Фiлософсько-алегоричний роман Вiльяма Голдiнга "Володар мух"
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
мостiйнiсть мислення та незалежнiсть, а полювання на нього це спроба знищити цi якостi у кожного на островi. Жорстокiсть дiтей до Саймона та Хрюшi даСФ йому, а разом з ним i читачу, змогу замислитись над сенсом людського буття, зрозумiти цiннiсть кожноi людини.
Товстун Хрюша втiлення прагматичного самовпевненого рацiоналiзму. Про слiпий рацiоналiзм все сказано вже тим, що В.Голдiнг надiляСФ Хрюшу сильною короткозорiстю, що робить його практично безпомiчним. Не залишай мене, Ральф! Тiльки не кидай мене! - жалiбно стогне хлопець на вершинi скелi [1, с.167]. Його астма ще один атрибут, безкорисний у реальному життi, проте той, що асоцiюСФться у дiтей зi свiтом дорослих. Хвороби роблять Хрюшу неприСФмним, i в той самий час являють собою пiдтвердження його розумовоi переваги. Вiн СФдиний не мириться з вiдсутнiстю дорослих на островi i намагаСФться якось iх замiнити, але самi спроби Хрюшi створити на островi цивiлiзований свiт безглуздi та швидко починають набридати хлопцям. Вiн обСФкт постiйних знущань, який в деякому сенсi обСФднуСФ всiх. Закономiрною СФ ненависть до нього Джека. В iх боротьбi стикаСФться рацiональнiсть та цивiлiзацiя зi свiтом бунтарства та первiсних iнстинктiв. Обряди первiсного суспiльства не причаровують Хрюшу, вiн впевнено вiрить в цивiлiзацiю, вiдстоюСФ загальноприйнятi норми та iдеали, чим i заслуговуСФ повагу Ральфа. Саме тому смерть Хрюшi сприймаСФться як несправедливе та жорстоке вiдношення суспiльства до доброти в людинi. Мисливцi вбивають свиней заради iжi, а Хрюшу для утвердження власного я. Атавiзм витiсняСФ здоровий глузд та непотрiбний гуманiзм.
Одним з найцiкавiших персонажiв роману слiд вважати Саймона антипода Роджера як зовнi, так i в духовному сенсi. Вiн завжди одинокий, вчиняСФ тiльки згiдно з власними моральними принципами, iншi хлопцi вважають його несповна розуму. Саймон позбавлений рацiоналiзму цивiлiзованоi людини, вiн фiлософ. Хлопець осягаСФ iстину без будь-якоi опори на соцiальний досвiд, через iнтуiцiю та прозрiння, а може через приступи епiлепсii. Однак осягнутi iстини залишаються таСФмницею для iнших. Саймон все бiльше усамiтнюСФться, напруга вiдповiдальностi за його мiсiю зростаСФ, вiн гине. РЖнiцiатором ритуального вбивства стаСФ саме Роджер уособлення темних сил, що повиннi вбити Саймона. Пiсля розмови з Володарем мух Саймон виходить збагаченим знанням iстини. Вiн самотужки звiльняСФ парашутиста вiд мотузок, тобто звiльняСФ острiв вiд звiра. В той момент, коли вiн готовий вiдкрити дiтям правду про страшного звiра, проти нього повстаСФ все: природа (починаСФться гроза), люди (дiти приймають його за звiра). Людям не дано дiзнатися, що шлях до спасiння лежить через вiдкриття iстини у власнiй душi.
Швидкi промисловi змiни та перевороти дали змогу людинi повiрити, що вона за допомогою технiки здатна на все. Слiд згадати тiльки як хлопцi мрiяли про тi чи iншi дива технiки: Ось якби корабель побудувати, чи лiтак, чи телевiзор [1, с.82]. Але в столiття наукового прогресу людство забуло про душу. Дiти його стали дикунами, що вбивали та не вiдчували своСФi вини. РЗм судилося пройти шлях вiд прогресу до регресу, вiд цивiлiзацii до примiтивного суспiльства з його дивними ритуалами, жертвоприношеннями та табу. Символiчним СФ епiзод з дикунським танцем. Звiра бий! Рiж його! Випусти кров! - кричали дiти та вбивали Саймона [1, с.106]. Саме в ту нiч уявний звiр покинув острiв. Вiн бiльше не потрiбен, дiти самi стали звiрами. Тi, хто наче ще залишилися людьми не зробили нiчого, щоб допомогти другу. В.Голдiнг стверджуСФ, що бездiяльнiсть це теж злочин, що нiчого не зробити значить також пiддатися звiру та втратити людську подобу.
3.2 Роль природи у романi Вiльяма Голдiнга Володар мух
Величезну роль у творi вiдiграСФ зображення природи. Вона змiнюСФться в залежностi вiд ситуацii та поведiнки дiтей. РДднiсть та правильнiсть вчинкiв супроводжуСФться теплом сонця: Ральф раптом зрозумiв, яке стомлююче життя, коли потрiбно заново прокладати кожну тропу i весь час слiдкувати за своiми крокуючими ногамитАж Вiн повернувся та пiшов назад, до майданчика, i сонце тепер било йому в обличчя [1, с.36]. Вбивство Саймона проходить у темрявi та супроводжуСФться громом та блискавкою все це символiзуСФ торжество зла, страх. В той самий час збагачений iстиною Саймон поглинаСФться океаном, як символом очищення вiд зла та грiху. Засрiблився овал лиця, i мармуром статуi заблищало плече вбитого, уособлюючи iстиннiсть думок та вчинкiв, святiсть, а дивнi iстоти з палаючими очима та димними шлейфами, - що метушилися бiля голови - це нiщо iнше як демони, зло в людських душах.
Вогонь, покликаний захищати та дарувати надiю, стаСФ причиною загибелi малюка на початку твору i порятунком, не тiльки фiзичним, але також духовним, наприкiнцi. Як не парадоксально, екологiчна катастрофа чи, в узагальненому виглядi, руйнiвна вiйна породжуСФ новий виток прогресу.
Природа сама по собi прекрасна та непорушна, такою вона залишиться пiсля зникнення кожного з нас. Наше iснування чи небуття iй байдуже, своi проблеми вона, вiчнiсть, вирiшуСФ без людей. У такому трактуваннi В.Голдiнг не використовуСФ старi англiйськi мiфи, вiн складаСФ власний мiф, що належить ХХ столiттю i являСФ собою основну частину менталiтету нашого сучасника.
3.3 Володар мух Вiльяма Голдiнга як роман - пересторога
Роман Вiльяма Голдiнга Володар мух можна назвати пересторогою як сучасному людс