Фiнанси корпорацiй
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?ртфелем залежить також вiд його типу. Даремно чекати високоi дохiдностi, якщо до портфеля агресивного зростання (за типом) застосувати методи пасивного управлiння. Марними будуть витрати на активний пiдхiд, застосований до портфеля з регулярним помiрним доходом. Вибiр моделi управлiння залежить вiд здатностi портфельного менеджера вдало обирати вiдповiднi цiннi папери й успiшно прогнозувати динамiку ринкових цiн.
Якщо менеджер не надiлений iнтуiцiСФю й не маСФ достатнього досвiду щодо вибору фiнансових активiв або визначення часу здiйснення операцiй з ними, йому доцiльно сформувати широко диверсифiкований портфель i намагатися пiдтримувати ризик на прийнятному рiвнi. Якщо менеджер здатний передбачати цiнову динамiку ринку, вiн може довiльно змiнювати структуру портфеля вiдповiдно до ринкових змiн та обраноi стратегii управлiння.
З огляду на оцiнку iнвестором iнформацiйноi ефективностi ринку цiнних паперiв портфельна стратегiя може бути активною або пасивною. Конкретна портфельна тактика визначаСФться цiлями й типом портфеля; станом конюнктури ринку, його прозорiстю й лiквiднiстю, ринковими чинниками (динамiкою вiдсотковоi ставки та курсовоi вартостi цiнних паперiв тощо); наявнiстю законодавчих пiльг чи обмежень; загальноекономiчними чинниками (станом економiки, рiвнем iнфляцii тощо); необхiднiстю пiдтримки прийнятного рiвня лiквiдностi портфеля за мiнiмiзацii ризикiв, термiном iснування портфеля.
Питання стосовно кiлькiсного складу портфеля можна вирiшувати як з позицii теорii iнвестицiйного аналiзу, так i з точки зору сучасноi практики. Згiдно з практичними дослiдженнями, проста диверсифiкацiя, тобто випадковий (iнтуiтивний або навмання) розподiл коштiв портфеля за принципом "не клади всi яйця в один кошик" в багатьох випадках не гiрша, нiж аналiтично обТСрунтована диверсифiкацiя активiв за територiСФю, галузями, емiтентами тощо. Крiм того, на думку багатьох аналiтикiв, збiльшення рiзних активiв, тобто видiв цiнних паперiв, що перебувають у портфелi, до 89 не даСФ значного реального зменшення портфельного ризику. Вiдчутне на практицi скорочення ризику досяжне, якщо в портфелi сконцентровано вiд 10 до 15 рiзних видiв цiнних паперiв. Подальше урiзноманiтнення складу портфеля майже недоцiльне з огляду на виникнення ефекту надмiрноi диверсифiкацii. Надмiрноi диверсифiкацii потрiбно уникати, бо вона через високi питомi операцiйнi витрати може призвести до негативних результатiв.
Дохiднiсть портфеля цiнних паперiв визначають як середню величину дохiдностi цiнних паперiв, що складають портфель. Ri дохiднiсть i-го фiнансового активу. Величини wi показують частку вартостi портфеля, iнвестовану в i-й фiнансовий актив. Дохiднiсть диверсифiкованого портфеля цiнних паперiв розраховують за формулою:
,
де i вид цiнного папера;
Ri дохiднiсть i-го цiнного папера;
wi частка i-го цiнного папера у вартостi портфеля;
n кiлькiсть пакетiв рiзних цiнних паперiв, що входять до портфеля.
За цiСФю формулою визначають фактичну й очiкувану дохiднiсть портфеля цiнних паперiв.
Зазначимо, що wi величина, пропорцiйна вартостi портфеля, iнвестованоi в i-тi цiннi папери (тобто wi сума, iнвестована у i-тi цiннi папери, подiлена на загальну вартiсть портфеля). Сума всiх wi маСФ дорiвнювати одиницi.
Вiдшукати на практицi цiннi папери з вiдСФмною кореляцiСФю дуже важко (майже неможливо). Тому навiть тi портфелi, що поСФднують дуже велику кiлькiсть пакетiв цiнних паперiв, мiстять певну мiру ризику. Але в будь-якому разi цей ризик буде меншим, нiж за умови вкладення коштiв у цiннi папери одного емiтента.
Портфельнi iнвестори вимагають компенсацii (премii) за ризик. Однак виправданою може бути компенсацiя лише за ризик, якого неможливо уникнути диверсифiкацiСФю.
Оскiльки диверсифiкований ризик може бути iстотно знижений диверсифiкацiСФю, бiльшiсть iнвесторiв вiддають перевагу великим урiзноманiтненим портфелям цiнних паперiв або залученню до портфеля акцiй iнвестицiйних фондiв з широко диверсифiкованим власним портфелем. За цих умов переважаСФ системний ризик, причиною якого СФ загальнi зрушення на ринку цiнних паперiв. Системний ризик за своiм змiстом вiдображаСФ той факт, що переважна кiлькiсть цiнних паперiв зазнаСФ впливу певних системних економiчних явищ, якими СФ нестабiльна полiтична ситуацiя, спад виробництва, iнфляцiя, падiння цiн на енергоносii тощо.
Для помiркованого iнвестора лише ринковий ризик (-ризик) може становити небезпеку, бо диверсифiкованого ризику можна цiлком уникнути. Рiвень -коефiцiСФнта диверсифiкованого портфеля СФ середньою величиною -коефiцiСФнтiв усiх цiнних паперiв, якi до нього входять:
,
де бета-коефiцiСФнт диверсифiкованого портфеля цiнних паперiв;
wi частка i-го цiнного папера в загальнiй вартостi портфеля;
i бета-коефiцiСФнт i-го цiнного папера;
n кiлькiсть пакетiв рiзних цiнних паперiв у портфелi.
Дослiдженнями встановлено, що надмiрна диверсифiкацiя може спричинити негативний ефект через ускладнення здiйснення якiсного портфельного управлiння; залучення до портфеля недостатньо надiйних, дохiдних, лiквiдних цiнних паперiв; зростання витрат i втрат, повязаних iз додатковим пошуком прийнятних для диверсифiкацii цiнних паперiв (витрати на монiторинг, попереднiй аналiз, оцiнювання наслiдкiв тощо); зростання питомих операцiйних витрат пiд час придбання дрiбних партiй цiнних паперiв тощо. Витрати з управлiння надмiрно диверсифiков?/p>