Учення В.РЖ. Вернадського про ноосферу
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
Вступ
Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) вища стадiя розвитку бiосфери. Це сфера взаСФмодii природи i суспiльства, в межах якоi розумна людська дiяльнiсть стаСФ головним, визначаючим чинником розвитку.
Чому виникло поняття "ноосфера"? Воно зявилося у звязку з оцiнкою ролi людини в еволюцii бiосфери. Цiннiсть учення В. РЖ. Вернадського про ноосферу саме в тому, що вiн виявив геологiчну роль життя, живоi речовини в планетарних процесах, в створеннi i розвитку бiосфери i всiСФi рiзноманiтностi живих iстот в нiй. Серед цих iстот вiн видiлив людину як могутню геологiчну силу.
Ця сила здатна впливати на хiд бiогеохiмiчних та iнших процесiв в охопленому ii дiСФю середовищi Землi i навколоземному просторi. Все це середовище вельми iстотно змiнюСФться людиною завдяки ii працi. Вона здатна перебудувати ii згiдно своiм уявленням i потребам, змiнити фактично ту бiосферу, яка складалася в перебiгу всiСФi геологiчноi iсторii Землi.
Люди не просто розселилися практично по всiй поверхнi нашоi планети, проникли в глибини морiв i океанiв, пiднялися на високi гiрськi вершини, освоiли атмосферу Землi i зробили першi упевненi кроки в глибини Космосу. СвоСФю практичною дiяльнiстю, своСФю працею вони активно i у все зростаючому ступеню мiняють те природне середовище, в якому живуть.
Змiнюються рослинний i тваринний свiт, географiчний ландшафт, грунт, склад i стан атмосфери i гiдросфери, мiкроклiмат досить великих зон.
Вже зараз вплив людства на природне середовище стаСФ у рядi вiдносин сумiрним з тим, що здiйснюСФться в природi пiд впливом стихiйних, поза людською дiяльнiстю лежачих, силами. Змiни цi таки, великi що певним чином позначаються на iснуваннi того, що iх породило, на людях, що створили грандiозну систему суспiльного виробництва. Це слiдство невiдворотного закону зворотного звязку, що явно вступив в дiю, маСФ силу скрiзь, де СФ розвиток.
Таким чином, соцiальне життя людства все тiснiше сплiтаСФться в СФдину мережу взаимозалежностей з тими природними процесами i обСФктами, якi утворюють первоначальну основу його буття. Сама ця "першооснова" стаСФ iстотно iншою. На неi накладаСФться незгладимий глибокий вiдбиток людськоi дiяльностi, суспiльноi працi, що озброюСФться науковою думкою.
Вчення про перехiд бiосфери в ноосферу вершина творчостi В.РЖ. Вернадського. При розробцi цього учення вiн неминуче повинен був використовувати i синтезувати не тiльки геологiчний i бiологiчний, але також соцiально-iсторичний матерiал.
Сам термiн "ноосфера", як i термiн "бiосфера", не належить В.РЖ. Вернадському, який впродовж всiСФi своiй невтомнiй могутнiй дiяльностi остерiгався засмiчувати наукову лiтературу зайвими словами. Цей термiн вперше був використаний в 19261927 рр. в статтях П. Тейяра де Шардена i Е. Леруа, написаних пiсля того, як вони прослуховували в Сорбонне в 19221923 рр. курс лекцiй В. РЖ. Вернадського з проблем геохiмii i бiогеохiмii.
Проте у викладi П. Тейяра де Шардена термiн "ноосфера" мав сенс мiстичний. Вiн вживав його як синонiм "царства людського розуму", пройнятого СФдиним релiгiйним свiтоглядом.
У. РЖ. Вернадський почав застосовувати термiн "ноосфера" лише з початку 30-х рокiв, причому в iстотно iншому, чим його автори, строго матерiалiстичному сенсi. У В. РЖ. Вернадського ноосфера це не вiдвернуте царство розуму, а iсторично неминуча стадiя розвитку бiосфери.
Ще в 1926 р. в статтi "Думки про сучасне значення iсторii знань" вiн писав: "Створена протягом всього геологiчного часу, стала в своiй рiвновагi бiосфера починаСФ все сильнiше i глибше мiнятися пiд впливом науковоi думки людства".
Ось цю-то бiосферу Землi, змiнену науковою думкою i органiзованою працею i перетворену для задоволення всiх потреб людства, що чисельно росте, вiн i назвав згодом ноосферою.
Пiдкреслити це дуже важливо, тому що в довiдниках, енциклопедiях i в популярнiй лiтературi зявилося багато невiрних визначень цього термiну, абсолютно не вiдповiдних поглядам В. РЖ. Вернадського.
Основи учення В. РЖ. Вернадського про ноосферу були закладенi ще в 20-х роках. Воно одержало тепер загальне визнання. Суть його полягаСФ в наступному. На раннiх етапах геологiчноi iсторii на нашоi планетi не було життя.
Еволюцiя земноi кори визначалася абiотичними чинниками. З виникненням життя на Землi живi органiзми стали активно змiнювати, перетворювати земну кору. Утворилася нова комплексна геологiчна оболонка Землi бiосфера, перероблена життям i заселена живими органiзмами. Життя (жива речовина), по Вернадському, увiйшовши до взаСФмодii з лiтосферою, атмосферою i гiдросферою, корiнним чином перетворила iх, додала iм новi властивостi i якостi.
- Шлях до iдеi ноосфери
ноосфера вернадський
Володимир РЖванович Вернадський народився 28 лютого (12 березня н. с.) 1863 р. в сiмi професора полiтичноi економii Петербурзького технологiчного iнституту i Александровського лiцею РЖвана Васильовича Вернадського.
РаннСФ дитинство Володi пройшло в Харковi, куди сiмя переiхала пiсля хвороби батька. У 1873 р. хлопчик поступив в гiмназiю. Вчився вiн легко i охоче, але не дуже старанно, удома багато читав, дуже любив роздумувати про все на свiтi, дiзнаватися про Землю i про походження роду людського.
У 1876 р. сiмя переiхала до Петербургу, де батько вiдкрив магазин "Книжник" i друкарню "Словянська друкарня". У 1881 р. вiн закiнчив гiмназiю. Саме цього року вiн прочитав з великим захоп