Управління ліквідністю в комерційному банку
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ика має бути не меншим за 30 %.
Серед запропонованих показників перші три слід віднести до нормативних, а останній - комерційні банки можуть використовувати для внутрішнього аналізу.
Такі зміни потрібні в першу чергу для того, щоб конкретизувати оцінку ліквідності балансу комерційного банку як для контролю з боку НБУ, так і для прийняття управлінських рішень в банківських установах.
Розглядаючи питання прогресивного досвіду управління ліквідністю в різних країнах світу неможливо не затронути управління ліквідностю на міжнародному рівні. Головним методологічним центром щодо ефективного управління ризиками банківської діяльності на міжнародному рівні є Базельський комітет з питань банківського нагляду. Результатом діяльності комітету у м. Базелі є документ "Міжнародна конвергенція виміру капіталу та стандартів капіталу: нові підходи".
Базель I заклав основи для аналізу не тільки кількісних, але і якісних характеристик капіталу й активів банку. Розширивши коло розглянутих ризиків і включивши в методику розрахунку достатності капіталу характеристики управління, Базель II у кількісному форматі виразив якісний взаємозвязок таких ключових напрямків аналізу ефективності діяльності банку як прибуток, ліквідність, ризики і якість управління.
Сьогодні Базель II є методологією, що використовує капітал для створення інтегрального показника якості роботи банку. До врахованого в Базелі I ринковому ризику Базель II додав методики оцінки кредитного й операційного ризиків і створив передумови для досліджень по обліку й оцінці всього діапазону ризиків, яким піддана банківська діяльність, у тому числі і тих ризиках, що раніше не оцінювалися кількісно (репутаційний, стратегічний, правовий ризик, ризик документації, ризик ліквідності і т.д.). При цьому в Базелі II врахований інтегральний характер ризиків і запропонована концепція спільного управління всіма прийнятими банком ризиками для запобігання ситуацій, коли зменшення одного з видів прийнятих ризиків сприяє не зниженню, а збільшенню загального профілю ризику банку за рахунок виникнення чи зростанню інших ризиків.
У Базелі II ліквідність оцінюється як умова, що має вирішальне значення для продовження існування банку. При здійсненні контролю ліквідності варто враховувати безпосередній взаємний вплив ліквідності і капіталу. Як ліквідність банку і ліквідність ринків, на яких він працює, впливають на достатність капіталу, так і капітал у стресових ситуаціях може мати помітний вплив на підтримання ліквідності. [47, с.35]
При цьому оцінка управління ризиком ліквідності планується з урахуванням його агрегованого характеру у відношенні тих напрямків діяльності, де негативні варіанти розвитку подій впливають на фінансові потоки банку.
Управління ліквідністю в принципі полягає в нейтралізації двох складових: системного і невизначеного факторів, що відображені на рисунку 3.2.
Рис. 3.2. Система факторів управління ліквідністю банка
Системний фактор, що сприяє виникненню ризику ліквідності, повязаний зі структурою активів і пасивів, а також з вадами в управлінні потоками платежів банку. Невизначений фактор полягає в можливій реалізації кожного з ризиків, що приймає банк у процесі своєї діяльності. Реалізації неповернення кредитів (кредитний ризик), коливання курсів (ринковий і процентний ризики), збої в потоках платежів і операційні помилки (операційний ризик), відтік клієнтів (репутаційний ризик), збитки при реалізації правового ризику та інші ризики небезпечні для банку рівно настільки, наскільки вони розбалансують параметри ліквідності банку.
Після реалізації ризику по якому-небудь з напрямків діяльності банку з наступним впливом на ліквідність події надалі можуть розвиватися або як загасаючий процес, або як розбалансований, що поширюється всередину і вшир процес, коли виникнення проблем з ліквідністю викликає прояв інших ризиків, що, у свою чергу, негативно впливають на ліквідність. Чи піде банк у стресовій ситуації по шляху до банкрутства чи по шляху компенсації ризиків багато в чому залежить від того, чи розглядає він Базель II як формальність або як план в управлінні банком.
Також необхідно виділити основні принципи ефективного управління ліквідністю у банківських установах, які розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду. Ці принципи відповідно до напрямків організації управління ліквідністю комерційного банку поділені на вісім груп, до яких належать: [51]
I. Розробка структури управління ліквідністю
-кожен банк повинен мати погоджену стратегію повсякденного управління ліквідністю. Ця стратегія повинна застосовуватись по всій організації;
-банківська Рада Директорів повинна схвалити цю стратегію та важливі положення, що відносяться до управління ліквідністю. Правління також повинно забезпечити, щоб вище керівництво робило необхідні кроки для моніторингу та контроля ризику ліквідності. Правління повинно бути регулярно інформовано про ситуацію із ліквідністю у банку, та негайно, якщо є будь-які матеріальні зміни у поточній, або очікуваній ліквідності банку;
-кожен банк повинен мати управлінську структуру для ефективного здійснення стратегії ліквідності. Ця структура повинна включати постійне залучення членів вищого керівництва. Вище керівництво повинно забезпечити те, що ліквідність ефективно управляється, та що встановлені відповідні положення та процедури для контролю та обмеження ризику лік?/p>