Фiнансово-правовi основи страхування
Информация - Страхование
Другие материалы по предмету Страхование
мпанiями та пенсiйними фондами, а гарантована (основна) пенсiя виплачуСФться державою i залежить вiд здатностi держави акумулювати необхiднi для цiСФi мети грошовi засоби.
РЖз усього розмаiття страхового забезпечення пенсiйними фондами видiляють три головнi напрямки:
- iндивiдуальне срахування пенсiй, коли клiСФнт страхуСФ пенсiю певного розмiру;
- iндивiдуальне страхування пенсii в страховiй компанii чи пенсiйному фондi, яке грунтуСФться на нагромадженнi iндивiдуальних засобiв у страховiй органiзацii i отриманнi пенсii, адекватноi нагромадженiй сумi;
- групове страхування, коли пенсii учасникiв адекватнi загальнiй сумi.
Найпоширенiшим СФ другий варiант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варiант грунтуСФться, мають бути покладенi в основу реформування пенсiйноi системи Украiни в цiлому. ПередбачаСФться, що пенсiйне страхування в Украiнi маСФ базуватися на системi персональних пенсiйних рахункiв громадян. Вона акумулюватиме грошовi засоби й iнвестуватиме iх у спецiальнi державнi облiгацii, якi будуть iндексуватися вiдповiдно до рiвня iнфляцii.
Термiн страхування визначаСФться як рiзниця мiж пенсiйним вiком та вiком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальникiв, котрi досягли 60 рокiв (жiнки) i 65 рокiв (чоловiки), встановлюСФться строк страхування 5 рокiв. Пiсля закiнчення строку страхового договору пенсiя виплачуСФться довiчно, якщо договiр повнiстю оплачено страховими внесками.
Медичне страхування.
За своiм призначенням медичне страхування СФ формою соцiального захисту iнтересiв громадян у разi втрати ними здоровя з будь-якоi причини. Воно повязане з компенсацiСФю витрат громадянам, зумовлених оплатою медичноi допомоги та iнших витрат, повязаних iз пiдтримкою здоровя:
- вiдвiдуванням лiкарiв та амбулаторним лiкуванням;
- придбанням медикаментiв;
- лiкуванням у стацiонарi;
- отриманням стоматологiчноi допомоги, зубним протезуванням;
- проведенням профiлактичних та оздоровчих заходiв.
СубСФктами добровiльного медичного страхування СФ:
- страхувальники окремi дiСФздатнi громадяни, пiдприСФмства, що представляють iнтереси громадян, а також благодiйнi органiзацii i фонди;
- страховики страховi компанii, що мають лiцензii на здiйснення цього виду страхування;
- медичнi установи, що надають допомогу по медичному страхуванню i також мають лiцензiю на здiйснення лiкувально-профiлактичноi дiяльностi.
Страховi фонди добровiльного медичного страхування утворюються за рахунок добровiльних страхових внескiв пiдприСФмств i органiзацiй, груп населення, окремих громадян.
При iндивiдуальному страхуваннi страхувальниками, як правило, виступають окремi громадяни, якi уклали договiр iз страховиком про страхування себе або третьоi особи (дiтей, батькiв, родичiв) за рахунок власних грошових засобiв. При колективному страхуваннi страхувальником, як правило, СФ пiдприСФмство, органiзацiя, установа, яка укладаСФ договiр iз страховиком про страхування своiх працiвникiв або iнших фiзичних осiб (членiв сiмей працiвникiв) за рахунок iхнiх грошових засобiв.
Страховi органiзацii укладають угоди з профiлактично-лiкувальними заходами (незалежно вiд форм власностi) про надання ними медичноi допомоги застрахованим за певну плату, яку зобовязуСФться гарантувати страховик. Тарифи на медичнi та iншi послуги з добровiльного медичного страхування встановлюються за згодою страховика i медичноi установи, що обслуговуСФ застрахованих. Розмiри страхових внескiв встановлюються на договiрнiй основi страховика i страхувальника з урахуванням оцiнки вiрогiдностi захворювання страхувальника у звязку з вiком, професiСФю, станом здоровя тощо.
Майнове страхування
Найдавнiшою i традицiйно розвиненоюгалуззю страхування СФ майнове страхування. Його економiчне призначення полягаСФ в компенсацii шкоди, заподiяноi страхувальнику внаслiдок страхового випадку iз застрахованим майном. Йдеться як про матерiальнi, так i про фiнансовi збитки.
Обсяг вiдповiдальностi страховика включаСФ виплату страхового вiдшкодування страхувальниковi в разi пошкодження або знищення матерiальних цiнностей, а також у разi втрати страхувальником грошових коштiв або неотримання ним запланованого доходу (прибутку) внаслiдок страхових випадкiв, обумовлених договором страхування.
Особливiстю цiСФi галузi СФ те, що в основу визначення страховоi суми за договорами майнового страхування покладено дiйсну вартiсть страхових обСФктiв. У разi страхування майна не на повну вартiсть збитки при настаннi страховоi подii, як правило, також не вiдшкодовуються в повному обсязi.
Розмiр вiдшкодування залежить вiд системи страхового забезпечення, передбаченоi конкретним договором страхування. У майновому страхуваннi використовують три системи страхового забезпечення: пропорцiйну, систему першого ризику i граничного вiдшкодування.
Пропорцiйна система передбачаСФ виплату вiдшкодування в тiй самiй пропорцii щодо реального збитку, в якiй страхова сума за договором перебуваСФ вiдносно дiйсноi вартостi застрахованого майна.
Система першого ризику передбачаСФ повне вiдшкодування збиткiв, завданих застрахованому майну, але в межах страховоi суми за договором.
Система граничного вiдшкодування використовуСФться у тих видах майнового страхування, де страховик маСФ компенсувати збитки страхувальника, якi обчислено як рiзницю мiж заздалегiдь обумовленою гран?/p>