Форма організації самостійної роботи учнів 5 класу на уроці німецької мови
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
°ти взаємозвязок класної і домашньої самостійної роботи.
Зазвичай, кажучи про учбову діяльність, дослідники мають на увазі роботу учня в класі. Але організація учбової діяльності школяра включає разом з класною його домашню, позакласну і самостійну роботу по предмету. Найменш вивченою і, в той же час, такою, що представляє найбільший інтерес в плані психологічного аналізу учбової діяльності є самостійна робота школяра. Саме у ній понад усе може виявлятися його мотивація, цілеспрямованість, а також самоорганізованість, самостійність, самоконтроль і інші особисті якості. Саме самостійна робота школяра може служити основою перебудови його позиції в учбовому процесі.
Самостійна робота, як відомо, є однією з важливих і широко обговорюваних проблем у викладанні.
Поняття самостійної роботи учня в сучасній дидактиці обовязково співвідноситься з організуючою роллю вчителя. Під самостійною роботою розуміють різноманітні види індивідуальної і колективної діяльності учнів, здійснюваною ними на класних і позакласних заняттях або удома по завданнях без безпосередньої участі вчителя. Загальнопедагогічне визначення позакласної і позашкільної роботи, згідно якому вона є різними видами діяльності учнів виховного і освітнього характеру, організовувані і такі, що проводяться школою в позаурочний час, покладене в основу розгляду самостійної діяльності учнів. Розвиваючи цю тему в загальному контексті організації факультативного курсу іноземної мови в школі, С.Ф.Шатілов говорить про декілька форм самостійної роботи, таких, як позаурочна, позакласна, позашкільна, як би обєднуючи їх загальним поняттям Позаучбова робота [49, 52]. Автор сформулював три основні відмінності позаурочної роботи: добровільність участі школярів в ній, позаурочність проведення, велика самостійність; і вимоги до неї. До них відносяться: звязок урочної і позаурочної роботи, обовязковість у виконанні добровільно узятої на себе позакласної роботи, цілеспрямованість і регулярність позакласних занять, масовий обхват учнів.
При достатньо багатобічному освітленні загальнопедагогічних і методичних питань цієї проблеми її психологічна сторона залишається найменш представленою, тим більше з позиції теорії учбової діяльності.
І.А.Зімняя вважає, що самостійна робота школяра є результат правильно організованої його учбовій діяльності на уроці, що мотивує самостійне її розширення, поглиблення і продовження у вільний час [16, 77]. Відповідно організовувана і керована вчителем учбова робота школяра повинна виступати як певна привласнена ним програма його самостійної діяльності по оволодінню іноземною мовою. Це означає для вчителя чітке усвідомлення не тільки свого плану учбових дій, але і усвідомлене його формування у школярів як деякої схеми освоєння мови в ході рішення ними нових учбових завдань. У даному трактуванні самостійна робота школяра представляє ширше поняття, ніж домашня робота, яка є виконання завдань, даних вчителем в класі додому для підготовки до наступного уроку. Самостійна робота може включати позаурочну, таку, що задається вчителем в тій або іншій формі роботу школяра. Але в цілому це паралельно існуюча зайнятість школяра по вибраній їм з готових або ним самим виробленій програмі засвоєння учбового матеріалу.
Самостійна робота повинна розглядатися як специфічна форма учбової діяльності школяра. Це вища форма його учбової діяльності. Вона, по суті, є форма самоосвіти, повязана з учбовою діяльністю школяра в класі.
Для самого школяра самостійна робота повинна бути усвідомлена як вільна по вибору, внутрішньо мотивована діяльність. Вона припускає виконання школярем цілого ряду вхідних в неї дій: усвідомлення мети своєї діяльності, ухвалення учбового завдання, додання їй особового сенсу, підпорядкування виконанню цього завдання інших інтересів і форм зайнятості школяра, самоорганізацію в розподілі учбових дій в часі, самоконтроль в процесі виконання і деякі інші дії.
І.А.Зімняя розглядає специфіку самостійної роботи в точному, діяльнісному сенсі цього слова в зіставленні з позакласною роботою і співвідносить її визначення з основними вимогами до організації позакласної роботи, сформульованими в методиці навчання іноземній мові [18, 50]. Перша вимога зводиться до того, що позакласна робота може тільки поглиблювати, розширювати і удосконалювати знання, уміння і навички учнів, отримані ними на уроці, але не має основною метою повідомлення нових знань, умінь і навичок володіння мовою. Другою вимогою є захопливість самих форм, процесу і матеріалу роботи. Третю вимогу фіксує необхідність міжнаочних, міждисциплінарних звязків. Важливою вимогою є добровільність і активність школярів в цій роботі.
Якщо сформулювати розуміння самостійної роботи як вищого специфічного виду учбової діяльності школяра, то можна виявити її істотні особливості в зіставленні з кожною з цих вимог. Так, достовірно самостійна робота як самостійна учбова діяльність може виникнути на основі інформаційного вакууму. Він виникає тоді, коли у школяра формується потреба дізнатися, освоїти щось нове, невідоме, потрібне, важливе для себе, а засобів задоволення такої потреби в учбовому процесі немає. Правда, поки доводиться констатувати недостатню поширеність ситуації виникнення у школярів такої потреби. Це, у свою чергу, припускає необхідність направленої роботи вчителя на створення передумов виникнення у них такої потреби. Іншими словами, особливість самос