Учення В.РЖ. Вернадського про ноосферу
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
?iзних рiвнях гармонiйно звязанi i дiють погоджено один з одним.
Необхiдною умовою цього СФ швидка, надiйна, долаючий найбiльшi вiдстанi звязок мiж цими частинами, матерiальний обмiн мiж ними, що постiйно йде, усестороннiй обмiн iнформацiСФю. Ця умова, вiдзначав В.РЖ. Вернадський, в основному вже створена, хоча можливостi ii подальшого вдосконалення далеко ще не вичерпанi;
?Вiдкриття нових джерел енергii. Створення ноосфери припускаСФ таке корiнне перетворення людиною оточуючоi його природи, тому що людству нiяк не обiйтися без колосальних кiлькостей енергii.
У самому кiнцi минулого сторiччя несподiвано була вiдкрита нова форма енергii, iснування якоi передбачали небагато людей атомна енергiя, якiй належить найближче майбутнСФ i яка дасть людству ще бiльшу потужнiсть, розмiри якоi навряд чи ми можемо зараз передбачати. Це було написано ще в 30-х рокiв, а зараз ми вже бачимо, як людство оволодiло атомною енергiСФю i як розширюСФться з кожним роком ii застосування в мирних цiлях;
?Пiдйом добробуту трудящих. Ноосфера створюСФться розумом i працею народних мас, а тому особлива важливiсть даноi передумови не пiдлягаСФ сумнiву. Хоча це завдання, поставлене в масштабах всiСФi планети i далека ще вiд свого рiшення, проте потенцiйнi можливостi для цього СФ вже зараз;
?Рiвнiсть всiх людей. Охоплюючи всю планету як цiле, ноосфера по самiй своiй iстотi не може бути привiлеСФм якоi-небудь однiСФi нацii або раси. Вона справа рук i розуму всiх народiв без виключення.
"В даний час, писав В.РЖ. Вернадський, iдея рiвностi всього людства i рiвноправя чорних, жовтих, червоних i бiлих рас пустила глибокi корнi в загальну i наукову свiдомiсть миру". Недалеко той час, коли ганебнi явища колонiалiзму i нацiонально гнiту назавжди зникнуть з нашоi планети i в життi суспiльства остаточно запануСФ нова епоха, яка характеризуватиметься не придушенням слабких сильними, а прагненням до мирного звязку людства на ТСрунтi економiчного життя";
?Виключення воСФн з життя суспiльства. У XX в. вiйна, загрожуючи самому iснуванню людства, встала як найбiльша перешкода на шляху до ноосфери. Звiдси витiкаСФ, що без усунення цiСФi перешкоди досягнення ноосфери практично неможливе i, навпаки, ii знищення означатиме, що людство зробило крупний крок до створення ноосфери.
Вернадський писав, що немаСФ зараз вищого i гуманнiшого завдання, чим боротьба за те, "щоб не довести людство до самовинищення". Саме за це бореться Комунiстична партiя нашоi краiни i ця боротьба знаходить все бiльш широку пiдтримку у всьому свiтi;
До сфери розуму ноосферi, згiдно В.РЖ. Вернадському, веде не якась вiдiрвана вiд матерii, так би мовити, абсолютна думка, а реальна суспiльна праця, перевлаштування суспiльства на початках наукового управлiння соцiальними процесами i взаСФминами суспiльства i природи.
Становлення ноосфери "СФ не випадкове явище на нашiй планетi", "створення вiльного розуму", "людського генiя", а "природне явище, що рiзко матерiально виявляСФться в своiх наслiдках в навколишньому людину середовищi" ("Роздуми натуралiста", 1975 р.).
В.РЖ. Вернадський, виходячи з аналiзу iсторii Землi, рахував настання такого етапу в розвитку нашоi планети неминучим. У свiтi сучасного стану речей ми тепер знаСФмо: це може вiдбутися тiльки за тiСФi неодмiнноi умови, що людство перегородить iмперiалiстичним силам шлях до розвязування термоядерноi вiйни, яка може привести до самознищення людства. Втiм, з властивою. РЖ. Вернадському прозорливiстю вiн попереджав про цю небезпеку ще в перших десятилiть XX в.
Ноосфера, по думцi В.РЖ. Вернадського, це нова геологiчна оболонка Землi, що створюСФться на наукових пiдставах. "Наукова думка, писав вiн, охопила всю планету, всi на нiй держави, що знаходяться. Усюди створилися численнi центри науковоi думки i наукового шукання Це перша основна передумова переходу бiосфери в ноосферу".
В.РЖ. Вернадський вiдзначав, що в даний час потужнiсть наукового знання використовуСФться ще не повною мiрою, оскiльки часто-густо "соцiальна вiдсталiсть заважаСФ виявитися перевороту, що здiйснюСФться, в його реальнiй силi.
Але тут на допомогу науцi приходить друга провiдна сила сучасностi, що перетворюСФ бiосферу в ноосферу, народнi маси. Завдяки дiяльностi народних мас на нашiй планетi вiдбуваються революцiйнi перетворення соцiальних вiдносин, що зжили себе, в небачених ранiше масштабах i глибинi.
У сучасну епоху вперше в iсторii людства iнтереси народних мас всiх i кожного i вiльноi думки особи визначають життя людства, СФ мiрилом його уявлень про справедливiсть.
Ноосфера СФ результатом дii двох найбiльших революцiйних процесiв сучасностi, що злилися в СФдиний потiк: у областi науковоi думки, з одного боку, i соцiальних вiдносин з iншою. Тому створення ноосфери можливо лише як наслiдок мiцного союзу тих сил, якi СФ основою цих процесiв, тобто союзу науки i трудящих мас.
Зараз ми бачимо, що в краiнах соцiалiстичноi спiвдружностi такий мiцний союз вже iснуСФ, i все бiльш яснi слiди цього союзу ми спостерiгаСФмо в життi бiльшостi краiн, що розвиваються.
Виключно важливе значення в процесi створення ноосфери надавав В.РЖ. Вернадський, як вiн писав, "науковiй основi роботи Маркса i Eнгельса", тобто марксизму як достовiрно науковоi теорii суспiльного розвитку, яка розкрила причини i механiзм економiчноi експлуатацii, багатства одних i убогiсть iнших, довела обСФктивну неминучiсть побудови суспiльних вiдносин на нових ?/p>