переважаючою СФ тенденцiя до iнтеграцii (при збереженнi певних гарантiй маСФ рацiю i iнтересiв субСФктiв федерацii). В той же час спостерiгаються i вельми серйознi сплески сепаратизму. Причому вони мають мiiе i у високо розвинутихкраiнах (Австралii, Канадi), i в краiнах з середнiм рiвнем розвитку (РЖндii), i в економiчно слаборозвиненихдержавах (Нiгерii).
3.3 Квазiконфедерацiя
Квазiконфедерацiя - тiснiший союз, нiж конфедерацiми, i менш тiсний, чим федерацiями, при цьому це союз мiж нерiвними, i часто - вiддаленими один вiд одного частинами.
Квазiконфедеративнi вiдносини зазвичай iснують:
- мiж колишньою метрополiСФю i ii колишнiми колонiями, якi вже не колонii, але i не держави, i бажають зберегти економiчний i полiтико-правовий звязок з метрополiСФю, але в той же час володiти суверенiтетом;
- через давнi iсторичнi традицii.
- Як приклади квазiконфедеративних вiдносин можн?/p>