Управлiння процесом створення, реорганiзацii та лiквiдацii пiдприСФмства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
торськими компанiями на замовлення потенцiйних санаторiв, кредиторiв та iнших осiб, якi можуть взяти участь у фiнансуваннi санацii.
Вирiшальне значення для успiшного проведення фiнансового оздоровлення пiдприСФмства маСФ органiзацiя ефективного менеджменту санацii. Сутнiсть менеджменту санацii можна розглядати з двох позицiй: iнституцiональноi та з функцiональноi.
З iнституцiональноi позицii до менеджменту санацii можна вiднести всiх фiзичних осiб, яких уповноважено власниками субСФкта господарювання чи силою закону провести фiнансову санацiю пiдприСФмства, тобто фактично керувати пiдприСФмством на перiод його оздоровлення. Досить часто до банкрутства пiдприСФмство доводить саме невмiле чи навмисно неправильне управлiння. Зрозумiло, що керiвництво пiдприСФмства, яке призвело його до фiнансовоi кризи, як правило, не в змозi ефективно управляти фiнансовою санацiСФю. Звiдси випливаСФ необхiднiсть замiни керiвництва пiдприСФмства або передачi повноважень щодо санацii третiм особам. У Великобританii, наприклад, щорiчно з 60 тисяч порушених справ про банкрутство близько 90% закiнчуСФться змiною керiвництва.
Загалом, до осiб, якi можуть бути носiями менеджменту санацii, слiд вiднести контролюючi органи (наприклад, департамент банкiвського нагляду НБУ, страхнагляд тощо), консультантiв, аудиторiв, керуючих санацiСФю, якi призначаються вiдповiдно до рiшення арбiтражного суду, представникiв банкiвських установ чи iнших кредиторiв, досвiдченi менеджери, а також i колишнСФ керiвництво пiдприСФмства. Розвязання питання щодо призначення менеджменту санацii СФ одним iз першочергових заходiв у рамках фiнансового оздоровлення [20, 348].
З функцiональноi позицii менеджмент санацii це система антикризового управлiння, яка маСФ на метi ефективне використання фiнансового механiзму для запобiгання банкрутству та проведення фiнансового оздоровлення пiдприСФмства. Функцiональнi сфери менеджменту санацii можна розглядати як окремi фази управлiнського циклу, причому в процесi санацii пiдприСФмства такi цикли перманентне повторюються при досягненнi певних стратегiчних чи тактичних цiлей.
До функцiональних сфер менеджменту санацii (рис. 3.1) слiд вiднести такi:
а) постановка цiлей;
б) формування та аналiз проблеми (головна проблема фiнансова криза);
в) пошук альтернатив, прогнозування та оцiнка наслiдкiв iхньоi реалiзацii (пiдбiр та оцiнка необхiдного каталогу санацiйних заходiв);
г) прийняття рiшення;
д) реалiзацiя (проведення конкретних санацiйних заходiв);
е) контроль:
СФ) аналiз вiдхилень.
Рис. 3.1. Завдання менеджменту фiнансовоi санацii пiдприСФмства
Важливою складовою органiзацii дiйового менеджменту санацii СФ запровадження ефективноi системи контролiнгу. Вирiшальним при цьому СФ створення системи iнформацiйного забезпечення, планових, аналiтичних та контрольних служб. Треба зауважити, що не iснуСФ стандартних рецептiв органiзацii менеджменту санацii пiдприСФмства. Кожен випадок фiнансовоi кризи потребуСФ iндивiдуального пiдходу до управлiння процесом ii подолання.
2.2 Методичнi основи визначення ймовiрностi банкрутства субСФктiв господарювання
Для успiшного господарювання на ринкових засадах суттСФво важливим СФ можливiсть оцiнки ймовiрностi банкрутства субСФктiв пiдприСФмницькоi та iншоi дiяльностi. В Украiнi, де протягом багатьох десятирiч панувала позаринкова система господарювання, що виключала офiцiйне визнання банкрутства як економiчного явища, нема загальновизнаноi вiтчизняноi методики визначення ймовiрностi банкрутства субСФктiв господарювання. У звязку з цим доводиться користуватися зарубiжними методичними пiдходами, в основу яких покладено факторнi моделi прогнозування банкрутства пiдприСФмств та органiзацiй.
Найпростiшою СФ двофакторна модель оцiнки ймовiрностi банкрутства пiдприСФмства (органiзацii). Вона передбачаСФ обчислення спецiального коефiцiСФнта Z i маСФ такий формалiзований вигляд [10, 515]:
Z = 0,3877 1,0736 kзл + 0,579 qпк,
де kзл коефiцiСФнт загальноi лiквiдностi;
qпк частка позикових коштiв у загальнiй величинi пасиву балансу.
За двофакторною моделлю ймовiрнiсть банкрутства будь-якого субСФкта господарювання СФ дуже малою за будь-якого вiдСФмного значення коефiцiСФнта Z i великою за Z > 1.
Бiльш обТСрунтованою та бiльш поширеною СФ пятифакторна модель Альтмана.
Професор Нью-Йоркського унiверситету Едвард Альтман розробив алгоритм розрахунку iндексу кредитоспроможностi, який одержав назву iндексу (моделi) Альтмана. Цей iндекс даСФ змогу з достатньою вiрогiднiстю розподiлити субСФкти господарювання на тих, що працюють стабiльно, i на потенцiйних банкрутiв.
Свою модель Е. Альтман побудував на пiдставi дослiдження фiнансового стану та результатiв господарськоi дiяльностi 66 компанiй, розрахувавши 22 фiнансовi коефiцiСФнти i скориставшись для своСФi моделi лише пятьма найбiльш вагомими. Цi коефiцiСФнти характеризують з рiзних сторiн (усебiчно) прибутковiсть капiталу та його структуру.
РЖндекс Альтмана "Z" розраховуСФться за формулою [10, 515]
Z = 3,3К1 + 0,99К2 + 0,6К3 + 1,4К4 + 1,2К5,
де 3,3; 0,99; 0,6; 1,4 i 1,2 коефiцiСФнти регресii, що характеризують мiру впливу на iндекс "Z";
К1 характеризуСФ прибутковiсть основного та оборотного капiталу; визначаСФться дiленням суми балансового прибутку на загальну вартiсть активiв; з певн?/p>