Фiлософсько-алегоричний роман Вiльяма Голдiнга "Володар мух"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ РЖ. Внутрiшнiй свiт людини в творчостi Вiльяма Голдiнга
1.1 Самопiзнання людини в творах - притчах Вiльяма Голдiнга
1.2 Мiiе роману Володар мух в творчостi Вiльяма Голдiнга
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. Проблематика роману Вiльяма Голдiнга Володар мух
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. Фiлософсько-алегорична основа поетики роману Вiльяма Голдiнга Володар мух
3.1 Сюжет та образи головних героiв у романi Вiльяма Голдiнга Володар мух
3.2 Роль природи в романi Вiльяма Голдiнга Володар мух
3.3 Володар мух Вiльяма Голдiнга як роман пересторога
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ
ВСТУП
Англiйський письменник Вiльям Голдiнг вважаСФться одним з найбiльших мiфотворцiв ХХ столiття. Його роман Володар мух був вибраний в якостi теми курсовоi роботи саме через наявнiсть глибоких фiлософських та моральних стверджень, освiтлених споконвiчних питань боротьби добра та зла, людського буття, значення кожноi окремоi людини для суспiльства. Невимушений стиль оповiдi робить роман доступним для розумiння навiть маленькому читачу, а вiдкритий фiнал змушуСФ замислитися над майбутнiм не тiльки окремо взятих хлопцiв, але всього людства. Все це робить роман актуальним в будь-який час, для будь-якого суспiльства, для кожноi людини, незважаючи на ii вiк та соцiальний стан.
ОбСФктом даного дослiдження СФ роман Вiльяма Голдiнга Володар мух. Предметом дослiдження СФ фiлософсько-алегоричнi поняття та подii роману. Метою дослiдження СФ розкриття та трактування фiлософсько-алегоричних образiв роману.
Структура роботи обумовлена ii метою, вона складаСФться зi вступу, трьох роздiлiв, загальних висновкiв та списку використаноi лiтератури. Перший роздiл подаСФ загальну характеристику поглядiв В.Голдiнга на самопiзнання людини, визначаСФ мiiе та значення роману в творчостi письменника. У другому роздiлi розглядаСФться проблематика роману Володар мух . Третiй роздiл мiстить вiдомостi про фiлософсько-алегоричну основу поетики роману. Список використаних джерел складаСФться з 13 позицiй.
РОЗДРЖЛ РЖ. Внутрiшнiй свiт людини в творчостi Вiльяма Голдiнга
1.1 Самопiзнання людини в творах-притчах Вiльяма Голдiнга
Вiльям Голдiнг (1911-1993) - один iз найяскравiших та самобутнiх англiйських прозаiкiв ХХ столiття, який ще за життя сприймався як класик. Вiн автор таких вiдомих романiв, як СпадкоСФмцi ("The Inheritors", 1955), Злодюжка Мартiн ("Pincher Martin", 1956), Вiльне падiння ("Free Fall", 1959), Шпиль ("The Spire", 1964), але свiтову вiдомiсть йому принiс роман Володар мух ("Lord of the Flies", 1954) [11, с.461].
Художнiй свiт В.Голдiнга складний та суперечливий. Складнiсть виражена в багатоаспектностi основноi проблеми, яку дослiджуСФ митець. Вся увага письменника зосереджуСФться на людинi та ii звязку с навколишнiм свiтом, що простежуСФться в романах СпадкоСФмцi та Шпиль. Його художнiй свiт вiдрiзняСФться наявнiстю постiйних архетипiв, тенденцiй до конструювання жорсткоi моделi свiту, що базуСФться на антитезi. Всi елементи цiСФi моделi стають змiстовними, але структуротворчу функцiю виконують насамперед категорii простору та часу, мiфу та символу.
У свiтi В.Голдiнга йде постiйна боротьба людини з навколишнiми ворожими силами навколо та всерединi себе. Герою нема на що сподiватися крiм себе самого, вiн робить свiй вибiр самотужки. Протирiччя закладено в двоiстiй природi людини, якi автор викриваСФ в романах Володар мух та Злодюжка Мартiн. Письменник вважаСФ, що основною силою, яка заважаСФ моральному прогресу СФ незнання людиною себе, а з цього i робиться висновок, що iсторiя це проблема, для вирiшення якоi необхiдна мобiлiзацiя внутрiшнiх сил людини, тобто самопiзнання. Трагiзм процесу самопiзнання, вираженого в шляху героя вiд незнання, страждань та вiдчуття провини до пiзнання iстини, проходить через повне вiдокремлення вiд рiдноi стихii, створюючи нерозвязний конфлiкт. Людина це сукупнiсть протирiч та можливостей, що стоiть перед необхiднiстю вибору.
В своiй промовi на зустрiчi СФвропейськоi спiлки письменникiв в 1963 роцi В.Голдiнг охарактеризував основну мету своСФi творчостi: На протязi всього життя я не раз був вражений та приголомшений, дiзнаючись, що ми, люди, можемо зробити один з однимтАж Ось чому я пишу зi всiСФю пристраснiстю, на яку тiльки здатен, i кажу людям: Дивiться, дивiться, дивiться: ось яка вона, як я ii бачу, природа найнебезпечнiшоi з усiх тварин людини [11, с.407. Переклад наш]. На таку позицiю письменника наштовхнули жахiття воСФнних рокiв.
Своi романи В.Голдiнг називав притчами. У сучасному лiтературознавствi пiд притчею розумiють в першу чергу засiб вираження морально-фiлософських роздумiв письменника, якi часто бувають протилежними до загальноприйнятих суспiльних уявлень. Для притчi головне не змалювання, а вираження iдейного змiсту [12, с.437]. У лекцii Притча, прочитанiй у 1926 роцi у Калiфорнiйському унiверситетi, В.Голдiнг подав своСФ бачення основних завдань письменника: Письменник не може вигадати iсторii, в якiй би не було повчання людям. Ускладнюючи на свiй лад своi знаки, вiн досягаСФ не глибини на багатьох рiвнях, а того, що й очiкуСФться вiд знакiв - послiдовноi значущостi. Отже, за природою свого ремесла автор притчi дидактичний i прагне дати моральний урок. Люди не дуже люблять моральнi уроки. Пiгулка маСФ бути пiдсолодженою, маСФ бути дотепною чи розважальн