Фiлософськi погляди Григорiя Сковороди та iдея чистоi ("сродноi") працi
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Фiлософськi погляди Григорiя Сковороди та iдея чистоi (сродноi) працi
учня 9Б класу
Костянтина ТатiСФнка
Киiв 2009
Змiст
Вступ
- Бiографiя видатного украiнського фiлософа i поета
- Цiкавi факти з життя Григорiя Сковороди
- Фiлософськi погляди видатного гуманiста епохи
- РЖдея чистоi або сродноi працi в системi фiлософських поглядiв Григорiя Сковороди
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Григорiй Савич Сковорода (17221794) - украiнський фiлософ-гуманiст, визначний письменник XVIII столiття.
За життя Сковороди був дуже вiдомою в Украiнi людиною, його погляди обговорювалися у вчених колах, про нього писали в листах представники тогочасноi елiти. В той же час його вiршi-псалми спiвали на ярмарках лiрники. Жодного твору Григорiя Савича не було надруковано за життя, але майже в кожному iнтелiгентному домi були рукописнi копii. Сковорода був одним з останнiх представникiв згасаючоi епохи бароко з ii академiями, мандрiвними поетами, рукописними книгами, латиною i церковно-словянською мовою.
Самобутнiсть таланту та неординарнiсть поглядiв мислителя захоплювали практично всiх, хто знайомився з його творчiстю. Багато в його свiтоглядi СФ дивовижно близького менi, - говорив видатний росiйський письменник Лев Толстой. - Я недавно ще раз його перечитав. Менi хочеться написати про нього. РЖ я це зроблю. Його бiографiя, мабуть, ще краща за його твори, але якi гарнi й твори.
Мене зацiкавила ця тема, тому що менi подобаСФться особистiсть i творчiсть Григорiя Сковороди, а його iдея сродноi працi близька менi по духу та актуальна для сучасного суспiльства.
1. Бiографiя видатного украiнського фiлософа i поета
Справдi, бiографiя письменника досить незвичайна. Народившись у бiднiй козацькiй родинi на Полтавщинi, вiн згодом став одним з найосвiченiших людей свого часу i взiрцем для прийдешнiх поколiнь. Як обдарований студент КиСФво-Могилянськоi академii з чудовим голосом i музичними здiбностями, Сковорода потрапляСФ до Петербурга. В груднi 1741 р. разом з iншими обдарованими студентами його взяли до придворноi хоровоi капели царицi РДлизавети, де вiн майже три роки був спiваком. У 1745 р. вiдбулася поiздка за кордон, де протягом пяти рокiв Сковорода вiдвiдуСФ лекцii знаменитих учених Нiмеччини, Словаччини, Польщi, РЖталii, Австрii, знайомиться з поглядами рiзних фiлософiв, удосконалюСФ знання мов. Жодних проблем зi спiлкуванням у Сковороди не було, вiн вiльно володiв багатьма мовами: нiмецькою, латинською (на той час мова науки та мiжнацiонального спiлкування РДвропи), розумiв грецьку та давньоСФврейську.
Висока освiченiсть i всебiчна обдарованiсть письменника, мудрiсть та iнтелект робили його постать значною i помiтною серед сучасникiв. Але рiзка протилежнiсть прогресивних поглядiв фiлософа офiцiйнiй точцi зору зумовила нетривалiсть його перебування в рiзнi часи на рiзних посадах.
У 1750 р. Григорiй Сковорода працюСФ викладачем пiiтики в Переяславському коледжi. РЖдейнi розходження з СФпископом призвели до конфлiкту з ним i втрати посади.
З 1757 р. вiн працюСФ домашнiм учителем у помiщика Степана Томари в с. Ковраi на Харкiвщинi.
З 1759 р. деякий час викладаСФ у Харкiвському колегiумi. ВiдмовляСФться Сковорода i вiд чернецтва та високого сану в КиСФво-Печерському монастирi. На пропозицii щодо прийняття духовного сану вiдповiдав: Я стовпотворiння собою умножати не хочу, досить i вас, стовпiв неотесаних, у храмi божому, iжте жирно, пийте солодко, одягайтесь мяко та чернецтвуйте.
Обравши собi життя серед народу, мандруючи мiстами i селами, Сковорода спостерiгаСФ навколишнiй свiт, життя людей та природи, що була для нього великою i мудрою книгою, вивчаючи яку, можна зрозумiти смисл буття. Понад чверть столiття, переповнюючись живим вiдчуттям iстини, мандруСФ вiн мiстами i селами Лiвобережноi Украiни, часто перебираючись i в сусiднi губернii, даруючи народовi знання й досвiд духовного самопiзнання. З 1753 по 1785 рiк Григорiй Сковорода пише переважну бiльшiсть своiх поетичних творiв, що склали збiрку Сад Божественних пiсень.
Простий i образний стрiй думок, доступнiсть вчення, власний життСФвий подвиг привертали до його особистостi увагу всiСФi спiльноти. Особливiсть же його подвижництва полягаСФ в тому, що вiн прагнув збудити мислячу силу в свого народу, пiдняти в людинi все краще, закладене у неi природою й Богом, i розвивати, долучаючи до цiнностей вищих i вiчних. Досягнення ж iх означаСФ спасiння й даруСФ щастя. Так, у трудах праведних, i скiнчив свiй життСФвий шлях один з найгенiальнiших фiлософiв свiту Григорiй Савич Сковорода. Помер вiн 9 листопада 1794 року в селi Пан-РЖванiвцi (нинi Сковородинiвка) на Харкiвщинi. Перед смертю поет i фiлософ заповiдав поховати себе на пiдвищеннi бiля гаю, а на могилi зробити напис: Свiт ловив мене, та не спiймав. Таким чином Григорiй Сковорода ще раз заявив про свою вiдданiсть духовному спасенному життю перед земними суСФтнiстю i марнотою.
2. Цiкавi факти з життя Григорiя Сковороди
Збираючи матерiал для курсовоi роботи, я знайшов цiкавi вiдомостi про особисте життя письменника. ВиявляСФться, що Григорiй Сковорода в