Управлiння процесом створення, реорганiзацii та лiквiдацii пiдприСФмства

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство




?ного виробництва. Тому необхiдно:

  1. розробити систему економiчних i фiнансових показникiв на всiх рiвнях, а також пiдтримки базових галузей економiки;
  2. створити умови, що забезпечують пiдприСФмствам можливiсть заробити практично вiдсутнi в них власнi оборотнi засоби;
  3. прийняти економiчнi заходи, що розширюють можливiсть пiдприСФмств по використанню залучених засобiв, для цього необхiдно понижувати облiкову ставку НБУ до свiтового рiвня, ввести державну гарантiю за деякими кредитами для окремих пiдприСФмств;
  4. прийняти ефективнi заходи щодо рiзкого скорочення неплатежiв по залученню таких ринкових iнструментiв як комерцiйний кредит, вексель, чек;
  5. змiнити податкову полiтику, спрямувавши ii на стимулювання виробництва та iнвестицiй;
  6. визначити ступiнь лiквiдностi i платоспроможностi пiдприСФмства;
  7. спрямувати митну полiтику на захист нацiонального виробника i конкурентноздатних товарiв [20, 260].

Вибiр стратегii попередження банкрутства i ефективнiсть заходiв пiдприСФмств по залученню ринкових механiзмiв залежить вiд системи управлiння фiнансами на пiдприСФмствi.

Вона, в свою чергу, визначаСФться стратегiчними цiлями i тактичними задачами дiяльностi пiдприСФмства. Основою цiСФi системи повинен бути фiнансовий аналiз, за результатами якого пiдприСФмство маСФ можливiсть робити регулярну оцiнку фiнансового стану. Головнi напрями цього аналiзу наступнi:

  1. оцiнка стану майна пiдприСФмства та джерел його формування, а також показникiв структури капiталу;
  2. оцiнка стану оборотних засобiв, визначення iх достатностi i на цiй основi типу фiнансового стану;
  3. виявлення тенденцiй, повязаних з оборотнiстю засобiв пiдприСФмств;
  4. визначення ступеня лiквiдностi i платоспроможностi пiдприСФмства;
  5. виявлення тенденцiй рентабельностi на основi системи показникiв.

Головне в стратегii запобiгання банкрутства пiдприСФмства, у вирiшеннi проблем лiквiдностi i платоспроможностi полягаСФ в професiйному управлiннi оборотними засобами. З одного боку, це передбачаСФ оптимiзацiю джерел оборотних засобiв на пiдставi виробленоi стратегii, а з другого розмiщення цих засобiв мiж матерiальними активами, а також у галузi виробництва i обiгу. Велику роль в цьому вiдiграСФ правильний вибiр кредитноi полiтики, повязаний з використанням кредиту в якостi фiнансового важеля. В той же час при iснуючiй облiковiй ставцi це практично неможливо.

Частиною управлiння оборотними засобами СФ управлiння дебiторською i кредиторською заборгованiстю. Важливим механiзмом такого управлiння СФ активне використання товарних векселiв, що не завжди можливо в сучасних умовах.

ОднiСФю з цiлей фiнансовоi стратегii пiдприСФмств СФ отримання прибутку i забезпечення рентабельноi працi. В основi цього лежить аналiз i управлiння взаСФмозвязком "Витрати Обсяг Прибуток", що пропонуСФ широке залучення на пiдприСФмствi управлiнського облiку.

В сучасних умовах регламентуСФ процедуру банкрутства та лiквiдацii пiдприСФмств Закон Украiни "Про внесення змiн до Закону Украiни "Про банкрутство" прийнятий 30 червня 2000 року. Завдяки цьому зявилась реальна можливiсть фiнансового оздоровлення неплатоспроможних пiдприСФмств, повернення боргiв кредиторам, залучення реальних iнвесторiв шляхом застосування процедури банкрутства.

РЖдеологiя закону вiдображена у новiй назвi: "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом". Передбаченi законом механiзми спрямованi передусiм на усунення у ходi реформування економiки перешкод, повязаних iз iдеологiчною заангажованiстю щодо самого поняття "банкрутство" . Важливо, що закон надаСФ змогу боржникам провадити розрахунки за своiми зобовязаннями рiзними способами, це сприяСФ вiдновленню вiтчизняного виробництва.

Опрацювавши i дослiдивши управлiння процесом створення, реорганiзацii та лiквiдацii пiдприСФмства, можна зробити наступнi висновки:

1. Технологiя створення пiдприСФмства (фiрми) незалежно вiд форми власностi охоплюСФ ряд послiдовних етапiв.

2. ПiдприСФмство може припинити свою дiяльнiсть у випадку його лiквiдацii або реорганiзацii за рiшенням власника, при участi трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такi пiдприСФмства, за рiшенням суду або арбiтражу.

3. ПiдприСФмство створюСФться згiдно з рiшенням власника (власникiв) майна або уповноваженого ним органу, пiдприСФмства-засновника, органiзацii або за рiшенням трудового колективу. ПiдприСФмство може бути створене шляхом його реорганiзацii внаслiдок видiлення зi складу дiючого пiдприСФмства чи органiзацii одного або кiлькох самостiйних структурних пiдроздiлiв, за рiшенням трудового колективу i за згодою уповноваженого органу або власника. Створення пiдприСФмств шляхом видiлення здiйснюСФться зi збереженням за новими пiдприСФмствами взаСФмних зобовязань i укладених договорiв з iншими пiдприСФмствами.

4. Усi субСФкти господарювання незалежно вiд iх органiзацiйно-правовоi форми та правового режиму майна пiдлягають обовязковiй державнiй реСФстрацii, крiм випадкiв, що прямо встановлюються положеннями ГК. Державна реСФстрацiя субСФкта господарювання це процес легiтимацii такого субСФкта (юридичне обовязкова умова реалiзацii права на здiйснення господарськоi дiяльностi), що здiйснюСФться шляхом включення (внесення) запису про субСФкта в державний реСФстр з видачею зареСФстрованому субСФкту офiцiйного свiдоцтва про держа?/p>