Фінансовий аналіз ВАТ "Укрімпекс"

Курсовой проект - Экономика

Другие курсовые по предмету Экономика

ходи майбутніх періодів) (2.9.1)

 

На початок звітного періоду:

 

Кплп = (15236,4 + 1,3) / 12477 = 1,2

На кінець звітного періоду:

 

Кплк = (13380,2 + 0,8) / 11132,3 = 1,2

 

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами визначається за формулою:

 

Кзабезп = Власні оборотні кошти / оборотні активи (2.9.2)

 

На початок звітного періоду:

 

Кзабезп = (2100,9 411,8) / 15237,7 = 0,1

 

На кінець звітного періоду:

 

Кзабезп = (2631 382,3) / 13381 = 0,2

 

Як бачимо з вище наведених розрахунків у нас не виконується перша умова, тобто коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення, менше ніж 2,0. отже можемо сказати, що у підприємства є деякі труднощі.

При незадовільній структурі балансу для перевірки реальної можливості у підприємства відновити свою платоспроможність розраховується терміном на 6 місяців коефіцієнт відновлення платоспроможності:

 

Квідн = (Кплк + 6/Т * (Кплк Кплп))/ 2, (2.9.3)

 

де Кплк, Кплп фактичне значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець і початок звітного періоду;

6 період відновлення платоспроможності (міс.);

Т звітний період (міс.);

2 нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності.

 

Квідн = (1,2 + 6/12 * (1,2-1,2))/2 = 0,6

 

Так як коефіцієнт відновлення менше 1, то це свідчить про те, що у підприємства в найближчі 6 місяців немає реальної можливості відновити платоспроможність.

Також використаємо Z-модель на основі пяти факторів Е. Альтмана для аналізу платоспроможності підприємства:

 

Z = 1,2*X1 + 1,4*X2 + 3.3*X3 + 0.6*X4 + 1,0*X5 (2.9.4)

Z індекс кредитоспроможності;

X1 = ряд. 260 ф.1 / ряд.280 ф.1;

X2 = ряд. 220 ф.2 / ряд.280 ф.1;

X3 = ряд. 050 ф.2 / ряд.280 ф.1;

X4 = ряд.380 ф.1/ ряд. 620 ф.1;

X5 = ряд.010 ф.1 / ряд.280 ф.1.

X1п = 15236,4 / 15649,5 = 0,97

X1к = 13380,2 / 13763,3 = 0,97

X2п = 2579,5/ 15649,5 = 0,18

X2к = 537,9 / 13763,3 = 0,03

X3п = 865,4 / 15649,5 = 0,05

X3к =594,6 / 13763,3 = 0,04

X4п = 2100,9 / 12477 = 0,16

X4к = 2631 / 11132,3 = 0,23

X5п = 3481,5 / 15649,5 = 0,28

X5к = 4528,8 / 13763,3 = 0,25

Підставимо одержані дані в формулу Z-моделі Альтмана і одержемо такі результати:

на початок періоду

 

Z = 1,2*0,97+1,4*0,18+3,3*0,05+0,6*0,16+1,0*0,28 = 1,957;

 

на кінець періоду

 

Z = 1,2*0,97+1,4*0,03+3,3*0,04+0,6*0,23+1,0*0,25 = 1,726.

 

На підставі усього, викладеного вище, можна зробити такі висновки:

  1. підприємство має незадовільну структуру балансу.
  2. у найближчі 6 місяців воно не має реальної можливості відновити платоспроможність.
  3. ймовірність банкрутства підприємства на початок звітного періоду була високою, а на кінець вона стала дуже високою.

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ

 

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозвязку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Як і у всіх інших, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми із збутом та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться :

1. Реалізація продукції з негайною оплатою або із знижкою.

2. Отримання дебіторської заборгованості.

3. Продаж резервних грошових активів.

4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).

5. Отримання банківських кредитів.

6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків до статутного фонду.

Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання.

Але щодо поточної ліквідності, то даний коефіцієнт знаходиться в межах норми 1,2. У підприємства є проблеми із грошовими коштами. Тому треба приділити увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі, підвищення якості продукції).

Так, щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткострокової заборгованості, треба збільшити готівки або короткострокових фінансових вкладень або зменшити суму короткострокової заборгованості, що є нереальним шляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів для здійснення поточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації удосконалення виробництва та розширення збутової мережі, щоб реалізувати товари хоча б із знижкою.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати із неї, а частину дебіторської спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківс