Управлiння процесом створення, реорганiзацii та лiквiдацii пiдприСФмства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
боргiв за рахунок майна банкрута;
Банкрутство складний процес, який може бути охарактеризований з рiзних бокiв: юридичного, управлiнського, органiзацiйного, фiнансового, облiково-аналiтичного тощо. "асне, процедура банкрутства СФ кiнцевою стадiСФю невдалого функцiонування пiдприСФмства, якiй, зазвичай, передують стадii нормальноi ритмiчноi роботи i фiнансових ускладнень. Банкрутство рiдко буваСФ несподiваним, особливо для досвiдчених фiнансистiв та менеджерiв, якi намагаються регулярно вiдслiдковувати тенденцii у розвитку власних пiдприСФмств i найбiльш важливих контрагентiв та конкурентiв [20].
Нерiвномiрний розвиток економiки i, тим бiльше, окремих ii частин, змiна обсягiв виробництва i збуту, значне падiння виробництва, що характеризуСФться як кризова ситуацiя, слiд розглядати не як збiг негативних обставин (хоча для окремого пiдприСФмства це буде саме так), а як деяку загальну закономiрнiсть, властиву ринковiй економiцi.
Роздiл 3. Лiквiдацiя збанкрутiлих пiдприСФмств (органiзацiй)
3.1 Причини та процедура лiквiдацii збанкрутiлих субСФктiв господарювання
Причини лiквiдацii (припинення дiяльностi) пiдприСФмств та органiзацiй можуть бути рiзними. Головними СФ такi: 1) вартiсть майна боржника продовжуСФ знецiнюватися, i бракуСФ будь-якоi можливостi ii вiдновлення; 2) жодна юридична чи фiзична особа не звернулася до вiдповiдного органу iз заявою про проведення реструктуризацii або санацii боржника; 3) жодний з поданих реструктуризацiйних чи санацiйних планiв не було схвалено кредиторами; 4) запропонований план виходу пiдприСФмства (органiзацii) з кризового стану з тих чи тих причин неможливо реалiзувати [10, 517].
Рiшення про лiквiдацiю боржника може ухвалити суд з власноi iнiцiативи чи на клопотання розпорядника майна, кредитора, зборiв чи комiтету кредиторiв. Вiдтак Арбiтражний суд приймаСФ вiдповiдну постанову про визнання боржника банкрутом, яка надсилаСФться всiм учасникам, причетним до цього процесу (засновнику визнаноi банкрутом юридичноi особи; власнику майна банкрута або вповноваженому ним органу; банку, клiСФнтом якого СФ банкрут; органу, що зареСФстрував банкрута як субСФкта пiдприСФмницькоi дiяльностi; усiм кредиторам; усiм учасникам угод, що в них боржник бере участь; усiм учасникам арбiтражного процесу; державнiй службi зайнятостi; вiдповiдним профспiлковим органам). ЦiСФю постановою призначаються також лiквiдатори з представникiв зборiв кредиторiв, банкiв, фiнансових органiв, а також з Фонду державного майна, якщо банкрутом визнано державне пiдприСФмство або органiзацiю.
Призначенi арбiтражним судом лiквiдатори утворюють лiквiдацiйну комiсiю, якiй надаються широкi повноваження. До лiквiдацiйноi комiсii переходить право розпоряджання майном банкрута i всi його майновi права та обовязки. Лiквiдацiйна комiсiя: управляСФ майном банкрута; здiйснюСФ iнвентаризацiю та оцiнку майна; визначаСФ лiквiдацiйну масу i розпоряджаСФться нею; вживаСФ заходiв для стягнення дебiторськоi заборгованостi; реалiзуСФ майно збанкрутiлого пiдприСФмства (органiзацii) i здiйснюСФ iншi заходи, спрямованi на задоволення вимог кредиторiв.
Лiквiдацiйною масою СФ майновi активи банкрута, на якi, з метою погашення боргу, може бути звернене стягнення на вимогу кредиторiв. МаСФться на увазi все майно боржника, що належить йому з права власностi або повного господарського вiдання. Якщо субСФкт банкрутства СФ засновником або учасником господарського товариства та вiдповiдно власником частки в статутному фондi товариства, зазначена частка пiдлягаСФ викупу або вилученню зi статутного фонду способом його зменшення; одержанi кошти включаються до складу лiквiдацiйноi маси. Орендоване майно виключаСФться з лiквiдацiйноi маси.
Оцiнка лiквiдацiйноi вартостi збанкрутiлого пiдприСФмства маСФ певнi особливостi, зумовленi характером незвичайноi ситуацii. Головна особливiсть полягаСФ в тiм, що це активний вид оцiнки, на пiдставi якоi приймаються певнi управлiнськi рiшення, здiйснюються певнi практичнi дii. Крiм того, оцiнка лiквiдацiйноi вартостi пiдприСФмства безпосередньо впливаСФ на iнтереси третьоi сторони (крiм замовникiв i оцiнювачiв), а саме: кредиторiв, iнвесторiв, судових органiв.
На думку провiдного американського оцiнювача Ш. Пратта, лiквiдацiйна вартiсть це чиста грошова сума, яку власники (власник) пiдприСФмства можуть одержати за лiквiдацii пiдприСФмства i окремого розпродажу його активiв.
У свiтовiй практицi розрiзняють поняття упорядкованоi та примусовоi лiквiдацii, а також вiдповiдно термiни "упорядкована лiквiдацiйна вартiсть" i "вимушена лiквiдацiйна вартiсть". За упорядкованоi лiквiдацii продаж активiв здiйснюСФться протягом визначеного (розумного) строку з тим, щоб одержати за них найвищу можливу цiну. Для найбiльш нелiквiдних активiв цей перiод може становити до двох рокiв. Вимушена лiквiдацiя передбачаСФ негайний розпродаж активiв, як правило, усiх одночасно (на одному аукцiонi). Спецiалiсти розрiзняють також лiквiдацiйну вартiсть припинення функцiонування активiв пiдприСФмства. У цьому разi активи списуються.
Величина лiквiдацiйноi вартостi вiд продажу активiв, очищена вiд супутнiх витрат, дисконтуСФться на дату оц