Управлiння процесом створення, реорганiзацii та лiквiдацii пiдприСФмства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ю часткою умовностi його можна назвати показником рентабельностi виробництва;
К2 вiдображаСФ дохiднiсть субСФкта господарювання i розраховуСФться як спiввiдношення чистоi виручки вiд реалiзацii продукцii i загальноi вартостi активiв пiдприСФмства (органiзацii);
К3 визначаСФ структуру капiталу фiрми; обчислюСФться як вiдношення власного капiталу (за ринковою вартiстю) до позикового капiталу (суми коротко- i довгострокових пасивiв);
К4 вiдображаСФ рiвень чистоi прибутковостi виробництва (дiяльностi); розраховуСФться дiленням обсягу реiнвестованого прибутку (суми резерву, фондiв соцiального призначення та цiльового фiнансування, нерозподiленого прибутку) на загальну вартiсть активiв фiрми;
К5 характеризуСФ структуру капiталу та визначаСФться як вiдношення власного оборотного капiталу до загальноi вартостi активiв субСФкта господарювання.
Для визначення ймовiрностi банкрутства того чи того субСФкта господарювання розрахунковий iндекс "Z" необхiдно порiвняти з критичним його значенням. Для точнiшого визначення ступеня ймовiрностi банкрутства пiдприСФмства (органiзацii) рекомендуСФться користуватися таблицею 3.1. Зрозумiло, що в процесi ранжирування (розподiлу) пiдприСФмств та iнших субСФктiв пiдприСФмницькоi дiяльностi часто виникаСФ потреба врахувати специфiку вiдповiдноi галузi (сфери дiяльностi), а вiдтак визначити iншу шкалу градацii iндексiв. У вiтчизнянiй практицi господарювання застосування моделi Е.Альтмана звязане з певними труднощами.
По-перше, коефiцiСФнти регресii К1-К5 розраховувалися автором за результатами дiяльностi компанiй, що функцiонували у зовсiм iншому конкурентному ринковому середовищi.
По-друге, у шкалi Альтмана не враховано галузевих особливостей господарювання.
По-третСФ, вiтчизняним спецiалiстам бракуСФ iнформацii для розрахунку коефiцiСФнта К через недорозвиненiсть ринку цiнних паперiв.
Тому запропонованi Е. Альтманом методичнi принципи визначення ймовiрностi банкрутства можна використовувати у вiтчизнянiй практицi господарювання за такоi умови: коефiцiСФнти регресii та критичнi значення iндексу "Z" треба обовязково розраховувати для конкретних галузей (сфер дiяльностi) з використанням оптимальних критерiiв, якi вiдображали б специфiчнi умови господарювання вiтчизняних пiдприСФмств (органiзацiй).
Таблиця 3.1
Можливiсть банкрутства пiдприСФмства (органiзацii) за Е. Альтманом [10, 516]
Значення iндексу "Z"Можливiсть банкрутства1,8 i нижчеДуже високавiд 1,81 до 2,6Високавiд 2,61 до 2,9Достатньо ймовiрнавiд 2,91 до 3,0 i вищеДуже низька
2.3 Банкрутство пiдприСФмства як чинник його реорганiзацii та лiквiдацii
Поняття банкрутства органiчно притаманне сучасним ринковим вiдносинам. Воно характеризуСФ неспроможнiсть пiдприСФмства (органiзацii) задовольнити вимоги кредиторiв щодо оплати товарiв, робiт, послуг, а також забезпечити обовязковi платежi в бюджет i позабюджетнi фонди.
Закон Украiни "Про банкрутство" пiд банкрутством розумiСФ звязану з браком активiв у лiквiднiй формi неспроможнiсть юридичноi особи субСФкта пiдприСФмницькоi дiяльностi задовольнити в установлений для цього строк предявленi до нього з боку кредиторiв вимоги та виконати зобовязання перед бюджетом.
За нормальних умов господарювання акцiонери та кредитори сподiваються на винагороду, рiвень якоi залежить вiд ступеня прибутковостi фiрми. Одна з перших ознак руху до банкрутства спад прибутковостi фiрми нижче за вартiсть ii капiталу. Вiдсотки за кредит i дивiденди, що сплачуються фiрмою, перестають вiдповiдати сучасним ринковим умовам господарювання, а вкладання коштiв у таку фiрму стаСФ невигiдним. Кредитори (власники облiгацiй та iншi) одержують певнi суми, визначенi кредитними угодами, але вiдносна вигiднiсть iхнiх вкладень у дану фiрму зменшуСФться, а у звязку зi спадом вартостi акцiонерного капiталу падаСФ й цiна акцiй, збiльшуСФться ризик неповернення коштiв, у фiрми виникають труднощi з готiвкою, особливо якщо кредитори не пролонгують кредитнi угоди на наступний перiод i фiрма змушена буде виплатити не тiльки вiдсотки, а й суму основного боргу. Може виникнути криза лiквiдностi i фiрма увiйде в стан "технiчноi неплатоспроможностi". Це явище можна вже розглядати як банкрутство.
Зарубiжний досвiд показуСФ, що спрогнозувати банкрутство можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних ознак. Цiлком можливим СФ виявлення початкових ознак банкрутства через прогнозування "цiни пiдприСФмства" на найближчу та довгострокову перспективу [10, 507].
Зниження прибутковостi фiрми або збiльшення середньоi вартостi зобовязань означаСФ зниження ii цiни. Цiна фiрми це приведенi до теперiшнього часу потоки виплат кредиторам та акцiонерам. Як дисконтна ставка використовуСФться середньозважена вартiсть капiталу. Цiна фiрми може впасти нижче за суму зобовязань кредиторам. Це означаСФ, що акцiонерний капiтал "зникаСФ". Ось це i СФ повне банкрутство банкрутство акцiонерiв. Цiна фiрми може впасти навiть нижче за лiквiдацiйну вартiсть активiв. Тодi лiквiдацiйна вартiсть розглядатиметься як цiна фiрми, а лiквiдацiя фiрми стаСФ вигiднiшою за ii експлуатацiю. Акцiонери в цьому разi втрачають свiй капiтал.
Банкрутство завжди зачiпаСФ iнтереси дуже багатьох субСФктiв фiнансово-господарських вiдносин: