Фiнансово-правовi основи страхування
Информация - Страхование
Другие материалы по предмету Страхование
В±ам тiлесних пошкоджень та шкоди здоровю. Такi випадки трапляються в роботi лiкарiв, водiiв транспортних засобiв тощо.
- ризики, повязанi з можливiстю заподiяння матерiальних збиткiв, куди включають термiн втрати права на предявлення претензiй. Вони повязанi з дiяльнiстю архiтекторiв, будiвельникiв, консультантiв тощо.
Розмiр страхового вiдшкодування визначаСФться договором страхування при добровiльному страхуваннi. При обовязковому мiнiмальна сума визначаСФться чинним законодавством або згодою сторiн.
Суть страхування кредитних ризикiв полягаСФ у зменшеннi або усуненнi кредитного ризику. Вiн поширюСФться тiльки на споживчий кредит, тобто на придбання товарiв довгострокового користування.
Надаючи споживчий кредит, продавець практично позбавлений можливостi контролювати платоспроможнiсть покупця. За великоi кiлькостi продажiв товарiв у кредит деякi з них не будуть оплаченi. Це типово страховий ризик, оскiльки тут дiСФ випадковiсть. У разi настання страхового випадку обовязок повернення кредиту лягаСФ на страховика.
Страхування кредитiв, виданих пiд заставу, може здiйснюватись тодi, коли позичальник забезпечуСФ повернення кредиту переданим у заставу належним йому нерухомим чи рухомим майном. Очевидно, що майно, передане у заставу, пiддаСФться небезпецi знищення або пошкодження, що загрожуСФ платоспроможностi позичальника i може призвести до втрати ним можливостi повернення боргу. Закон Украiни тАЬПро заставутАЭ визначаСФ механiзм страхування заставлених предметiв. Вiн, зокрема, покладаСФ на заставодавця обовязок страхування нерухомих обСФктiв та предметiв iпотеки, прерданих иим у заставу. Таке страхування маСФ здiйснюватися за рахунок коштiв заставодавця (страхувальника) у повнiй вартостi заставленого майна, але на користь засаводержателя.
Що стосуСФться страхування депозитiв, то керуючись статтею 24 Закону Украiни тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ, Нацiональний банк Украiни розробив та з 1.07.96 р ввiв у дiю Тимчасовий порядок формування комерцiйними банками фонду страхування вкладiв фiзичних осiб. Фонд створюСФться за рахунок придбання банками державних цiнних паперiв (на суму, достатню для покриття зобовязань перед фiзичними особами) та передачi iх на зберiгання Нацiональному банку Украiни. У разi лiквiдацii комерцiйного банку Нацiональний банк Украiни розблоковуСФ державнi цiннi папери i використовуСФ iх на вiдшкодування вкладникам депозитiв.
4. Перестрахування
В Украiнi ще немаСФ закону про перестрахування. Регламентацiя дiяльностi з перестрахування здiйснюСФться на основi Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 24 жовтня 1996 р. тАЬПро затвердження Положення про порядок здiйснення операцiй з перестрахуваннятАЭ. Це положення регламентуСФ порядок укладання договорiв перестрахування вiтчизняних страховикiв за межами Украiни з перестраховиками-нерезидентами, але не врегульовуСФ проблем взаСФмин страхових компанiй всерединi краiни.
Перестрахування це страхування особливого виду. У практицi вiтчизняних страховикiв використовуСФться таке визначення: перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всiх або частини своiх обовязкiв перед страхувальником iншого страховика (перестраховика). Тобто в договорi перестрахування беруть участь: страхове товариство, що передаСФ ризик; страхове товариство, що приймаСФ ризик на свою вiдповiдальнiсть. Процес, повязаний з передаванням ризику, називають цедуванням ризику, або цесiСФю. Страховика (перестрахувальника), що вiддаСФ ризик, називають цедентом. Страховика (перестраховика), котрий ризик приймаСФ цесiонарiСФм.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав iз перестраховиком договiр про перестрахування, лишаСФться вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно з договором страхування.
При настаннi страхового випадку перестраховик несе вiдповiдальнiсть згiдно з узятими на себе зобовязаннями з перестрахування. Вiдносини страховикiв з перестрахування регулюються договорами, що укладаються мiж ними.
Ризик, прийнятий перестраховиком вiд перестрахувальника, може бути знову переданий у певнiй частинi iншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесiСФю.
У результатi перестрахування (цесii) та ретроцесii вiдбуваСФться подiл ризикiв, вiдповiдальнiсть розподiляСФться мiж багатьма страховиками як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринку.
Оскiльки у природi страхування i перестрахування СФ багато спiльного, то при проведеннi перестрахувальних операцiй спираються на тi самi принципи, що й при страхуваннi, зокрема: принцип страхового iнтересу, принцип вiдшкодування збиткiв, принцип найвищоi сумлiнностi.
У разi купiвлi в перестраховика захисту (гарантii вiд збиткiв) страховик передаСФ йому частину ризику, а також i частину премii. Але за органiзацiю прийому ризику на страхування страховик маСФ право на отримання комiсiйноi винагороди, або комiсii. Комiсiйна винагорода це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладення договорiв страхування. Страховик (цедент) маСФ також право на тантьСФму комiсiю з прибутку, що його страховик може отримати за результатами проходження договору страхування.
За методом передавання ризикiв у перестрахування i за оформленням правових взаСФмовiдносин сторiн перестрахувальнi операцii подiляються на такi: