Управління інвестиціями в основний капітал на рівні підприємства (на прикладі ТОВ "Граніт")
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ва.
Єдиним шляхом виходу з кризи є диверсифікація діяльності підприємства, тобто розвиток виробничого сектору підприємства, чому сприяє придбання за результатами перших 4-х років діяльності законсервованого гранітного карєру Дніпропетровський -1, за допомогою якого ТОВ “Граніт” планує зайняти істотну позицію на ринку реалізації гранітного щебеню, реалізуючи даний інвестиційний проект.
2.3 Оцінка конкурентного стану в галузі добичі та переробки природних гранітів в Україні
Виробництво гранітного щебеню на території України характеризується його постійним ростом. За підсумками 2006р. українськими підприємствами було вироблено щебеню близько 32 908 тис. м3 (44 426 тис. тонн). За перші 5 місяців 2007р. виробництво виросло на 49% у порівнянні з 2006р. і склало 15 816,9 тис. м3, тоді як за аналогічний проміжок часу 2006р. воно складало 10 564 тис. м3.
Позитивна динаміка випуску щебеню звязана, у першу чергу, зі збільшенням обсягів будівельних робіт в Україні, а також будівельним сплеском у Росії (у Московській області зокрема). При цьому зростання виробництва спостерігається протягом 3-4 років. До цього часу нерудна галузь знаходилася в стані занепаду: приміром, у 1988 1991 роках річне виробництво щебеню в Україні перевищувало 100 000 тис. м3, а в даний час ця цифра втроє менше. Державним балансом запасів будівельного каменю України враховано близько 630 родовищ, потенціал запасів яких складає більш 9,2 млрд. м3, з них розробляється 3,7 млрд. м3 (близько 300 родовищ).
На території України значна частка виробництва гранітного щебеню приходиться на:
- Північно-західний регіон (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Черкаської, Київська області) 47,1% виробництва;
- Центральний регіон (Полтавської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровська області) 31%;
- Донецьку область 7,4%.
Виробництво щебеню в Запорізькій області в 2006р. склало 1 913 тис. м3 (5,8% виробництва щебеню в Україні), у Дніпропетровській області - 1 635 тис. м3 (5%) див. Додаток Д.
Кількість основних виробників щебеню, згідно даних Держкомстату, у 2006р. склало 154, з них на 20 компаній приходиться близько 47% виробництва. Рейтинг виробників представлений у Додатку Д.
У 2005р. експорт щебеню склав 6 138 тис. тонн, у 2006р. - 10 151 тис. тонн, тобто на 65% більше, що говорить про ріст зовнішнього попиту на гранітний щебінь.
У 2006р. частка українського щебеню, що приходиться на експорт, склала 22,8%. Таким чином, внутрішнє споживання гранітного щебеню склало 34 275 тис. тонн.
За перші 4 місяці 2007 року споживання гранітного щебеню на території України значно збільшилося (ріст склав 66%).
Таблиця 2.10
Порівняння обсягів виробництва, експорту і внутрішнього споживання гранітного щебеню в Україні за січень-квітень 2006 і 2007 років
Період2006 (1-4)2007 (1-4)Зростання 2007/2006Виробництво, тис. т10 48016 62559%Експорт, тис. т2 6763 67037%Експорт/виробництво, тис. т26%-3%Внутрішнє споживання, тис.т7 80412 95566%
Географія експорту в 2006р. у порівнянні з 2005 р. не змінилася: головними споживачами українського щебеню як і раніше виступають Росія (8 206 тис. тонн у 2006р.), а також Литва (907 тис. тонн) і Польща (696 тис. тонн), у % співвідношенні ситуація наведена на рис.2.10:
Рис.2.10. Географія експорту щебню з України у 2006 році
Міста Росії, у які експортується щебінь з України в основному, Москва (складає 51% вивозу), а також територіально близькі до границі України з Росією (Бєлгород 20%, Курськ 11%, Брянськ 7%, Ростов 4%).
Найбільш затребувані фракції, експортовані в Росію: від 5мм до 20мм, тобто фракції, необхідні для виготовлення бетону, залізобетону, будівництва доріг, кладки тротуарних плиток. Питома вага такого щебеню складає 81% (в основному, це щебінь розміром 5х20, 3х20, 5х10, 10х20).
Друга затребувана група щебеню (близько 10% експорту) розміром до 40мм (в основному, фракція 20х40).
Російські компанії, що покупають щебінь в Україні це торговельн0-посередницькі організації, що перепродують як український, так і російський щебінь поряд з іншими будівельними матеріалами піском, цементом, бетонними плитами й ін. Тобто покупці щебеню в більшості не є прямо спеціалізованими будівельними компаніями, бетонними заводами або заводами ЗБК.
Експортується щебінь, головним чином, з Північно-Заходної України (Житомирської, Ровенської, Вінницької, Київської області) і Центрального Регіону (Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської області), а також Донецької області. З Запорізької області обсяги вивозу незначні.
У Литву, Польщу, Бєларусь щебінь експортується з Північно-Західних областей України. У Молдову гранітний щебінь вивозиться з Вінницької, Миколаївської і Кіровоградської області (ЗАТ "Кировоградгранит", однак найбільша частина граніту даного виробника вивозиться в Росію, а не Молдову).
Рейтинг компаній-експортерів і експортовані фракції гранітного щебеню представлені в Додатку Д.
Для сегментації попиту серед споживачів продукції розглянемо попит на український гранітний щебінь у розрізі його основних потенційних споживачів, таких як:
- Бетонні заводи;
- Заводи ЗБК;
- Організації, що займаються дорожнім будівництвом;
- Залізниці;
- Будівельні організації;
- Організації, що займаються укладанням тротуарної плитки.
1) Бетонні заводи
Місткість ринку бетону в Україні постійно росте, його ріст складає близько 8% у рік у натуральному вираженні.
Основні фракції гранітного щебеню, споживані бетонними заводами:
- 5-20 мм
- 10-20 мм
- 5-10 мм
Як правило, ви?/p>