Управління інвестиціями в основний капітал на рівні підприємства (на прикладі ТОВ "Граніт")
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
тів, лізингу, селенга та ін.
Процес розробки цього розділу бюджету передбачає звичайно наступні основні процедури [118]:
1. Уточнення загального обєму надходження коштів. Цей показник повинен певною мірою відповідати показнику загального обєму капітальних витрат по першому розділу бюджету.
2. Уточнення структури джерел надходження коштів. Перевищення початково передбаченого бізнес-планом інвестиційного проекту обєму надходження коштів повинно бути забезпечено, якщо це можливо, за рахунок власних ресурсів та таких форм фінансування інвестицій, як лізинг. Найменш бажаною формою залучення додаткових інвестиційних ресурсів в сучасних умовах є залучення банківських кредитів.
З. Забезпечення співставлень находження коштів по окремим періодам формування прибуткових статей з обємом капітальних витрат у відповідних періодах. Іншими словами, потік інвестиційних ресурсів повинен співпадати за часом з потоком капітальних витрат.
Так як і календарний план, капітальний бюджет розробляється спочатку на плановий рік в розрізі квapталів, а потім - по кожному попередньому кварталу в розрізі місяців. Відповідно, за термінами планування капітальний бюджет поділяється на річний, квартальний та місячний.
1.3.1 Внутрішнє лімітування фінансових ресурсів
Поточний бюджет реалізації інвестиційного проекту містить два розділи:
1) поточні витрати;
2) доходи від поточної діяльності.
Основною метою розробки цього бюджету, за введеним в експлуатацію обєктом інвестування, є визначення суми грошового пoтoку (cash flow) , що залишається в розпорядженні інвестора для покриття інвестиційниx витрат.
Поточні витрати, що включені в склад собівартості продукції (робіт, послуг), групуються відповідно за їх економічним змістом в розрізі таких елементів [122]:
а) матеріальні витрати;
б) витрати на оплату праці;
в) відрахування на соціальні заходи;
г) амортизація основних фондів;
д) інші витрати.
Під час розробки поточного бюджету реалізації інвестиційних проектів може бути використаний метод гнучкого бюджету. Він передбачає встановлення запланованих капітальних або поточних витрат не в твердих фіксованих сумах, а у вигляді нормативу витрат, "звязаних" з відповідними обємними показниками діяльності. По інвестиційному циклу, повязаному з будівництвом обєкта, таким показником може бути обєм будівничо-монтажних робіт. На стадії експлуатації обєкта аналогічним показником може виступати обєм кількості або реалізації продукції (товарів, послуг). Цей метод розробки бюджету дозволяє забезпечити автоматичне його виправлення в залежності від дійсного обєму діяльності. В процесі використання метода "гнучкого бюджету" всі види витрат групуються в розрізі постійних та змінних статей. За обємом постійних витрат норматив доводиться у вигляді абсолютної суми розходів на наступний період. По змінним витратам норматив встановлюється у вигляді їх рівня у відсотках до обєму відповідної основної діяльності. Під час використання цього метода розробки бюджету реалізації інвестиційних програм повинен бути передбачений певний резерв інвестиційних ресурсів на можливе перевищення обєму капітальних витрат (при прискоренні будівничо-монтажних робіт). Аналогічне перевищення обєму поточних витрат (при збільшенні обєму реалізації продукції), як правило, покривається, зростаючим при цьому, обємом доходів, тому формування резервів тут не потрібне.
Розробка „гнучкого бюджету” у вигляді системи нормативів витрат різних видів дозволяє не тільки оперативно коректувати фінансові потоки, але й реалізовувати ефективну політику реалізації інвестиційного проекту в поточному періоді.
1.3.2 Зовнішнє лімітування фінансових ресурсів
Фінансування проекту класифікується за різними ознаками [116]:
1. За походженням капіталу: внутрішнє та зовнішнє фінансування;
2. За юридичним статусом власника капіталу: власне та позикове фінансування;
3. За тривалістю надання капіталу: безстрокове, довгострокове (більше 5 років), середньострокове (від 1 до 5 років), короткострокове (до 1 року).
Існують такі джерела фінансування:
- власні фінансові кошти, а саме нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування, статутний капітал, внески власного капіталу, зокрема, поширеною формою фінансування проектів є одержання фінансових ресурсів через випуск акцій та облігацій;
- різні форми позикових коштів, а саме кредити, позики тощо;
- іноземні та міжнародні інвестиції, лізингове фінансування;
- асигнування з державного, регіонального або місцевого бюджету.
Кожне з цих джерел має свої переваги та недоліки. У світовій практиці основною формою залучення засобів для інвестування є розширення акціонерного капіталу, а також позики й випуск облігацій.
Процес зовнішнього фінансування проекту передбачає такі етапи:
1. Попереднє вивчення життєздатності проекту, яке передбачає визначення доцільності фінансування, а саме чи буде отриманий хоча б середній прибуток;
2. Розробка плану його реалізації. На цьому етапі визначають всі показники та ризики, прогнозують вплив на проект внутрішніх та зовнішніх чинників;
3. Розробка схеми фінансування проекту;
4. Контроль за виконанням плану фінансування та його умовами, як правило, по таких аспектах, як фактичні витрати, потік грошових коштів, фінансовий стан, звітність, управління фінансами.
При визначені планових дат, при складанні кален?/p>