Бiологiчнi основи iнтродукцii видiв рододендрон в Житомирському Полiссi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Вµчень, що кожний бiологiчний вид це неповторний експеримент природи, який одержав чи, точнiше, успадкував генетичну iнформацiю багатьох поколiнь своiх предкiв, розшифрування якоi маСФ важливе наукове i практичне значення. Кожний вид, що зародився на планетi, маСФ право на продовження еволюцiйного розвитку i зникнення бiологiчного виду це надзвичайно велика втрата для людства, тому збереження зникаючого виду рослин стало першочерговим завданням сучасноi науки.
Мета i завдання дослiджень. Метою дослiджень було вивчення бiоекологiчних особливостей видiв рододендрон та iх адаптацiйних здатностей в Житомирському Полiссi, зокрема аборигенних та iнтродукованих видiв рододендронiв.
Вiдповiдно до мети дослiджень у задачi дослiджень входило:
- вивчення сучасного стану iнтродукованих видiв рододендрон Житомирському Полiссi;
- дослiдження бiологiчних особливостей виду рододендронiв;
- використання рододендронiв для озеленення;
- розробка рекомендацiй щодо iнтродукцii, збереження та використання виду рододендрон в Житомирському Полiссi;
Новизна роботи розробка рекомендацiй щодо iнтродукцii, збереження та використання виду рододендрон в Житомирському Полiссi;
Практична цiннiсть роботи Доведена можливiсть успiшного вирощування багатьох видiв рододендронiв в умовах Житомирського Полiсся, зокрема в ботанiчному саду ДАУ.
Основнi положення, що виносяться на захист:
- сучасний стан використання та впровадження видiв рододендрон в Житомирському Полiссi;
- вивчення бiологiчних особливостей виду, та використання даноi iнформацii при iнтродукцii рододендронiв;
- впровадження в декоративне садiвництво та озеленення територiй Житомирського Полiсся;
- iнтродукцiя, репродукцiя та використання видiв рододендрон в Житомирському Полiссi.
Роздiл I Сучасний стан питання. Задачi роботи
1.1 Флора Житомирського Полiсся
Флора Житомирського Полiсся нараховуСФ значну кiлькiсть видiв вищих судинних рослин, з яких кожний десятий належить до категорii рiдкiсних i зникаючих. У сучасному рослинному покривi основна роль належить лiсовiй та болотнiй рослинностi як за зайнятою площею, так i за функцiональним значенням. Лiсовi екосистеми мiстять найбiльшу кiлькiсть бiотопiв i переважну кiлькiсть наземних видiв рослин, тварин, грибiв та мiкроорганiзмiв. Вони забезпечують захист ТСрунтiв i водних ресурсiв, регуляцiю клiмату i водного стоку, умови iснування i простiр для тварин i людини, функцiонування бiосфери та пiдтримку ii екологiчноi рiвноваги. Значнi площi займаСФ також лучна рослиннiсть, що розвиваСФться на суходiльних, низинних та заплавних луках [10]. Природна рослиннiсть найкраще представлена в пiвнiчнiй частинi Житомирського Полiсся, де розоранiсть територii не перевищуСФ 15%. В iнших мiiях розоранiсть територii понад 60%. Осушенi великi територii низинних та заболочених лук, якi майже повнiстю трансформованi в сiльськогосподарськi угiддя. Постiйно розорюються суходiльнi луки [19].
Лiсистiсть полiськоi територii порiвняно висока - вiд 10 до 50% i в середньому становить 32,1%. Сучасна лiсова рослиннiсть Полiсся представлена сосновими, сосново-дубовими, дубово-грабовими та вiльховими лiсами У лiсах Полiсся зосереджено 36% лiсового, 32% лiсосiчного фонду i 33% усiх запасiв деревини краiни.[28].
У лiсовому фондi цiСФi зони основне мiiе належить хвойним насадженням (50%), зокрема лiсостани з переважанням сосни звичайноi (Pinus sylvestris L.) становлять 50% площi. Сосна звичайна являСФ собою могутнСФ дерево першоi величини, досягаСФ 30 35м заввишки i живе до 300-350, а iнодi до 500 рокiв. В першi 15 20 рокiв сосна росте дуже швидко, поступаючись в цьому вiдношеннi лише перед модриною. До ТСрунтових умов маловимоглива i може рости на сухих, вологих i сильно заболочених ТСрунтах, а також у заплавах рiчок на алювiальних фунтах. "астива соснi велика амплiтуда коливань щодо ТСрунтових умов пояснюСФться пластичнiстю ii кореневоi системи. На ТСрунтах з низьким рiвнем ТСрунтових вод у сосни звичайноi добре розвиваСФться стрижневий корiнь, а на ТСрунтах з високим рiвнем ТСрунтових вод коренева система маСФ поверхневий характер.
Сосновi лiси займають найвищi дiлянки з бiдними пiщаними дерново-пiдзолистими ТСрунтами, на яких сосна маСФ найменше конкурентiв. На сухих ТСрунтах ростуть сосновi лiси лишайниковi, а на вологiших ТСрунтах сосновi лiси зеленомоховi. У низинах, в найвологiших умовах трапляються сосновi лiси чорницевi з високопродуктивним деревостаном. За площею переважають сосновi лiси зеленомоховi. Друге мiiе за площею пiсля соснових насаджень займають березняки (13%). Вони утворилися на мiii вирубаних соснових та дубових лiсiв. Переважна бiльшiсть iх молодi, зрiдка трапляються вiком бiльше, нiж 50 рокiв [23].
Крiм сосни звичайноi, найбiльш поширеними видами у лiсах цiСФi зони СФ дуб звичайний (Quercus robur L.), берези повисла (Betula pendu-la Roth) та пухнаста (В. pubescens Ehrh.), вiльха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn), осика (Populus tremula L.) i граб звичайний (Carpinus betu-lus L.). Дуб звичайний дерево першоi величини, яке досягаСФ 40 м заввишки i понад 2 м в дiаметрi. Вiн живе 400-500 рокiв. У нього могутня коренева система з добре розвиненим стрижневим коренем. Дубовi лiси переважають на пiвднi Полiсся та в центральнiй частинi, де на поверхню виходить кристалiчний щит. Обовязковою умовою iхнього зростання СФ наявнiсть карбонатного горизонту ТСрунту на глибинi не бiльше, як 2 метри [20].
В таких умовах формуються лiси з крушиною ламкою (Frangula alnus Mill.) в