Управлiння фiнансами Украiни
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
СФдиний господарський механiзм здебiльшого фiнансовою системою.
Без постiйного фiнансового живлення складових частин економiчноi системи наступаСФ iх недiСФздатнiсть з вiдповiдними негативними наслiдками. Тому фiнансова система виступаСФ чинником iнтеграцii всiх чинникiв економiчноi системи iх високоефективного функцiонування i акумулятором грошових ресурсiв для здiйснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рiвнi. Для здiйснення своiх функцiй iнтегрування економiчноi системи фiнансова система повинна задовольняти iнтереси всiх субСФктiв виробництва, пiдтримуючи на належному рiвнi дiСФздатностi всi своi структурнi i динамiчнi параметри.
За формами органiзацii фiнанси мають три рiвнi:
фiнанси загальнодержавнi;
фiнанси пiдприСФмств i iх галузей;
фiнанси населення.
Фiнанси держави i пiдприСФмств забезпечують виконання функцiй державою i пiдприСФмством або керiвництвом галузi.
- Загальнодержавнi фiнанси:
- державний бюджет;
- бюджет державного соцiального страхування;
- фонд коштiв державного майнового, приватного майнового i особистого страхування;
фонд коштiв державного кредиту.
- Фiнанси пiдприСФмств i галузей нацiональноi економiки:
- фiнанси державних пiдприСФмств i галузей нацiональноi економiки;
- фiнанси кооперативних пiдприСФмств;
- фiнанси приватних пiдприСФмств;
фiнанси громадських органiзацiй.
Кожна ланка нацiональноi фiнансовоi системи маСФ своi специфiчнi завдання i свою сферу функцiонування. Матерiальною основою фiнансiв СФ нацiональне виробництво.
Основою загальнодержавних фiнансiв СФ бюджет, тобто виражений в грошових сумах розклад майбутнiх прибуткiв i витрат держави, який складають щорiчно. Соцiально-економiчну природу бюджету держави, його роль в економiчному i полiтичному життi краiни структуру прибуткiв i витрат визначаСФ характер державного суспiльного устрiй.
Система фiнансiв в Украiнi тiльки з 90-х г.г. почала формуватися як нацiональна. До того часу вона була складовою частиною централiзованоi фiнансовоi системи колишньоi радянськоi держави i залежала вiд його фiнансовоi полiтики.
Характер фiнансовоi системи в той час вiдображав характер самоi системи господарювання i був витратним i неефективним. Екстенсивнi методи господарювання, вiдсутнiсть стимулiв до високоефективного труда приводили до збитковостi пiдприСФмств в промисловостi i господарств в агропромисловому комплексi. Такi пiдприСФмства постiйно субсидувалися з бюджету за рахунок бiльш ефективних пiдприСФмств, що пiдривало будь-який iнтерес до добросовiсного вiдношення i продуктивного труда. Регiональнi бюджети i фонди розвитку пiдприСФмств формували по нормативах, певними центральними вiдомствами. Ними ж регламентували i використання цих фiнансових ресурсiв. Фiнансова система формувала споживчу психологiю виробникiв, вiдчужувала вiд пiдприСФмницькоi iнiцiативи, вiд умiння ризикувати пiд час створення нових виробництв, вiд потреби цiнити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво.
Незалежнiй Украiнi доводиться створювати якiсно нову фiнансову систему, яка б була позбавлена всiх негативних меж попередньоi, яка б стимулювала високоефективний труд, лiквiдувала будь-яку форму експлуатацii людини, яка стала б знаряддям перебудови демократичного соцiально справедливого суспiльства, пiдйому життСФвого рiвня народу. Необхiднiсть нацiональноi фiнансовоi системи обумовлюСФ державна самостiйнiсть Украiни i переклад економiки на ринковi вiдносини. Украiнська нацiональна фiнансова система повинна створити таку сукупнiсть економiчних вiдносин, за допомогою яких можна здiйснювати планомiрний розподiл сукупного суспiльного продукту i нацiонального прибутку для утворення i використання грошових фондiв на iнвестування розширеного i високоефективного виробництва, сфери послуг i задоволення соцiальних потреб народу
Перехiд економiки Украiни до ринкового типу i першi кроки до створення нацiональноi фiнансовоi системи показують, що держава орiСФнтуСФться на посилення економiчноi незалежностi, пiдприСФмницькоi дiяльностi i на активну участь в мiжнародних фiнансово-торгових розрахунках.
Бюджетна система складаСФться з двох частин:
прибутковоi;
витратноi
Перша частина забезпечуСФ акумуляцiю коштiв через систему податкiв, iнша - розподiл акумульованих коштiв на виробничi, соцiальнi i державнi потреби.
РЖнструментом формування прибутковоi частини бюджету СФ система податкiв. Податки це обовязковi платежi, що нормуються до державного або мiiевого бюджету, якi вносять окремих осiб, пiдприСФмства, органiзацii i установу. Податки роздiляють на прямi i непрямi. До прямих податкiв належать податки з прибутку (прибутковий податок), спадщини, землi, будiвель i тому подiбне. До непрямих - мито, податок на додану вартiсть, акцизи i iншi.
Податкова система СФ основою формування державного бюджету i податковоi полiтики. Саме ради формування державного бюджету держава здiйснюСФ полiтику оподаткування i використання накопичених коштiв на рiзноманiтнi суспiльнi потреби.
Податкова полiтика маСФ велике значення для фiнансовоi системи загалом, оскiльки вiд ii гнучкостi залежить вплив фiнансовоi системи на виробництво, зокрема на стимулювання виробництва. Для сбалансування економiчноi системи найкращоi СФ така система оподаткування, в якiй вiдносно зростаСФ частка прямих податкiв i меншаСФ частка непрями