Бiологiчнi основи iнтродукцii видiв рододендрон в Житомирському Полiссi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?iдчить, що чимало видiв, рiзновидностей, гiбридiв та сортiв рододендронiв можна успiшно культивувати в зонi Полiсся, Лiсостепу та Прикарпаття. За iх участю можна створити привабливi й затишнi куточки вiдпочинку не тiльки у великих садах, парках та дендрарiях, але й на територiях пiдприСФмств i органiзацiй, на присадибних дiлянках i дачах [2].
Впровадження перспективних видiв i сортiв рододендронiв у декоративне садiвництво в Украiнi розпочалося приблизно з початку 80 х рокiв ХХ столiття i з кожним роком його обсяги повiльно зростають. На сьогоднi СФ кiлька причин, якi помiтно заважають широкому впровадженню рододендронiв в озеленення. ОднiСФю з них СФ недостатня кiлькiсть садивного матерiалу, адже iснуючi в Украiнi розсадники цих рослин майже не вирощують. Друга, не менш важлива причина недостатня обiзнанiсть фахiвцiв з озеленення та садiвникiв аматорiв щодо технологii створення та вирощування стiйких високо декоративних насаджень рододендронiв.
Рiд Рододендрон (Rhododendron L.) це найбiльший рiд у родинi Вересових. Кiлькiсть видiв цього роду точно не встановлена, оскiльки з року в рiк дослiдники вiдкривають новi види та форми. Лiтературнi данi свiдчать, що в рiзнi часи ботанiки вiдкрили й описали понад 1200 дикорослих видiв та рiзновидiв рододендронiв.
Назва рододендрон складаСФться з двох грецьких слiв: rhodon троянда i dendron дерево. Отже, це дерево троянда. До роду належать вiчнозеленi, напiввiчнозеленi та листопаднi кущi або кущики, рiдше дерева.
Характерними особливостями рододендронiв СФ рiзноманiтнi за формою та висотою iх кущi, рiзнi за формою та розмiрами iх листки, рiзноманiтнi за величиною, формою та кольорами квiтки. Деякi види зовсiм низькорослi, наприклад рододендрон камчатський (R. camtchaticum Pall.), рододендрон кельтський (R. Keleticum ), якi вiдростають лише на кiлька сантиметрiв, iншi рододендрони рiвновисокий (R. Fastigiatum), та щiльний (R. Impediatum) сягають висоти декiлькох десяткiв сантиметрiв, але бiльшiсть видiв бувають висотою до 1 4м. Окремi ж види, наприклад рододендрон гiгантський (R. giganteum), ростуть висотою до 30м.
Щодо форми та розмiрiв листкiв деякi види, наприклад рододендрон кельтський, мають листки довжиною до 1,5см, у бiльшостi видiв вони бувають 10 15см, але СФ й такi, у яких листки сягають 30 i навiть 80 100см, наприклад, у рододендрона велико виiмчастого (R. Sinogrande).
Квiтки окремих видiв, наприклад рододендрона дрiбноквiткового (R. Micranthum), невеликi до 1,5см дiаметром. У бiльшостi видiв вони досягають 6 12см, але СФ й такi, якi утворюють квiтки дiаметром до 20см. За формою вони можуть бути лiйкоподiбними, схожими на дзвоники, трубчастими або колесоподiбними, за кольором рожевими, пурпуровими, червоними, бузковими, жовтими або бiлими, причому рiзних вiдтiнкiв.
Цвiтуть рододендрони дуже яскравими кольорами, що даСФ можливiсть створювати з них дивовижнi пейзажi. Саме тому вони користуються великою популярнiстю в декоративному садiвництвi [16].
Природнi ареали вiдомих на сьогоднi диких видiв, рiзновидностей та форм рододендронiв поширенi в основному в регiонах з помiрним клiматом пiвнiчноi пiвкулi Землi. Велика кiлькiсть цих рослин займаСФ чималi територii у Схiднiй Азii. Тут вони зростають у горах, у басейнах великих рiчок, а також на узбережжi океанiв та морiв, де випадаСФ багато опадiв. Найбiльше iх у Захiдних провiнцiях Китаю, у Гiмалаях та Японii. Чимало видiв рододендронiв ростуть також в горах Тибету, в Кореi, в Приморському краi Росii та на пiвостровi Камчатка.
В Украiнi природно зростають тiльки 2 види рододендронiв. Серед них рододендрон жовтий (R.luteum Sweet), ареал якого складаСФться з суцiльного та острiвного мiiезнаходжень, займаСФ пiвнiчно схiдну частину Рiвненськоi та пiвнiчно центральну частину Житомирськоi областей. Це релiкт дольодовикового перiоду, який вимираСФ i потребуСФ контролю за станом популяцiй. Другий вид рододендрон миртолистий (R.myrtifolium Schott et Kotschy) зростаСФ окремими групами або заростями в Карпатах.
РЖсторiя iнтродукцii рододендронiв тiсно повязана з iхнiм вiдкриттям та ботанiчним описом. Вона була започаткована ще в другiй половинi ХVРЖРЖ столiття, коли в 1656 роцi в Англiю був iнтродукований з Альп рододендрон жорстко волосистий, проте широкого розмаху у той час не набула. Лише через 37 рокiв шведський ботанiк Е. Кемпфер, дослiдивши флору Японii, описав i привiз з собою 19 видiв рододендронiв [1].
У ХVIII столiттi науковi дослiдження флори рiзних регiонiв свiту та вiдкриття нових видiв рослин дещо активiзувалися. То був перiод вiдкриття та колонiзацii нових територiй, а також швидкого розвитку капiталiстичних вiдносин. Мiж рiзними краiнами свiту пожвавилися торговельнi звязки. Це сприяло збiльшенню товарообмiну та завезенню до РДвропи нових видiв рослин i, зокрема, рододендронiв. Центром iнтродукцii рослин стала Англiя, клiматичнi умови якоi (мяка зима з великою кiлькiстю опадiв та не дуже спекотливе лiто) дозволяли вирощувати тут велику кiлькiсть рослин, у тому числi й рододендронiв. Пiзнiше звiдси iнтродуценти були завезенi в iншi краiни РДвропи Голландiю, Нiмеччину, Латвiю, Росiю.
Великий внесок у вiдкриття видiв роду Рододендрон зробив англiйський ботанiк Дж. Гукер, який з 1849 по 1851 рiк очолював експедицiю в Гiмалаях, де вiн виявив та описав 45 нових видiв цього роду.
Протягом другоi половини ХРЖХ столiття в рiзних районах РДвразii було вiдкрито та описано також велику кiлькiсть рододендронiв.
Найпродуктивнiшою з огляду на вiдкриття та первинне культивування рододендронiв була перша половина ХХ столiт?/p>