Бiологiчнi основи iнтродукцii видiв рододендрон в Житомирському Полiссi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
m, Rh. molle, Rh. obtusum, Rh. occidentale, Rh. schlippenbachii, Rh.vaseyi та пiзня (ПП) Rh. catawbiense, Rh. Ponticum [3].
Шляхом порiвняння початку i закiнчення вегетацii рододендронiв iз зимостiйкiстю, як однiСФю з головних ознак стiйкостi iнтродукованих рослин у помiрнiй зонi, установлено, що бiльшiсть видiв всiх феногруп, незалежно вiд iхнього походження, досить стiйкi в умовах iнтродукцii. Виключення складають 3 види: Rh. occidentale, Rh. mucronulatum, Rh. ponticum. Середня тривалiсть вегетацii рододендронiв в умовах Житомирського Полiсся становить 185 8 днiв. Ця цифра близька до середньоi тривалостi перiоду вегетацii аборигенних рослин (208 9 днiв). Однак, рiчний цикл розвитку рододендронiв феногруп РР (Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. mucronulatum, Rh. sichotense) i ПП (Rh. ponticum) в окремi роки не завжди узгоджуСФться з клiмаритмiкою району iнтродукцii, що призводить до зниження або вiдсутностi цвiтiння i плодоношення названих видiв [3].
Динамiка сезонного приросту пагонiв. Встановлено, що початок росту пагонiв у бiльшостi дослiджуваних видiв рододендрона розпочинаСФться у першiй декадi травня при середньодобових температурах повiтря 11,018,5С i сумах активних температур 254,7511,6С. ЗавершуСФться рiст утворенням генеративноi або вегетативноi бруньки у липнi на початку серпня. Найтривалiшим ростом вiдзначаються пагони Rh. ponticum (1359 днiв), для яких характерно два перiоди росту рiзноi iнтенсивностi. Найкоротшим Rh. schlippenbachii Maxim. (46 3 днi). Решта видiв за тривалiстю росту пагонiв займають промiжне положення. Установлено, що види рододендрона, якi рано закiнчують рiст (червеньлипень) та лiгнiфiкацiю пагонiв, СФ бiльш зимостiйкими у порiвняннi з видами, якi пiзно закiнчують цi процеси. Виключення становлять Rh. smirnowii та Rh. catawbiense, якi хоч i рано закiнчують прирiст, проте iх лiгнiфiкацiя продовжуСФться до кiнця вересня. Однак, це не впливаСФ негативно на iх зимостiйкiсть.
РЖнтенсивнiсть цвiтiння i плодоношення. Тривалiсть цвiтiння iнтродукованих рододендронiв СФ iх видовою особливiстю i варiюСФ в межах 1622 днiв. Пiдтверджено, що змiна строкiв цвiтiння рододендронiв знаходиться у прямiй залежностi вiд географiчного положення i клiматичних умов мiiя iнтродукцii. . У Rh. ledebourii та Rh. occidentale iнодi спостерiгали повторне цвiтiння у осiннi мiсяцi. У Rh. ponticum за роки дослiджень цвiтiння було вiдсутнiм через низьку зимостiйкiсть генеративних бруньок.
РЖнтенсивнiсть цвiтiння рододендронiв iнодi понижувалась пiд впливом несприятливих клiматичних умов у зимово-весняний перiод. Тривалий екстремальний перiод засухи на фонi високих температур повiтря пiд час закладання i формування репродуктивних органiв рододендронiв (червеньлипень мiсяцi), як правило, негативно впливаСФ на цей процес, що призводить до зниження у наступному роцi iнтенсивностi цвiтiння та рясностi плодоношення [1,2].
Зимостiйкiсть. Вiзуальнi спостереження показали що 8 видiв рододендрона, а саме Rh. catawbiense, Rh. japonicum, Rh. luteum, Rh. schlippenbachii, Rh. vaseyi, СФ цiлком зимостiйкими в умовах iнтродукцii (РЖ бал зимостiйкостi). Ранньоквiтучi Rh. dauricum, Rh. ledebourii, Rh. sichotense входять у групу зимостiйких видiв; вони також мають бал зимостiйкостi РЖ, проте на них негативно впливають зимовi та ранньовеснянi потеплiння. Rh. mucronulatum утворюСФ групу вiдносно зимостiйких видiв (РЖРЖ бали), у яких пiдмерзають однорiчнi пагони. Rh. Ponticum вiдноситься до групи малозимостiйких видiв (бал РЖРЖРЖV).
Транспiрацiйна здатнiсть рослин. В умовах Житомирського Полiсся у лiтньо осiннi мiсяцi часто трапляються тривалi засушливi перiоди з низькою вологiстю повiтря. Рододендрони, якi мають поверхневу кореневу систему, в таких умовах не витримують засухи: вянуть або зовсiм гинуть. Насамперед це листопаднi види. Напiввiчнозеленi i вiчнозеленi види у цьому вiдношеннi проявляють дещо бiльшу витривалiсть. Однак, всi дослiджуванi види рододендрона потребують iнтенсивних поливiв, а також скроплювань крон водою. Особливо це стосуСФться тих рослин, що зростають на вiдкритих мiiях з iнтенсивним освiтленням.
2.2 РЖсторiя вивчення iнтродукцii рододендронiв у свiтi та Житомирському Полiссi
Протягом останнього десятирiччя, коли в Украiнi почали дiяти ринковi вiдносини, широких розмахiв набуло будiвництво iндивiдуальних будинкiв, котеджiв та дач. Важливою складовою частиною такого будiвництва СФ його благоустрiй та озеленення.
У звязку з цим значно зросли вимоги до ландшафтно архiтектурного оформлення як нових так i реконструйованих забудов. Рододендрони, поряд з iншими високо декоративними рослинами, СФ найефективнiшими чагарниками, якi набули широкоi популярностi в усьому свiтi. Навеснi вони вражають яскравими барвами, вiдтiнками, розмiрами та формою суцвiть, а восени декоративним кольоровим листям: золотистим, багряним, червоним.
Пiд чаiвiтiння рододендрони не поступаються найпривабливiшим чагарникам. Тому людина, яка хоч раз побачила iхнСФ дивовижне цвiтiння, нiколи не забуде цього пишного видовища.
Про рододендрони знаСФ далеко не кожний мешканець нашоi краiни. РЖ це не дивно, тому що основна кiлькiсть видiв цих деревних рослин у природних умовах росте в горах Китаю, Пiвденно Схiдноi Азii, Далекого сходу, Кавказу й Пiвнiчноi Америки, де вони пристосувалися до вологих клiматичних умов та кислих ТСрунтiв. На територii Украiни природно зростають лише 2 види цього роду рододендрони жовтий та миртолистий. Треба вiдмiтити, що рододендрон жовтий, СФ аборигенним видом Житомирського Полiсся.
Проте багаторiчний досвiд вирощування цих рослин у деяких ботанiчних садах та дендропарках Украiни переконливо с?/p>